Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/6629/13-а
05.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Шереніна Ю.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 16.09.13 у справі № 801/6629/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 97400)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Д.Ульянова, 2 Б, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторія АР Крим ДПС від 11.06.13р. №0000721702, №0000751702.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Євпаторія АР Крим ДПС 822,19грн. судового збору.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Під час розгляду справи було проведено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на його правонаступника - Євпаторійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 05.11.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.04.10р. по 31.12.12р., за результатами якої було складено акт від 30.05.13р. №655/17.2-2356707423 (а.с. 12-32).
Згідно з висновками акту перевірки відповідачем були встановлені порушення:
- ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого донараховано податку з доходів від заняття підприємницькою діяльністю за 2010 рік у сумі 4990,90 грн.;
- п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, та п. 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997р. №166, в результаті чого донараховано ПДВ всього в сумі 65367,00 грн., в т.ч.: за червень 2010 року в сумі 19938,00 грн., за липень 2010 року в сумі 21101,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 24328,00 грн.;
- п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» від 22.05.03р. №889-ІV, п. 177.10 ст. 177 ПК України, що виразилось у неведенні книги обліку доходів і витрат;
- п. 51.1 ст. 51, п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 3.2, п. 3.3 Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020, що виразилось у невідображенні даних про суми нарахованих та сплачених доходів фізичним особам-підприємцям за 2 квартал 2011 року, 1-4 квартали 2012 року.
11.06.13р. ДПІ у м. Євпаторія АР Крим ДПС, на підставі виявлених порушень, винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000721702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 65367,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16341,75грн. (а.с. 7);
- №0000731702, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00грн. (а.с. 8);
- №0000741702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів від заняття підприємницькою діяльністю на 4990,90грн. (а.с. 9);
- №0000751702, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00грн. (а.с. 10).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.10р. між ТОВ «Бізнес-Стар» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу продуктів харчування (а.с. 147).
Придбання та сплата отриманого товару (продуктів харчування) на загальну суму 392205,71грн. (в т.ч. ПДВ 65367,62 грн.) позивачем підтверджується податковими та видатковими накладними, рахунками (а.с. 148-155).
Відповідачем в акті перевірки не заперечується факт отримання придбаного товару.
Підтвердженням використання позивачем зазначеного товару (продуктів харчування) в своїй господарській діяльності є договір купівлі-продажу товару (продуктів харчування) від 26.04.10р., який був укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та ДОЛП-пасіонат «Росія» (покупець), рахунки та видаткові накладні (а.с. 66-106).
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).
Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.
Посадовими особами відповідача в акті перевірки зазначено, що в наданих позивачем податкових накладних та в додатках до податкових декларацій за червень-серпень 2010 року, зазначені індивідуальні податкові номери не контрагента позивача - ТОВ «Бізнес-Стар», а іншої юридичної особи - ТОВ «Яртрансавто», у зв'язку із чим ДПІ у м. Євпаторія АР Крим ДПС зроблений висновок про необґрунтоване завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 65367,00грн., та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000721702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 65367,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16341,75грн.
Як вбачається з податкових накладних від 01.06.10р. №114 (а.с. 150), від 01.07.10р. №363 (а.с. 152) та від 02.08.10р. №544 (а.с. 155), на загальну суму 392205,71грн. (в т.ч. ПДВ 65367,62 грн.) виписаних позивачу ТОВ «Бізнес-Стар», у зв'язку із придбанням продуктів харчування, зазначені індивідуальні податкові номери не контрагента позивача - ТОВ «Бізнес-Стар», а іншої юридичної особи - ТОВ «Яртрансавто».
Згідно з п.п.7.2.1. ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, в тому числі, податковий номер платника податку (продавця та покупця).
На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що товар (продукти харчування) від ТОВ «Бізнес-Стар» позивач прийняв, сплатив його вартість, втому числі ПДВ, та використав його в своїй господарській діяльності
Таким чином, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 65367,00грн. та нарахування штрафних санкцій, не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
У зв'язку із чим, податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000721702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 65367,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16341,75грн., є протиправним і підлягає скасуванню.
Також посадовими особами відповідача в акті перевірки було зазначено, що позивачем, в порушення п. 51.1 ст. 51, п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 3.2, п. 3.3 Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020, не відображено дані про суми нарахованих та сплачених доходів фізичним особам-підприємцям за 2 квартал 2011 року, 1-4 квартали 2012 року по взаємовідносинам із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4
ОСОБА_4 20.05.1997р. зареєстрований Виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим у якості фізичної особи-підприємця (а.с. 109).
Перевіркою встановлено, що позивачем у 2011-2012 роках укладались договори громадянсько-правового характеру з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на транспортування та вантажні роботи з постачання продуктів харчування.
10.01.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) укладено договір про надання товарно-транспортних перевезень (а.с. 107-108).
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.
Згідно з п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020 затверджений Порядок заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку.
Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
З наведеного вище вбачається, що суб'єктом правопорушення повинна бути фізична особа, яка є податковим агентом, тобто особою, яка нараховує, затверджує і сплачує податок з доходів фізичних осіб.
Пунктом 177.8 ст. 177 ПК України встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 109), то в силу п. 177.8 ст. 177 ПК України, позивач не нараховує, не утримує та не сплачує податок з доходів фізичних осіб.
Відповідачем не заперечується, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у відносинах з позивачем здійснював свою основну діяльність. Виконання зазначених робіт підтверджується актами виконаних робіт.
А отже, позивач не є податковим агентом по відношенню до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а отже не надає звіт за формою 1ДФ.
Відповідно до Постанови Євпаторійського міського суду АР Крим від 03.07.13р. по справі №106/4225/13-п 3/106/1458/13 закрито провадження по справі про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП стосовно ОСОБА_2 (за те, що вона, будучи фізичною особою-підприємцем, припустила порушення податкового законодавства, в частині ненадання даних про суми нарахованих та сплачених доходів фізичною особою-підприємцем за 2 квартал 2011 року, 1-4 квартали 2012 року за формою 1ДФ) за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП (а.с. 110).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000751702, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Крім того, у зв'язку із встановленням порушення позивачем п. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п. 177.4 ст. 177 ПК України, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000741702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів від заняття підприємницькою діяльністю на 4990,90грн.
Так, згідно з п. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 (який діяв у 2010 році) до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
У зв'язку із встановленням порушення позивачем п. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб», п. 177.10 ст. 177 ПК України, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000731702, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00грн.
Пунктом «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» (який діяв у 2010 році) встановлено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Пунктом 177.10 статті 177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
За таких підстав, оскільки обставини, встановлені в ході перевірки позивача, в частині порушення ним п. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п. 177.4 ст. 177 ПК України, п. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб», п. 177.10 ст. 177 ПК України, не були спростовані останнім, то керуючись принципом змагальності сторін, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем не доведено обґрунтованості його позиції, натомість відповідачем доведена правомірність його дій в цій частині.
У зв'язку із чим, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.13р. №0000731702, та №0000741702 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.13 у справі № 801/6629/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.13 у справі № 801/6629/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Ю.Л.Шеренін
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян