Справа №0907/16868/2012

Провадження №22ц/779/697/2013

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Девляшевського В.А., Горейко М.Д.,

секретаря: Сем'янчук С.Й.,

з участю сторін: представника апелянта ОСОБА_2,

відповідача Пшеничного Б.Я.,

представника стягувача Ткачука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу справу за скаргою ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця відділу ДВС Тлумацького районного управління юстиції Пшеничного Б.Я., стягувач: ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 лютого 2013 року, -

встановила:

В жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-5610/2009 від 10.12.2009 року, виданий Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 412 888 грн. 01 коп. заборгованості за кредитним договором, по якому 11.04.2012 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 04.05.2012 року державним виконавцем згідно акту опису та арешту майна проведено опис та арешт майна - предмет іпотеки: корівник загальною площею 1558,3 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_1. 15.05.2012 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. 10.09.2012 року скаржник отримала повідомлення про оцінку описаного та арештованого майна, вартість якого згідно висновку експерта оцінювача становить 348 615 грн. Не погоджуючись з результатами оцінки скаржник 18.09.2012 року на адресу відділу ДВС направила лист, в якому просила державного виконавця призначити рецензування звіту про оцінку майна, згідно ч.4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", в чому листом №3930 від 10.10.2012 року відділу ДВС їй відмовлено, мотивуючи тим, що нею пропущено десятиденний строк на подання заперечень, оскільки повідомлення про оцінку майна нею отримано особисто 10.08.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. ОСОБА_5 зазначила, що в повідомленні міститься не її підпис, тому що в той час вона знаходилася за межами області та фізично не могла розписатись про одержання повідомлення. Після цього вона повторно звернулась до державного виконавця з аналогічною заявою, однак відповіді не отримала. На думку скаржника діями державного виконавця порушено її права та законні інтереси як боржника у виконавчому провадженні. Посилаючись на наведене ОСОБА_5 просила суд визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Пшеничного Б.Я. в ході виконання вищезазначеного виконавчого листа, в частині не призначення рецензування звіту про оцінку майна, незаконними.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 лютого 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав порушення судом норм процесуального права. Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скаргу задовольнити.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Пшеничний Б.Я. та представник стягувача - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції Ткачук Л.М. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вона не подала заперечення щодо оцінки майна в десятиденний строк за наявності у матеріалах справи поштового відправлення, згідно якого повідомлення про оцінку майна нею отримано особисто, а тому дії державного виконавця є правомірними.

Такий висновок відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати вартості чи оцінки майна сторонам, у разі якщо сторони не згодні з результатами вартості чи оцінки майна, вони мають право подати держаному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою із результатами визначення вартості чи оцінки майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Згідно ч.4 зазначеної статті у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.08.2012 року, повідомлення про оцінку описаного і арештованого майна надіслано за адресою, вказаною у виконавчому документі та отримано особисто ОСОБА_5 10.08.2012 року, а заперечення нею подано після закінчення десятиденного строку тільки 18.09.2012 року.

За таких обставин державний виконавець, керуючись ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" правомірно відмовив у призначенні рецензування звіту.

Колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотримання вимог закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312-315 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

В.А.Девляшевський

М.Д.Горейко