Справа №0907/2-7746/2011
Провадження №22ц/779/629/2013
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2013 року м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,
секретаря: Турів О.М.,
з участю сторін: представника відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про припинення правовідносин поруки та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним пункту 7.7. кредитного договору №2474 від 24.04.2008 року, за апеляційною скаргою АТ "Ощадбанк" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2012 року, -
встановила:
В жовтні 2011 року ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося в суд з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до умов кредитного договору № 2474 від 24.04.2008 року надав кредит ОСОБА_4 в розмірі 2000000 грн. на споживчі потреби на 120 місяців зі сплатою17,5 % річних за користування кредитом та зазначенням строку повного погашення кредиту - 23.04.2018 року. На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 24.04.2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та банком був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_5 зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 24.06.2008 року уклав з банком договір іпотеки та передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - трьохповерхове нежитлове приміщення(готель), що знаходиться в в АДРЕСА_1. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 з січня 2009 року перестав сплачувати кредит, а тому 10.02.2009 року йому та ОСОБА_5, а також 04.03.2009 року банком було направлено письмове повідомлення про погашення заборгованості по кредиту в сумі 75376,73 грн. в місячний строк. Оскільки ні боржник, ні поручитель заборгованості не погасили, то банк в судовому порядку, подавши позов 19.10.2011 року просив достроково стягнути в солідарному порядку з боржника та поручителя загальну заборгованість в розмірі 2235757 грн., яка складається з 1595961,23 грн. заборгованості по кредиту, 323533,13 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 291179,20 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 25083,44 грн. пені.
В червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", в якому просив визнати недійсним п.7.7. кредитного договору від 24.04.2008 року про збільшення строку позовної давності позичальника до трьох років щодо всіх грошових зобов'язань (в тому числі щодо штрафів, пені), посилаючись на невідповідність його Закону України "Про захист прав споживачів".
В березні 2012 року ОСОБА_5 звернувся в суд з зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", в якому просив визнати припиненим договір поруки, посилаючись на те, що банк пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя.
Рішенням Івано-Франківської міського суду від 13 листопада 2012 року відмовлено в позові ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про припинення правовідносин поруки та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, задоволено.
Припинено правовідносини за договором поруки №2474/1 ,укладеним 24.04.2008 року між Харківським обласним управлінням АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_5, ОСОБА_4 та визнано договір поруки таким, що припинив свою дію.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним пункту 7.7. кредитного договору №2474 від 24.04.2008 року відмовлено.
На зазначене рішення АТ "Ощадбанк" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду про відмову в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором в зв'язку з тим, що є рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 07.10.2010 року, яким задоволено позовні вимоги банку в повному обсязі - звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, вартість якого покриває всю суму заборгованості є помилковим, оскільки такий висновок суперечить обставинам справи, так як іпотечне майно ще не реалізоване та не відомо за якою ціною буде реалізоване. Також апелянт вважає, що рішення в цій частині не відповідає роз'ясненням п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" від 30.03.2012 року.
Також, на думку апелянта суд дійшов помилкового висновку про припинення договору поруки, оскільки невірно визначив строк дії договору поруки та зазначив, що початком перебігу строку пред'явлення вимоги до поручителя є несплата першого простроченого платежу позичальником, а не кінцева дата повернення кредиту, що призвело до порушення норм матеріального права.
На підставі наведеного апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, апелянт подав письмову заяву, в якій просив розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнав. Заперечення обґрунтовує тим, що заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 7 жовтня 2010 року задоволено позов ВАТ»Державний ощадний банкУкраїни « до ОСОБА_4 та звернуто стягнення на іпотечне майно - нежитлове трьохповерхове приміщення загальною площею 1048,8 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів для сплати позивачу 1843257,66 грн. строкової заборгованості по кредиту, 40493,45 грн. строкової заборгованості по відсотках, 251185.75 грн простроченої заборгованості по кредиту, 25083,44 грн. пені за прострочення повернення кредиту та відсотків на загальну суму 2236257(два мільйони двісті тридцять шість тисяч грн.), вартість іпотечного майна повністю покриває існуючу заборгованість по кредиту. Додатковим рішенням від 29.03.2012 року встановлено початкову ціну іпотечного майна - 3350000 (три мільйони триста п»ятдесять )грн., яка визначена суб'єктом оцінювання за погодженням сторін на час укладення договору іпотеки у квітні 2008 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.06.2012 року, зазначене додаткове рішення залишено без змін.
Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5.12.2012 року зазначені додаткове рішення та ухвалу апеляційного суду скасовано, а справу передано на новий розгляд, на даний час початкова ціна іпотечного майна не визначена, прилюдні торги не відбулися. Вважає рішення суду першої інстанції законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнав. Заперечення мотивував тим, що суд правильно застосував норму матеріального права до зустрічного позову ОСОБА_5 та визнав договір поруки припиненим, оскільки банк, заявивши письмову вимогу до ОСОБА_4 та до ОСОБА_5, як його поручителя про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, яка ним була отримана 23 березня 2009 року, а заборгованість в місячний строк не була погашена, пропустив шестимісячний строк, який слід обчислювати з дня пред'явлення письмової вимоги та в строк до 23.10.2009 року повинен був подати позов до суду про дострокове стягнення заборгованості по кредиту з обох в солідарному порядку, оскільки в договорі поруки не вказано строк дії поруки, лише вказано до закінчення основного зобов'язання. Проте з позовом до суду позивач звернувся аж 19.10.2011 року. Щодо відмови в позові у стягненні заборгованості по кредиту, теж вважає рішення суду правильним, оскільки вже є рішення суду про стягнення заборгованості на іпотечне майно, вартість якого 3350000 грн. повністю покриває всю нараховану заборгованість по кредиту, по відсотках, пені. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - відхилити.
Заслухавши представників відповідачів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою частково в частині визнання неправомірною відмови про дострокове стягнення заборгованості по кредиту з ОСОБА_4, а в решті рішення суду першої інстанції вважає таким, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Колегією суддів з'ясовано, що ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" уклав кредитний договір № 2474 від 24.04.2008 року з ОСОБА_4, надавши йому 2000000 грн. строком на 120 місяців. На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 24.04.2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та банком був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_5 зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 24.06.2008 року уклав з банком договір іпотеки та передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - трьохповерхове нежитлове приміщення(готель), що знаходиться в в АДРЕСА_1.
Оскільки ОСОБА_4 перестав сплачувати кредит з серпня 2007 року, то 04.03.2009 року позивач направив йому та поручителю ОСОБА_5 письмову вимогу про сплату заборгованості по кредиту, доказів про отримання таких вимог відповідачами суду не надав, однак представник ОСОБА_5 не заперечив, що ОСОБА_5 отримав таку вимогу 23.03.2009 року, з позовом до суду згідно п.2.1-2.2 кредитного договору позивач звернувся лише 11.10.2011 року.
Зі змісту договору поруки від 24.04.2008 року (а.с.24) вбачається, що порука діє до припинення основного зобов'язання, тобто строк дії договору поруки в договорі не зазначено. Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" від 30.03.2012 року вбачається, що пред'явленням вимоги до поручителя можна вважати, як направлення, вручення йому вимоги про дострокове погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя, кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію договору поруки до повного виконання позичальником зобов'язань перед кредитодавцем не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Оскільки з дня вручення письмової вимоги поручителю - 23.03.2009 року протягом 6-місячного строку до 23.10.2009 року, позивач не подав позов до суду про стягнення дострокової заборгованості по кредиту з поручителя, а подав такий позов лише 19.10.2011 року, то суд першої інстанції правильно зробив висновки про припинення поруки за спливом 6-місячного строку, який слід обчислювати з дня пред'явлення письмової вимоги до поручителя про погашення заборгованості.
Також є правомірним висновок суду про відмову в задоволенні вимог відповідача ОСОБА_4 по зустрічному позову про визнання недійсним п.7.7. кредитного договору, укладеного 24.04.2008 року щодо збільшення строку позовної давності до 3-х років в частині вимог, що випливають з кредитного договору, в тому числі про стягнення штрафу, пені, оскільки договір з такою умовою погоджений та підписаний сторонами при його укладенні - 24.04.2008 року, а зазначену вимогу заявлено після спливу 3-х річного строку позовної давності - 07.06.2012 року (а.с.53).
Щодо відмови позивачу у задоволенні вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з підстав задоволення цієї вимоги в повному обсязі заочним рішенням Богодухівського районного суду від 07.10.2010 року про звернення стягнення на іпотечне майно на погашення заборгованості по кредиту на загальну суму 2236257(два мільйони двісті тридцять шість тисяч грн.), то з таким висновком погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Колегією суддів з'ясовано, що зазначене рішення не відповідає вимогам ст.39 Закону України "Про іпотеку", в ньому не визначена початкова ціна іпотечного майна для його реалізації на прилюдних торгах. Додатковим рішенням цього ж суду від 29.03.2012 року встановлено початкову ціну іпотечного майна - 3350000 (три мільйони триста п'ятдесять )грн., яке ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.06.2012 року залишено без змін.
Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2012 року зазначені судові рішення - додаткове рішення Богодухівського районного суду та ухвалу апеляційного суду Харківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд, на даний час початкова ціна іпотечного майна не визначена, прилюдні торги не відбулися.
З огляду на викладене, а також враховуючи роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" від 30.03.2012 року, в якому зазначено, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а заявлена вимога - частковому задоволенню з постановленням нового рішення про задоволення позову до відповідача ОСОБА_4 та стягнення заборгованості по кредитному договору зі складовими, зазначеними в позовній заяві.
Також слід роз'яснити сторонам, що згідно вимог п.п.6.3., 6.4, 6.4.1, 6.4.2, договору іпотеки, погоджених сторонами, у разі прийняття рішення судом про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості по кредитному договору, тобто, за наявності заочного рішення Богодухівського районного суду від 07.10.2010 року, яке вже вступило в законну силу, однак не виконане, у випадку, коли суми, вирученої від продажу предмета іпотеки буде недостатньо для повного задоволення вимог кредитора, іпотекодержатель має право одержати суму, якої не вистачає, для повного задоволення вимог та видатків, з іншого майна іпотекодавця, на яке може бути накладено арешт згідно рішення суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_4.
Ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором №2474 від 24.04.2008 року, яка станом на 13.10.2011 року становила 2235757 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту 1595961,23 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 323533,13 грн., прострочена заборгованість по відсотках - 291179,20 грн., пеня - 25083,44 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" 1820 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1619 грн. судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Я.Д.Горблянський
В.А.Девляшевський