Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Грабар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною і виконання батьківських обов'язків,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та у її вихованні. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у прийнятті участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5. Встановлено наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: щопонеділка або щовівторка з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв., щочетверга з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. та щосуботи або щонеділі з 10 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні із дитиною, та виконання батьківських обов'язків. Встановлено наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: щопонеділка або щовівторка з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв., щочетверга з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. та щосуботи або щонеділі з 10 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне дослідження всіх обставин по справі.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд не врахував, що ніяких перешкод у здійсненні батьківських обов'язків не здійснюється, батько спілкується з дочкою, приходить до неї у школу.

Згідно судових рішень про стягнення аліментів та про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини для оздоровлення вбачалось, що батько не враховував і не виходив з інтересів дочки.

Крім того, апелянт вказує, що суд необґрунтовано визначив час зустрічей батька з дочкою, що не відповідає інтересам дитини, зокрема, виходячи зі стану її здоров'я та необхідності забезпечити умови для систематичного оздоровлення, належного фізичного, розумового та духовного розвитку, не врахувавши, що надалі всі обов'язки щодо виховання дитини залишаються на матері.

В зв'язку з цим просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Також на вище зазначене рішення подав апеляційну скаргу і ОСОБА_1, в обґрунтування якої зазначає, що рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року є частково незаконним і необґрунтованим, оскільки судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи.

Зокрема вважає, що судом першої інстанції невірно визначено порядок для зустрічей з дитиною, тому що дитина не може покидати на довгий час дім, в якому проживає з матір'ю, чим порушується його право як батька на виховання та спілкування із дитиною.

Залишено судом поза увагою встановлення днів побачення із донькою без присутності матері та можливість відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері.

Не враховано і його вимоги щодо встановлення можливості батьку сумісно з дитиною без присутності матері відпочивати з донькою поза межами місця проживання матері протягом двох тижнів два рази на календарний рік за вибором батька, що призведе до обмеження дитини у належному догляді батька та порушення її прав на спілкування з батьком.

Тому просив частково скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному об'ємі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи скарги підтримала з наведених в ній мотивів та просила скаргу задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає безпідставною, яка не підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 доводи своєї скарги підтримав з наведених в ній мотивів та просив скаргу задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 як необґрунтовану просив відхилити.

Представник третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Грабар О.В. у вирішенні даної справи поклалась на розсуд суду, проте підтримала подані раніше висновки органу опіки і піклування щодо встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, усуваючи перешкоди та встановлюючи порядок і час спілкування батька з дочкою, суд першої інстанції виходив із зайнятості обох батьків, графіку їх робочого та вільного часу, стану здоров'я неповнолітньої дитини та її зайнятість на факультативних гуртках, часу занять у школі, тому суд вважав, що час визначений комісією з питань захисту дитини на участь ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із донькою є неприйнятним для батька, оскільки він накладається на його робочий час, а також не враховано зайнятість неповнолітньої ОСОБА_5 у факультативних гуртках.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, оскільки не враховано всіх обставин по справі.

За змістом статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2, 3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак повністю таким вимогам рішення суду не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 14.06.2003року. В даному шлюбі у них народилася дитина - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-6).

Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 23.12.2010 року про розірвання шлюбу, неповнолітня дочка ОСОБА_5 залишена на проживанні із матір'ю - ОСОБА_2 (а.с. 7).

Рішеннями №95 від 15.12.2010 року і №66 від 07.09.2011 року комісії з питань захисту дітей виконкому Івано-Франківської міської ради був встановлений наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки, а саме: щосереди з 18.00 год. до 20.00 год. і в перший та третій тиждень місяця із 10.00 год. суботи до 15.00 год. неділі.

Відповідно до рішення №125 від 13.11.2012 року цієї ж комісії було змінено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки, визначено час на спілкування з донькою в осінньо-зимовий період:

- щосереди з 17.00 год. до 18.00 год.;

- щоп'ятниці з 16.30 год. до 18.00 год.;

- в неділю з 15.00 год. до 17.00 год. або суботу з 11.00 год. до 17.00 год.;

та у весняно-літній період:

- щосереди з 17.00 год. до 20.00 год.;

- щопятниці з 16.30 год. до 20.00 год.;

- в неділю з 15.00 год. до 17.00 год., або в суботу з 11.00 год. до 17.00 год. (а.с.83-85).

Згідно заявлених у судовому засіданні вимог ОСОБА_1 заперечив, щодо встановлення йому такого часу, оскільки він працює на державній роботі, робочий час в нього триває до 17год.15 хв., а в суботу він їздить в село доглянути хворих батьків.

При ухваленні рішення було враховано вищенаведений висновок № 125, а також інші факти, які б полегшили проведення вільного часу та умови спілкування дитини з батьком, проте суд не повністю врахував медичні показання та висновки лікарів, по заключенню яких ОСОБА_5 часто хворіє, має ряд хронічних захворювань, в зв'язку з чим мати змушена постійно доглядати за донькою і проводити профілактичні заходи, рекомендовані лікарями (а.с.68-73, 88, 95).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частиною 3 ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Як слідує із змісту апеляційної скарги ОСОБА_2, остання просила визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки в межах м. Івано-Франківська з повідомленням її про місце перебування. Тому немає необхідності розглядати питання про проведення зустрічей батька з дочкою без присутності матері, адже остання надала свою згоду на такі зустрічі.

Відповідно до інших заявлених вимог ОСОБА_1 колегія суддів вважає недоцільним їх задоволення, оскільки матеріалами справи, а саме: довідкою, висновком, виписками з медичної карточки та витягом з історії хвороб; встановлено, що ОСОБА_5 дійсно часто хворіє і має ряд хронічних захворювань (а.с. 68-73, 88, 95).

Суд не вправі визначати правильність поставлених діагнозів і їх існування, не маючи відповідної медичної освіти.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст.142 СК України, діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

За змістом ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 Сімейного кодексу України визначено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування із нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Крім того статтею 158 СК України визначено вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, в зв'язку з чим за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно вищезазначених норм, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення в повному об'ємі, тому що вимоги даної скарги значно обмежують права та обов'язки ОСОБА_1, в тому числі й стосовно місця проведення зустрічей із донькою.

Так, в ч.2 ст.159 СК України закріплено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг сторін і вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення способу і порядку участі батька у спілкуванні та вихованні доньки, скоротивши дні таких побачень з донькою, врахувавши її стан здоров'я та зайнятість на факультативних заняттях, та дозволивши проводити зустрічі з донькою за місцем проживання батька.

В решті рішення як законне і обґрунтоване слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року змінити в частині визначення участі батька ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5.

Встановити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, надавши можливість зустрічатися з донькою щовівторка з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. та щосуботи з 10 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв., в тому числі за місцем проживання батька за адресою АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко