08.07.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 11сс-797/75/13 Головуючий в першій інстанції
Категорія: обрання запобіжного заходу Брикало Т.В.
Доповідач: Косенко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2013 року колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Косенка А.Н.
суддів: Соловьова Є.О., Леся В.І.
при секретарі - Мазнєве Ю.М.
за участю адвоката - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду міста Севастополя апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року, якою відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Торез Донецької області, громадянина України, неодруженого, маючого вишу освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого(зі слів), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
обрано запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
У разі внесення застави у розмірі 11 470 грн. звільнити ОСОБА_3 з-під варти, та покласти на нього на строк 2 місяця настигни обов'язки:
- повідомляти орган, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну місця свого проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, визнаними потерпілими або свідками по даному кримінальному провадженню, спілкуватися з потерпілими і свідками тільки в присутності слідчого, прокурора, суду.
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
27 червня 2013 року старший слідчій СВ Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополі Захарук Ю.В. звернулася до суду з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя Буцмаком А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 Клопотання мотивовано тим, що в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013140060004603 від 25 червня 2013 року старшим слідчим Захарук Ю.В. 26 січня 2013 року оголошено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 25 червня 2013 року приблизно 14 години 10 хвилини, знаходячись на перехресті по вул. Хрустальова та вул. Сілаєва в м. Севастополі, діючи навмисно, шляхом ривка відкрито заволодів майном ОСОБА_6, а саме: золотим ланцюжком вартістю 3500 гривен. Після чого ОСОБА_3 з місця скоєного злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6, матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривен.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України.
Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013140060004603 від 25 червня 2013 року.
26 червня 2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
В цей же день ОСОБА_3 було затримано.
27 червня 2013 року старший слідчий СВ Ленінського РВУ МВС України в місті Севастополі звернувся до Ленінського районного суду міста Севастополя з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року зазначено клопотання задоволено.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року, та просить відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга мотивована тим, що до підозрюваного ОСОБА_3 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він раніше не судимий, крім того, його не повідомляли про підозру у вчиненні іншого злочину, також у клопотанні слідчого взагалі не йдеться про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 переховувався від органу досудового розслідування чи суду та перешкоджав кримінальному провадженню.
Крім того, апелянт зазначає, що твердження суду про те, що факт неявки ОСОБА_3 до правоохоронних органів та неповідомлення про злочин є перешкоджанням кримінальному провадженню, є помилковим, внаслідок чого була істотно порушений ч. 3 п. 2 ст. 183 КПК України. Також, висловлюючи такий висновок, суд фактично вийшов за межи клопотання, що є також порушенням ч. 6 ст. 22 КПК України, оскільки суд першої інстанції послався на підставу, яка не була вказана у клопотанні слідчого та доказі наявності якої прокурором не надавалися.
При цьому, в ухвалі суду не вказано, на підставі яких саме обставин та доказів суд дійшов висновку про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що надані до клопотання протоколи слідчих дій свідчать про проведено зазначених дії із порушенням ч. 4 ст. 223 КПК України, що є підставою для визнання їх недопустимими. Підставою тому є то, що ОСОБА_3 був фактично затриманий 25 червня 2013 року о 18 год., вказані слідчі дії мали бути проведені до 22 годин.
Крім того, повідомлення про підозру у порушення п. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України містить невірні анкетні дані.
Заслухав доповідача, позицію адвоката, якій підтримав подану їм апеляційну скаргу, дослідивши матеріали досудового розслідування, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, а також ч. 1 ст. 178 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, наявність судимостей та ін.
Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, виконані слідчим суддею у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів, представлених до Апеляційного суду, відповідно до ст. 194 КПК України встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги ОСОБА_3 пояснив, що кримінальне правопорушення скоїв безпосередньо він, однак, до органів досудового розслідування самостійно не з'явився, а був затриманий, викраденим розпорядився на свій розсуд. Тауим чином суд пер вйо інстанції обґрунтовано розцінив це як перешкоджання кримінальному провадженню.
Також, суд першої інстанції прийняв до уваги данні про особу ОСОБА_3, який у місті Севастополі не зареєстрований, будь-якого житла, належного йому, не має, офіційно постійного місця роботи та законних джерел існування не має.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано визначив розмір застави в сумі 11 4701 грн, яка є достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З огляду на наведене довід апелянта про те, що до ОСОБА_3 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути прийнятий до уваги, оскільки є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді суду першої інстанції не встановлено, в зв'язку з чим апеляційну скаргу адвоката належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без зміни, як законну та обґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року, якою відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою залишити без зміни.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя Косенко А.М.