Справа № 2-а-6360
2011 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Максимчук З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС при УДАІ ГУМВС молодшого сержанта ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та скасувати постанову серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року в частині застосування штрафу у розмірі 340 гривень,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС при УДАІ ГУМВС молодшого сержанта ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та скасувати постанову серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року в частині застосування штрафу у розмірі 340 гривень.
В позові зазначено, що постановою серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 №140935 від 04 листопада 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, за те, що він 04 листопада 2010 року о 11 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ОСОБА_3 держ. номер НОМЕР_1 в м. Мелітополі по вул. Ламоносова, порушив правила проїзду залізничних переїздів, проїхав залізничний переїзд, перед яким відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка, що визначають кількість смуг для руху у дорожньому ряді, чим порушив вимоги п. п. 20.4 Правил Дорожнього руху України.
Дану постанову позивач просить поновити строк оскарження постанови та скасувати її в частині накладення на нього штрафу в розмірі 340 гривень, так як інспектором було порушено право позивача на право скористатися правовою допомогою, не враховано його особу та матеріальний стан, зокрема він має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився але надав заяву, позивні вимоги не визнає, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 20.4 Правил Дорожнього руху України, якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУпАП Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено в судовому засіданні, постановою серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 №140935 від 04 листопада 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що ОСОБА_1 04 листопада 2010 року о 11 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ОСОБА_3 держ. номер НОМЕР_1 в м. Мелітополі по вул. Ломоносова, порушив правила проїзду залізничних переїздів, проїхав залізничний переїзд, перед яким відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка, що визначають кількість смуг для руху у дорожньому ряді, чим порушив вимоги п. п. 20.4 Правил Дорожнього руху України.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КУпАП України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як випливає з матеріалів справи позивач звернувся до суду 02.02.2011 року про скасування постанови серії АР №180267 від 04.11.2010 року, тобто в межах шестимісячного строку.
Під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, судом встановлено, скоєне позивачем правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, тому з урахуванням характеру та обставин скоєного правопорушення, особи позивача, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с. 4-5) суд визнає його малозначним та вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.
Таким чином, суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача –скасування постанови серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, з подальшим звільненням позивача від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження, та закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи вищезазначені докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а саме: копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 7); копією постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с.6); іншими матеріалами справи, тому вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 99, 159 –163 КАС України, ст.ст. 22, 33, ч. 2 ст. 123, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, п.п. 20.4 Правил Дорожнього руху України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС при УДАІ ГУМВС молодшого сержанта ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та скасувати постанову серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року в частині застосування штрафу у розмірі 340 гривень –задовольнити.
Скасувати постанову серії АР 180267 від 04 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС при УДАІ ГУМВС молодшим сержантом ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 123 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 123 КУпАП –закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: