Судове рішення #33349301

Номер провадження № 11-сс/785/1251/13

Головуючий у першій інстанції Капля

Доповідач Берназ В. А.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05.11.2013 року м. Одеса


Апеляційний суд Одеської області

в складі:

головуючого - судді Берназа В.А.,

суддів Балабана В.Ф.,Балана В.Д.,

за участю секретаря Кофової А.Г., Тьосової Я.В.,

прокурора Коблова С.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2013 року, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Одеси, громадянину України, одруженому, працюючого сторожем в СШ №130 м. Одеси, з середньою освітою, зареєстрованому і проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимому, підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України -


В С Т А Н О В И В :

Оскарженою ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Восуляка О.В., погодженого з прокурором прокуратурі Приморського району м. Одеси про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_2, підозрюється в тому, що він, 22.10.2013 року, в період тривалого часу -з 19:00 год. 22.10.2013 року, до 4:00 год. ранку 23.10.2013 року, він разом з іншими невстановленими слідством особами знаходячись у громадському місці- біля адміністративної будівлі ГУМВС України в Одеській області, на вул. Єврейскій, 12 в м. Одесі, незважаючи на нічний час, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, яке супроводжувалось з особливою зухвалістю, а саме - тривалого порушення спокою громадян, які мешкають навколо будівлі ГУМВС, тимчасового порушення нормальної діяльності Головного управління, порушення руху транспорту, в тому числі і громадського транспорту, що виразилось, зокрема, у перекритті проїзної частини вул. Єврейської, блокуванні воріт для проїзду службового транспорту та центрального входу до адмінбудівлі управління, голосному вигукуванні та скандуванні образ на адресу працівників міліції. На вимоги працівників міліції. Які виконували обов'язки по охороні громадського порядку не реагували, та вчинили опір представникам влади.

В апеляційній скарзі адвокат стверджує, що суд безпідставно задовольнив клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і винести нову ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою слідчого або суду.

Підставами для скасування ухвали суду вважає те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором і слідчим не було надано доказів про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не здійснив жодної спроби ухилитись від досудового слідства або впливати на свідків з метою перешкоджанню слідству, а також на те, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, має місце роботи і постійного мешкання, на його утриманні жінка та двоє малолітніх дітей, позитивно характеризується.

Заслухавши адвоката, який підтримав апеляцію, прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, та пояснивши, що згідно рішення Приморського суду від 5. 11. 2013 року по клопотанню слідчого ОСОБА_2 запобіжний засіб із триманням під вартою замінено на домашній арешт і він звільнений з під варти, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково, а ухвалу суду потрібно скасувати з винесенням нової ухвали з наступних підстав.

Розглядаючи матеріали подання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 і приходячи до висновку про необхідність його утримання під вартою суд першої інстанції послався на те, що останній обвинувачується в скоєнні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що він порушив грубо суспільний громадський порядок, посягав на безпеку та моральність, з застосуванням насильства, відносно працівників міліції та інших громадян, тривалим порушенням громадського порядку та роботи ГУМВС України в Одеській області що дає підстави вважати про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі. На думку суду першої інстанції ця обставина свідчить про ризики , які дають можливість передбачати, що тільки утримання під вартою дає можливість запобігти переховуванню ОСОБА_2 від органів досудового слідства та суду.

Однак з таким висновком суду неможливо погодитись з наступних підстав.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що для обрання такого суворого запобіжного засобу як утримання особи під вартою потрібні обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також які характеризують підозрюваного і не виключають того, що в разі залишення на волі ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність чи дійсно ухилятись від участі в проведенні досудового слідства.

Однак виходячи з матеріалів судової справи. при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді утримання під вартою, суд першої інстанції таких обставин не встановив та прокурор їх не надав.

Колегія суддів вважає, що суд виніс незаконне та необгрутоване рішення і воно винесене в супереч вимогам ст. 183 КПК України.

Також судова колегія звертає увагу на те, що згідно статті 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований згідно ст. 183КПК України, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, щопідозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, не було доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд першої інстанції ці обставини не взяв до уваги.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується по місцю роботи, має сім'ю, двох малолітніх дітей і постійне місце проживання в місті Одесі.

На підставі цього судова колегія вважає, що ухвала суду є необґрунтованою і винесена з порушенням закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 колегія суддів виходить з того, що на момент розгляду скарги у відношенні ОСОБА_2 прийнято рішення по новому клопотанню про звільнення його з під варти та судом обрано запобіжний засіб - домашній арешт.

Вважаючи на вищевказане судова колегія приходить до висновку, що відносно ОСОБА_2 ухвалу необхідно скасувати та винести нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні прокурора про обрання запобіжного засобу у виді тримання під вартою по мотивам вказаним вище.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, судова колегія апеляційного суду


У Х В А Л И ЛА

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2013 року, якою обрано запобіжний захід в виді утримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Восуляка О.В., погодженого з прокурором прокуратури Приморського району м. Одеси про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України - відмовити

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.А. Берназ

В.Ф. Балабан

В.Д. Балан


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація