Судове рішення #33337904

Справа №436/1340/13ц

Провадження №2/436/730/13

                                                                                                              

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 листопада 2013 року                                                                                м. Луганськ

Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді                                                   ТЕМНІКОВОЇ А.О.,

при секретарі -                                                   ЗВЕЗДІНІ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05 лютого 2008 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір №009-125000-50208, за виконання якого відкрито картковий рахунок №26258902065025. За умовами договору позивач зобов’язався надати держателю картки (відповідачу) відновлювальну відкличну кредитну лінію на загальну суму 30 000,00 гривень, та встановив ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі 3 000,00 гривень. Під час укладання договору сторони оговорили можливість банку змінювати один раз на місяць розмір ліміту кредитної лінії в її межах без укладання додаткової угоди. Відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 15.04.2013 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 4600,63 гривень (заборгованість за тілом кредиту). У зв’язку з тим, що заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 4600,63 гривень, а також стягнути судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

          У судове засідання представник позивача не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника банку, відповідно до якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду пред’явленого до нього позову був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило, таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідач не з’явився до суду без поважних причин. З урахуванням заяви позивача про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи відповідно до вимог ст. 164 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.

          Дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 ЦК України, не допускається якщо інше не встановлено договором або законом. За нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов’язання підлягає виконанню у визначений в ньому строк (термін), якщо останній було ним передбачено.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобов’язання згідно ст. 611 ЦК України, є: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

Судом встановлено, що 05.02.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №009-125000-50208, за умовами якого позивач надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 гривень, та встановив ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі 3 000,00 гривень. В період укладення даного договору сторони діяли добросовісно і дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов’язків і прав кожної з сторін (а.с.5-10).

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 15.04.2013 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 4600,63 гривень(а.с.14).

Розмір вказаної суми заборгованості та правильність її розрахунку у судовому засіданні оспорені не були.

Виходячи з наведеного, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши відповідність заявлених вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПАТ «Дельта Банк» та необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №009-125000-50208 від 05.02.2008р. згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв’язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ПАТ «Дельта Банк» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, статтями 525, 527, 530, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати з оплати судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення.


          ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                            А.О. ТЕМНІКОВА



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація