АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/1502/13 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 115 ч.2 п.4 Суддя Янжула О.С.
КК України Доповідач Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Кузьменко В.М.
суддів: Зайцева В.В., Литвиненка О.О.
секретаря Омельницької А.Ю.
за участю прокурора Кальника О.М.
адвоката ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах адвоката ОСОБА_1, на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Софіївка Володимирського району Дніпропетровської області, громадянка України, освіта неповна середня, не працююча, раніше не судима,
засуджена за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України на 12 років позбавлення волі.
ОСОБА_2 засуджено за те, що 19 грудня 2010 року близько 14 години, перебуваючи в гостях у своєї знайомої АДРЕСА_1, в ході розпивання спиртних напоїв та виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_3 умисно нанесла йому не менше 6 ударів в обличчя і волосяної частини голови та не менше 2 ударів в область грудної клітки та діючи з особливою жорстокістю, завдавала не менше 53 ударів ножем у різні частини тіла, чим завдала ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
В апеляціях:
- прокурор не оскаржуючи доведеність вини засудженої просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що покарання призначене засудженій не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженої через те, що ОСОБА_2 провину у скоєні злочину не визнала, хоча її вина доведена в ході досудового і судового слідства. Крім того, своїми показаннями, засуджена намагалася завести слідство та суд в оману, оскільки неодноразово змінювала версію подій, які мали місце;
- засуджена ОСОБА_2 в основній і додатковій апеляції просить кримінальну справу направити прокурору для організації додаткового розслідування або винести у відношенні неї виправдувальний вирок. Зазначила, що в ході досудового слідства вона давала хибні показання про свою причетність до вбивства, що не знала механізму нанесення тілесних ушкоджень, оскільки не наносила удари потерпілому, що на її одязі та взутті не було виявлено крові ОСОБА_3. На її думку мало місце суттєве порушення кримінально-процесуального закону, оскільки порушено її право користуватися мовою, якою вона володіє. Досудове і судове слідство проводилося російською мовою, обвинувальний висновок складено російською мовою, а вирок винесено українською мовою, якою вона погано володіє;
- адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати і постановити виправдувальний вирок. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що його підзахисна в ході досудового слідства не пояснила механізму ряду тілесних ушкоджень і показувала нанесення тілесних ушкоджень, які не були виявлені експертизою. Даний факт свідчить про те, що його підзахисна не знала про механізм спричинення тілесних ушкоджень, оскільки не наносила удари ОСОБА_3 Згідно висновку судово-медичної експертизи № 218 тілесні ушкодження ОСОБА_3 у виді колото-різаних поранень спричинені предметами, які мали колото-ріжучі властивості (т.1 а.с. 141-146). Таким чином ОСОБА_3 були спричинені колото-різані поранення можливо як ножем так і осколками пляшки, а ОСОБА_2 не вказувала про нанесення ударів потерпілому горловиною пляшки. На місці злочину виявлена жорстка петля з капронової панчохи з подвійним і простим вузлом зі слідами крові, обидві кисті трупа мають кров'яні згустки, що свідчить про зв'язування і катування потерпілого. Про петлю та тілесні ушкодження на долонях засуджена нічого не говорила, на його думку ці факти свідчать про недоведеність вини його підзахисної. Суттєве порушення кримінально-процесуального закону полягає в порушенні права засудженої користуватися мовою, якою вона володіє. Досудове і судове слідство проводилося російською мовою, обвинувальний висновок складено російською мовою, а вирок винесено українською мовою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора приймавшого участь у розгляді справи і вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляції засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах адвоката ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинувачену, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинувачену.
Статтею 64 КПК України передбачено, що при проваджені досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченої у вчинені злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченої, пом'якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.
Незважаючи на це, органами досудового слідства зазначені вимого закону у справі щодо ОСОБА_2 не були виконані належно та в повному обсязі. А суд при розгляді справи на вказані обставини не звернув уваги, всупереч вимог ст.. 324 КПК України всебічно, повно та об'єктивно усі обставини цієї справи не розглянув і постановив вирок, який не може бути визнаний законним і обґрунтованим у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Так, із показань засудженої ОСОБА_2 в судовому засіданні вбачається, що вона відмовилася від своїх показань на досудовому слідстві, де вона визнавала себе винною в умисному вбивстві ОСОБА_3 і стверджувала, що вбивство останнього вона не вчиняла, а показання на досудовому слідстві давала під тиском з боку працівників міліції, які застосовували до неї психічне і фізичне насильство, в тому числі погрожували і фізичною розправою, а також підкинули їй речові докази.
Показання засудженої ОСОБА_2 не позбавлені сумніві і вимагають ретельної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснювали про те, що вбивство потерпілого ОСОБА_3 засуджена ОСОБА_2 вчинила невеликим ножем з пластмасавою ручкою червоного кольору завернутою ізоляційною стрічкою в їх присутності на грунті сексуальних домагань потерпілого (т.1 а.с. 34-35, 36, 44-45, 46-47, 51).
Далі свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінили свої показання і без будь яких пояснень стали стверджувати, що ОСОБА_5 вже не був присутнім при вбивстві ОСОБА_3
Слідством і судом належним чином не були досліджені обставини зміни показань вказаними свідками і ні слідство ні суд не вказали, чому в основу звинувачення покладені останні показання свідків і чому відкинуті їх первинні показання.
Окрім того, слідство і суд прийшли до висновку про те, що мотивом вчинення злочину ОСОБА_2 є сексуальні домагання потерпілого щодо останньої. Але на вказані обставини вказувала лише свідок ОСОБА_4 В первинних поясненнях на це вказував і свідок ОСОБА_5, який потім відмовився від свої показань в частині того, що був присутній при вбивстві потерпілого. Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не позбавлені сумнівів, а інші докази, які підтверджували вказаний мотив злочину відсутні.
В обвинувальному висновку і в вироку суду вказано, що засуджена ногою вибила стілець з під сидячого на ньому ОСОБА_3, а після того, як останній впав на підлогу. Цим же стільцем почала наносити удари потерпілому. Ні слідство ні суд належним чином не дослідили вказані обставини і не перевірили, чи могла засуджена ОСОБА_2, яка є інвалідом по захворюванню хребта і користується в пересуванні палицею, вчинити вказані дії і чому при цьому потерпілий, статура якого видно з протоколу огляду місця події, не вчинив жодного супротиву жінці інваліду разом з присутніми іншими особами.
Як видно з показань свідка ОСОБА_4 вбивство потерпілого ОСОБА_2 вчинила ножем з пластмасавою ручкою червоного кольору завернутою ізоляційною стрічкою (т.1 а.с. 35, 45). Але на експертизу був наданий ніж з рукояткою із полімерного матеріалу світло-коричневого кольору без обмотки із синьої ізоляційної стрічки і експертизою не виявлено будь-яких слідів на рукоятці ножа від ізоляційної стрічки.
Далі, з місця проживання засудженої ОСОБА_2 були вилучені чоловічі капці. Як пояснювала засуджена ОСОБА_2 вказані капці зі слідами крові належать ОСОБА_5, який прийшов до них в день вбивства і залишив їх в квартирі. Вказані обставини також залишилися недостатньо дослідженими слідством і судом і експертизою не встановлено приналежність вказаних капців (т. 1 а.с. 29, 229-233).
Слушними є доводи адвоката і щодо суперечностей в показаннях засудженої при відтворені обстановки і обставин події і механізму заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, ненадання належної оцінки речовим доказам, які були вилучені з місця події (т. 1 а.с. 33).
Не позбавлені сумнівів і доводи засудженої ОСОБА_2 про фізичний і психологічний вплив на неї протягом досудового слідства, оскільки у неї були виявлені тілесні ушкодження, походження яких належним чином також не досліджувалось (т. 1 а.с.152-153).
Отже, наданих слідством доказів недостатньо для прийняття рішення в судовому засіданні щодо ОСОБА_2, а суд передчасно прийшов до висновку про те, що засуджена вчинила вбивство потерпілого.
Більш того, вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а є копією обвинувального висновку. Окрім того, в матеріалах справи є два оригінала вироку - на українській мові та на російській мові, що не відповідає вимогам ст. 19 КПК України в редакції 1960 року.
Вищенаведене свідчить про неповноту та неправильність досудового слідства, яку суд не усунув і не міг усунути шляхом судового слідства. Тому вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування, під час якого органам досудового слідства необхідно в повному обсязі дослідити вищевказані обставини, провести додаткові слідчі дії та слідчі експерименти по вищевказаним питанням, а також виконати інші слідчі дії, необхідність у проведенні яких може виникнути.
Разом з тим колегія суддів не вбачає порушень прав засудженої користуватися рідною мовою. Суд діяв у відповідності до ст.. 19 КПК України і повинен був надати засудженій копію вироку у перекладі на російську мову.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, апеляції засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати і справу направити прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового досудового слідства.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - утримання під вартою, залишити до 12 год. 20 грудня 2013 року.
Судді: