ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 3/558/06
м. Миколаїв
За позовом: ТОВ «Юрбізнессервісбезпека», м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,27, кв.9
До відповідача: ДП «ДАК «Хліб України»Новополтавський комбікормовий завод, Миколаївська обл.., Новобузький р-н, станція Новополтавка
Про стягнення заборгованості
Суддя Смородінова О.Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Ковтун В.Т., за дорученням;
Від відповідача: не з’явився;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2 від 01.06.2005р., яка становить 28000,0грн. та 2448,66грн. –пені.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві позовні вимоги визнає в повному обсязі, вказує на те, що не здійснення оплати за надані послуги є неналежним виконання відповідачем господарського зобов'язання та підставою застосування господарських санкцій зокрема, відшкодування збитків. Вимога позивача про стягнення з підприємства суми боргу та пені, є обґрунтованою та законною.
. В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –
встановив:
01 червня 2005 року між сторонами було укладено договір за № 2, відповідно до умов якого позивач здійснює щоденно і цілодобово охорону об'єктів та території відповідача з метою запобігання несанкціонованого проникнення до неї сторонніх осіб, а останній, на підставі складених двохсторонніх актів виконаних робіт, проводить оплату наданих послуг.
Як свідчать матеріали справи (актами виконаних робіт за червень-грудень 2005 року та січень 2006 року складеними сторонами) та підтверджується відповідачем у відзиві, взяті на себе договірні зобов'язання по наданню послуг по охороні території та об'єктів відповідача позивач виконав якісно, належним чином та у повному обсязі на загальну суму 28000,0грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач в серпні, грудні 2005року та лютому 2006р. направив відповідачу вимоги про належне виконання свого обов'язку відповідно на суму 10500,0грн., 21000,0грн., 28000,0грн., які останній залишив без розгляду та задоволення.
Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань спричинило заподіянню збитків, які відповідно до ст.224 Господарського кодексу України підлягають відшкодуванню особою, яка порушила господарське зобов'язання.
За правилами ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки., завдані невиконанням зобов'язання.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 8.1 договору сторони передбачили застосування штрафних санкцій (пені). Отже, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачеві 2448,66грн. пені за прострочення виконання договірного зобов’язання.
Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем визнані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Новополтавський комбікормовий завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юрбізнессервісбезпека" боргу в сумі 28000,0грн. та 2448,66грн. пені, 304,49грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова