Справа № 2701/3288/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

19 грудня 2012 року Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 Юрієвич про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача у відшкодування шкоди 27493грн. 31коп.; сплату паркування у розмірі 1256грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 2400грн.; судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що 21.10.2011 року з вини водія ОСОБА_3, який є працівником відповідача, сталося ДТП, під час якої було пошкоджено автомобіль позивача, вартість відновленого ремонту якого складає 27493грн. 31коп. Позивач через пошкодження автомобіля змушений був зберігати його на парковці, сплативши при цьому 1256грн. та поніс витрати на правову допомогу у розмірі 2400гр.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача заперечувала проти цього, мотивуючи тим, що спірні правовідносини виникли між водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому відповідальність має нести водій, винний у ДТП, при цьому представник відповідача наголосила, що позивач також винен у ДТП, оскільки неправомірно проник на територію підприємства відповідача, де сталося ДТП.

ОСОБА_3 підтримав позицію представника відповідача щодо існування провини позивача у ДТП.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу

Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 15 листопада 2011 року, яку залишено без змін постановою Апеляційного суду міста Севастополя від 21 грудня того ж року, ОСОБА_3, водія Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького» притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст..124 КУпроАП за те, що він, 21 жовтня 2011 року, керуючи автогрейдером Т00792 АК порушив Правила дорожнього руху України через що здійснив зіткнення з автомобілем «Форд» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду наведеного доказуванню не підлягає та обставина, що 21 жовтня 2011 року з вини водія Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького» ОСОБА_3 сталося ДТП, під час якої було пошкоджено автомобіль «Форд» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СНС 015114, автомобіль «FORD Scorpio 2.0 I» легковий комбі В, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить позивачеві ОСОБА_4

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 30.03.2012 року (дата оцінки 21.10.2011 року) серії SL №17116, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 52819грн. 69коп., а його ринкова вартість 27493грн. 31коп. що і складає розмір матеріальної шкоди.

Оскільки сторонами висновки наведеного дослідження не оспорювались та не ставилось питання про проведення відповідної судової експертизи, суд застосовує викладені у дослідженні висновки.

Відповідно од ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а ст.1172 того ж Кодексу передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

З огляду наведеного, оскільки водій ОСОБА_3, з вини якого було пошкоджено автомобіль позивача перебував на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у вигляді ринкової вартості автомобіля позивача станом до ДТП у розмірі 27493грн. 31коп.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», оскільки суд поклав обов’язок на відповідача відшкодувати позивачеві вартість пошкодженого автомобіля, після проведення такого відшкодування позивач повинен передати відповідачеві свій автомобіль «FORD Scorpio 2.0 I» легковий комбі В, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, як такий, що має певну цінність.

Що стосується вимог позивача про стягнення на свою користь послуги із зберігання свого автомобіля (парковка), то вони задоволенню не підлягають. Так, в якості доказу зазначених витрат позивач надав суду квитанцію №928803 зі змісту якої вбачаються наявність витрат з паркування автомобіля позивача, проте, з наданого доказу не вбачається, за який саме період понесені такі витрати, з огляду чого не можна встановити, чи стосуються ці витрати предмета спору.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. Так, в якості доказу таких витрат позивач надав угоду про надання правової допомоги від 11 вересня 2010 року, додаткову угоду від 24 квітня 2012 року, укладених з ПП ОСОБА_1 з вивчення документів, підготовку позовної заяви, участь у судових засіданнях та квитанцію про сплату позивачем за надані послуги на суму 2400грн.

Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Позивач ОСОБА_4 не звертався до суду із заявою про допуск ОСОБА_1 в якості особи, яка надає йому правову допомогу, та судом не приймалося відповідного рішення, з огляду чого підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу немає.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 274грн. 93коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького», на користь ОСОБА_4: матеріальну шкоду у розмірі 27493грн. 31коп.; судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 274грн. 93коп.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Після відшкодування Приватним акціонерним товариством «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького», шкоди, завданої ОСОБА_4, зобов’язати ОСОБА_4 автомобіль «FORD Scorpio 2.0 I» легковий комбі В, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 передати Приватному акціонерному товариству «Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького».

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий у справі ОСОБА_5