Справа № 350/1598/13-к

Провадження № 11-кп/779/143/13

Категорія ч.1 ст.125 КК України

Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Дячука В.М., Іванів О.Й.,

секретаря с/з Кравчук І.Я.,

з участю прокурора Шутки І.І.,

потерпілої ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5, на вирок Рожнятівського районного суду від 05 вересня 2013 року по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України (далі КК), ?

в с т а н о в и в:

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, одружена, з середньою освітою, ніде не працює, інвалід 3-ї групи, несудима, громадянка України, -

визнана винуватою та засуджена за ч.1 ст.125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Цим же вироком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, одружена, з середньою освітою, ніде не працює, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, несудима, громадянка України, -

визнана винуватою та засуджена за ч.1 ст.125 КК до покарання у виді громадських робіт строком сто п'ятдесят годин.

За вироком суду, ОСОБА_4 засуджена за те, що вона 06 липня 2013 року, приблизно о 10 год., побачивши свою сусідку потерпілу ОСОБА_3, з якою тривалий час перебувала у неприязних відносинах, розпочала з нею сварку, під час якої з метою заподіяти їй тілесні ушкодження, стала кидати камінням в неї, в результаті чого заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правої гомілки. Обвинувачена ОСОБА_5, яка є дочкою обвинуваченої ОСОБА_4, почувши сварку, вибігла із свого подвір'я, і з метою спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_3, почала умисно наносити їй удари руками по голові та плечах, в результаті чого заподіяла потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого плеча.

Коли ОСОБА_3 почала тікати, обвинувачена ОСОБА_4 підняла із землі камінь та кинула ним в потерпілу, заподіявши їй тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого гомілкового-ступневого суглоба.

У своїх апеляційних скаргах обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оспорюють свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та покликаються на незаконність вироку, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Просять вирок суду скасувати, а кримінальне провадження - закрити.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали подані апеляційні скарги, просять вироку суду скасувати, а кримінальне провадження - закрити; пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка заперечила доводи апеляційних скарг обвинувачених, просить вирок суду залишити без змін; пояснення прокурора Шутки І.І., який заперечив проти апеляційних вимог обвинувачених, просить вирок залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.370 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Висновки суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції, в їх сукупності, дав правильну оцінку.

Те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, нанесли ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, підтверджується показаннями самої потерпілої про те, що того дня вона дійсно розмовляла з ОСОБА_6 біля будинку обвинувачених, та висловлювалася не дуже коректно в адресу обвинуваченої ОСОБА_4, і почувши цю розмову, остання вибігла зі свого городу з камінням в руках та почала кидати в неї, а згодом разом з обвинуваченою ОСОБА_5 вони обоє руками і ногами стали наносити їй удари в різні ділянки тіла, від чого вона отримала легкі тілесні ушкодження.

Показання ОСОБА_3 об'єктивно підтвердила свідок ОСОБА_6, яка була очевидцем конфлікту та захищала потерпілу від ударів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також аналогічними показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходились приблизно за 60 м. від місця події, чули крики і сварку між потерпілою та ОСОБА_4, і того дня потерпіла їм розказувала, що обвинувачені умисно нанесли їй тілесні ушкодження.

Факт наявності між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і потерпілою ОСОБА_3 особистих неприязних відносин, на ґрунті якого обвинувачені нанесли потерпілій легкі тілесні ушкодження, підтверджується показаннями самих обвинувачених в тій частині, в яких, зокрема, обвинувачена ОСОБА_4 ствердила, що того дня чула, як ОСОБА_3 негативно про неї говорила, вийшла зі свого городу щоб попередити потерпілу, що «вона все чує», і підійшла до неї, щоб зробити зауваження, тому і виник між ними конфлікт. Як ствердила обвинувачена ОСОБА_5, вона намагалася заступитися за матір.

В решті показання обвинувачених судом вірно не взято до уваги, оскільки вони спростовується логічними та послідовними показаннями вищевказаних свідків про те, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно наносили ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

Наведені у вироку фактичні обставини справи об'єктивно підтверджуються висновком експерта №332 від 09 липня 2013 року, з якого видно, що спричинені ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів як при нанесенні ударів ними у зазначені ділянки, так і при ударах цими ділянками тіла до таких, відповідають терміну, вказаному у постанові, і є легкими тілесними ушкодженнями.

Враховуючи всі докази по справі, суд дійшов правильного висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого їм органом досудового розслідування злочину доведена повністю, а тому заперечення ними своєї вини були спрямовані на вигородження від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК, повністю доведена, і суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Стосовно призначених обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарань, слід зазначити наступне.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК, в повній мірі врахував дані про її особу, зокрема, що вона є інвалідом 3-ї групи, а також обставини, що пом'якшують покарання, зокрема; вчинення злочину невеликої тяжкості вперше та позитивну характеристику з місця проживання, а тому призначив їй справедливе покарання у виді штрафу.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_5, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.65 КК, хоча і навів у вироку таку пом'якшуючу обставину, як наявність в обвинуваченої на утриманні двох неповнолітніх дітей, однак, з урахуванням цього, призначив їй надто суворе покарання у виді громадських робіт, не мотивуючи такого рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що оскільки обвинувачена ОСОБА_5 вчинила злочин невеликої тяжкості та вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, і що в неї на утриманні є двоє неповнолітніх дітей, то їй слід пом'якшити покарання, призначене судом першої інстанції.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення, і тому вирок суду щодо неї підлягає зміні в частині призначеного їй покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК, колегія суддів,?

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Рожнятівського районного суду від 05 вересня 2013 року відносно ОСОБА_5 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.125 КК та призначити їй покарання у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді В.М. Дячук                     О.Й. Іванів

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.Д. Шкрібляк