Справа №0907/14523/2012

Провадження №22ц/779/819/2013

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,

секретаря: Турів О.М.,

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 4 грудня 2012 року, -

встановила:

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулась в суд з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано за рішенням суду. За час шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку після розірвання шлюбу залишено проживати з нею. Відповідач матеріальної допомоги дитині добровільно не надає, негативно впливає на дочку, усі обов'язки щодо виховання дитини несе позивачка, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Відповідач є працездатним чоловіком, був зареєстрований як приватний підприємець, має самостійним дохід, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчих документах із нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має. Позивачка з дочкою проживає у своєї матері, єдиним доходом у сім'ї є дохід останньої. Посилаючись на наведене просила стягувати з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним Рішенням Івано-Франківського міського суду від 4 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 900 грн. щомісячно на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.09.2012 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 грудня 2012 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Зазначене заочне рішення ОСОБА_2 оскаржив в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначає, що воно є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням матеріального та процесуального закону і підлягає скасуванню з наступних підстав. Суд ухвалив про заочний розгляд справи без достатніх доказів про повідомлення апелянта про час і місце розгляду справи, тоді як апелянт в цей час перебував за межами України і не міг бути присутнім у судовому засіданні. При ухваленні рішення судом неповно досліджено, в якій формі слід стягувати аліменти: в твердій грошовій сумі чи в частці від заробітку, що має важливе значення, так як апелянт не працює, а має статус безробітного та отримує допомогу по безробіттю. Розмір аліментів, визначений судом є занадто великим для апелянта та поставить його в скрутне матеріальне становище, тому не відповідає ст.181, 182 Сімейного кодексу України. Посилаючись на наведене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів.

В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.

Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.1, 2 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і(або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 07.10.2006 року зареєстровано шлюб(а.с.3), за час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження(а.с.4). Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовились, нотаріальних договорів не укладали.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково, присудивши стягувати з відповідача аліменти у в розмірі 900 грн., а не 2000 грн. як просив позивач, оскільки це відповідає обставинам справи та узгоджується з наведеними вище нормами законодавства., судом враховано обставини, зазначені у ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України(відповідач працездатний не має інших дітей, утриманців, непрацездатних батьків тощо), а також принципи розумності та справедливості та принцип забезпечення найкращих інтересів дитини.

Посилання апелянта на недотримання судом норм законодавства що належного повідомлення про час та місце судового засідання є надуманим та спростовується матеріалами справи.

Доводи апелянта, що стосуються того, що судом недостатньо досліджено питання визначення аліментів в частці від доходу чи у твердій грошовій сумі є необґрунтованими, оскільки із матеріалів справи вбачається необхідність та доцільність визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі, оскільки допомога по безробіттю, яку отримує відповідач носить тимчасовий характер, а визначення аліментів в твердій грошовій сумі відповідає кращому забезпеченню інтересів одержувача аліментів та дитини.

Не наведено апелянтом і обґрунтованих заперечень щодо неможливості сплати розміру аліментів, визначеного судом.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням законодавства, а підстави для його зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 4 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Я.Д.Горблянський

В.А.Девляшевський