Справа №341/586/13-ц
Провадження №22ц/779/1384/2013
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2013 року м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Девляшевського В.А., Горблянського Я.Д.,
секретаря: Петрів Д.Б.
з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,
представників апелянта: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
скаржника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року, -
встановила:
У березні 2013 року ОСОБА_5 звернулася в суд із вказаною скаргою, посилаючись на те, що 14.11.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Галицького районного суду згідно виконавчого листа №2-20/2009 року, в якому зазначено: визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 і виділити йому наступні приміщення в житловому будинку: №1-3 ванну площею 7,1 м.кв., №1-4 паливну площею 5,6 м.кв., II сходову площею 9,0 м.кв., III сходову пшощею 6,4 м.кв., №1-5 коридор пшощею 7,9 м.кв., №1-6 житлову кімнату площею 9,0 м.кв., №1-9 житлову кімнату площею 12,0 м.кв., №1-10 житлову кімнату площею 12,0 м.кв., а також із господарських споруд: стодолу вартістю 26836 грн., на загальну суму 226818 грн., що складає 30,34 % від загальної вартості домоволодіння. З метою ізоляції виділених приміщень ОСОБА_6, ОСОБА_5 належить демонтувати дверний блок з приміщення 1-1 в приміщення 11, залишивши його собі, замурувати дверні прорізи з приміщення 1-1 в приміщення 11 і з приміщення 1- 8 в приміщення 1-9, а в приміщення 1-2 влаштувати цегляну стіну товщиною 25 см, яка буде розділяти ці приміщення від приміщення іншого власника. Демонтувати дверний блок з приміщення 1-5 в приміщення 1-7, який їм залишається та замурувати дверний проріз. Скаржник вважає зазначену постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню, оскільки раніше вказаний виконавчий лист вже пред'являвся до виконання, і 04.11.2011 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з тим, що в резолютивній частині виконавчого документа не зазначено зобов'язального характеру виконання судового рішення. Ця постанова не була оскаржена чи скасована і є чинною. Крім того, як випливає з відповіді відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Галицької райдержадміністрації, розподіл будинку згідно вказаного виконавчого листа є неможливим, оскільки може призвести до небезпечної зони будівлі, яка може зазнати аварії, бо знаходиться в аварійному стані. З цих підстав ОСОБА_5 просила визнати дії державного виконавця протиправними, визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_5 строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанову відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 14 листопада 2012 року з примусового виконання виконавчого листа №2-20/2009 від 12.11.20121 року, виданого Галицьким районним судом - скасовано.
В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
На зазначену ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню через порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом безпідставно поновлено ОСОБА_5 строк оскарження, не залучено його як стягувача та заінтересовану особу до участі розгляді скарги та винесено постанову, що порушує його права та унеможливлює виконання рішення суду. З цих підстав апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні скарги.
В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що скаржник сама не виконує добровільно робіт по переобладнанню приміщень та не допускає його виконувати такі роботи, а також всякими способами намагається не виконувати рішення суду, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник апелянта ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_6 працював за кордоном ,а зароблені кошти пересилав ОСОБА_5 для будівництва житлового будинку, без його відома ОСОБА_5 розірвала шлюб та всіляко перешкоджала, будучи працівником Галицької РДА ,в об'єктивному розгляді позову про поділ майна, після проведеного розподілу, збирає висновки відповідних служб, використовуючи адмінресурс, щодо неможливості проведення переобладнань в спірному будинковолодінні, які вже були підставою перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами в усіх судових інстанціях, однак рішення суду залишено в силі. Подання скарги ОСОБА_5 на рішення державного виконавця вважає черговою спробою боржника перешкодити виконанню рішення суду, а тому просить її відхилити як безпідставно подану.
Боржник ОСОБА_5 вважає ухвалу суду першої інстанції правомірною, посилаючись на те, що проведення робіт по переобладнанню спірного будинковолодіння потребує погодження відповідних служб, згідно висновків яких(додаток до заперечення апеляційної скарги) такі переобладнання не доцільно проводити, бо можуть призвести до аварійності будинку. Просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заслухавши сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції незаконною, такою, що не відповідає вимогам норм процесуального та матеріального права та роз'ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 18.12.2009 року №14, виходячи з наступних доводів.
Колегією суддів з'ясовано, що на виконанні у відділі ДВС Галицького районного управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-20/2009 року, в якому зазначено: визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 і виділити йому наступні приміщення в житловому будинку: №1-3 ванну площею 7,1 м.кв., №1-4 паливну площею 5,6 м.кв., II сходову площею 9,0 м.кв., III сходову площею 6,4 м.кв., №1-5 коридор площею 7,9 м.кв., №1-6 житлову кімнату площею 9,0 м.кв., №1-9 житлову кімнату площею 12,0 м.кв., №1-10 житлову кімнату площею 12,0 м.кв., а також із господарських споруд стодолу вартістю 26836 грн., на загальну суму 226818 грн., що складає 30,34 % від загальної вартості домоволодіння. З метою ізоляції виділених приміщень ОСОБА_6, ОСОБА_5 належить демонтувати дверний блок з приміщення 1-1 в приміщення 11, залишивши його собі, замурувати дверні прорізи з приміщення 1-1 в приміщення 11 і з приміщення 1- 8 в приміщення 1-9, а в приміщення 1-2 влаштувати цегляну стіну товщиною 25 см, яка буде розділяти ці приміщення від приміщення іншого власника. Демонтувати дверний блок з приміщення 1-5 в приміщення 1-7, який їм залишається та замурувати дверний проріз.
Рішення набрало законної сили 18 жовтня 2011 року.
Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 18 жовтня 2013 року.
Постановою від 04.11.2011 року стягувачу ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з підстав, що у виконавчому листі не зазначено дій зобов'язального характеру щодо боржника.
Після чого стягувач звернувся до суду за роз'ясненням судового рішення та, отримавши ухвалу про відмову у роз'ясенні, знову подав заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 14 листопада 2012 року з примусового виконання виконавчого листа №2-20/2009 від 12.11.2012 року, виданого Галицьким районним судом, відкрито виконавче провадження.
Колегією встановлено, що оскаржуваною постановою права ОСОБА_5 як боржника у виконавчому проваджені не порушено, оскільки її зобов'язано провести переобладнання в будинку для ізоляції виділеної їй частини будинковолодіння від іншої частини, виділеної ОСОБА_2 згідно висновку експертизи, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Посилання ОСОБА_5 на незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження з мотивів наявності не скасованої, раніше винесеної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, не заслуговує на увагу, та є безпідставним, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" повторне відкриття виконавчого провадження за одним і тим же виконавчим листом не заборонено. Також не заслуговують на увагу і інші доводи боржника, які були предметом перегляду рішення за ново виявленими обставинами в усіх судових інстанціях, що не заперечується сторонами, та рішення суду залишено без змін.
Колегія вважає, що скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження порушено права стягувача ОСОБА_2 як власника, котрий не може користуватися виділеною йому частиною будинковолодіння, оскільки для відокремленого користування нею за рішенням суду ОСОБА_5 повинна виконати відповідні роботи з переобладнання, які на неї покладено експертом, оскільки їй виділена більша частина будинковолодіння, та які вона відмовляється виконувати, а строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчується в жовтні 2013 року.
Відповідно до ст.383 ЦПК України та ст.8, ч.4 ст.12, ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" правом на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання ними судового рішення, мають лише сторони виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник, якщо вважають, що такими діями, рішеннями, бездіяльністю порушено їх права і свободи.
За змістом ст.26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь у її розгляді як заявник, а інші учасники виконавчого провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги - як заінтересовані особи.
Частиною 1 ст.14 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами.
В порушення зазначених вище норм матеріального та процесуального права, суд не залучив до участі в розгляді скарги в якості заінтересованої сторони стягувача - ОСОБА_2 та постановив незаконну ухвалу, якою порушив права та інтереси стягувача, не встановивши факту про порушення прав боржника, а тому така ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги в оскаржуваній частині.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312, 313-315, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року в частині визнання незаконною та скасування Постанови відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 14 листопада 2012 року з примусового виконання виконавчого листа №2-20/2009 від 12.11.2012 року, виданого Галицьким районним скасувати. Постановити нову ухвалу.
В задоволенні скарги ОСОБА_5 про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 14 листопада 2012 року з примусового виконання виконавчого листа №2-20/2009 від 12.11.2012 року, виданого Галицьким районним судом відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
В.А.Девляшевський
Я.Д.Горблянський