Справа № 121/7404/13-к

1-кп/121/392/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді: Переверзєвої Г.С.

суддів: Марчука О.Л., Берещанського Ю.В.

при секретарі : Тохтамиш Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду матеріали кримінального провадження № 12013130430001890 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Замараївка, Октябрьського району, Тульської області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю прокурорів Кутіщевої Н.М., Масенко О.М., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3, суд

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 12 липня 2013 року приблизно о 11 годині 15 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, йшов по території Піонерського парку по вул. Бірюкова в м. Ялта, де з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з метою позбавлення життя незнайомого ОСОБА_3, який також знаходився на території вищеназваного парку, умисно, дістав раніше заготовлений ніж і почав ним завдавати удари останньому у живіт, у грудну клітину, у другі частини тіла. Від отриманих ударів ОСОБА_3 впав на землю, а обвинувачений втік з місця скоєння злочину. Свій злочинний умисел, направлений на позбавлення потерпілого життя, обвинувачений до кінця не довів з причин, які від його волі не залежали, оскільки ОСОБА_4 був доставлений до Ялтинської міської лікарні, де йому була надана медична допомога.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилося лівобічним гемотораксом, одиночного проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні живота з пошкодженням лівої частки печінки, які небезпечні для життя в момент спричинення, а також другі ушкодження, які не відносяться до тяжких.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст.15, п. 7 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав. Не заперечує, що в той ранок він вживав спиртні напої, проходив годин в 11 по Піонерському парку, але нікого ножем не вдаряв.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого у вчиненому злочині.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в суді пояснив, що того ранку він купував овочі на виносної торгівлі в Піонерському парку. Обвинувачений ОСОБА_1, якого він раніше не знав, безпричинно наніс йому кілька ударів ножем у різні частини тіла, в тому числі в область грудної клітини та в живіт, від чого він з 12 липня по 1 серпня 2013 року перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що 12 липня 2013 року вранці він торгував овочами в Піонерському парку. До нього підійшов раніше незнайомий обвинувачений, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, став лаятися нецензурно, безпричинно влаштував скандал, а потім став наносити потерпілому удари ножем у різні частини тіла, після чого з ножем віддалився. Він встиг зняти його на відеокамеру і показати її прибулим працівникам міліції, які невдовзі затримали обвинуваченого, в якому він упізнав чоловіка, який наніс удари ножем потерпілому. Ніж обвинувачений дістав зі своєї сумки, що знаходилася у нього на плечі.

Зі свідчень свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, даних у суді, виявляється, що 12 липня 2013 року в ранковий час вони випадково проходили по Піонерському парку і бачили, як обвинувачений безпричинно наносив удари ножем потерпілому.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в суді пояснили, що 12 липня 2013 року вони заступили на службу у складі автопатруля. Приблизно о 11 годині 15 хвилин, коли перебували на вул. Набережній ім. Леніна, по рації передали, що в Піонерському парку нанесено ножове поранення чоловікові. Прибувши на місце злочину, де знаходилася калюжа крові, свідок - очевидець повідомив, що невідомий чоловік безпричинно наніс іншому чоловікові удари ножем. Потерпілого відвезли до лікарні, а чоловік, який завдав ударів, пішов. При цьому свідок пояснив, що він зняв на відео по мобільному телефону того чоловіка, який наносив удари ножем потерпілому. Вони переглянули дану відеозапис, на якій був зображений чоловік у світлих шортах, на яких видні були плями бурого кольору, схожі на кров. На вул. Пушкінській вони побачили чоловіка, схожого на того, який був зображений на відеозапису. Він був у сильній ступені сп'яніння, у світлих шортах, на яких була кров і руки у нього були в крові. На їх запитання, він чи наносив удари ножем потерпілому чоловікові, відповів, що він його не вбивав. Вони його затримали, привезли до місця злочину, де показали його свідку, який зробив зйомку відеозапису і останній впевнено сказав, що це саме той чоловік, який ножем наносив удари потерпілому.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 мали місце наступні пошкодження: одиночне проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилося лівобічним гемотораксом; одиночне проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні живота з пошкодженням лівої частки печінки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею, котре зажадало оперативного лікування (лапаротомія, дренування грудної та черевної порожнин); одиночне наскрізне колото-різане поранення правого передпліччя з крайовим пошкодженням променевої кістки; одиночне сліпе колото-різане поранення лівої підпахової області.

Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті травматичного впливу плоского колючо-ріжучого предмету, що підтверджується наявністю ранового каналу, переважання глибини ран над їх довжиною.

Згідно медичним документам - рановий канал від рани передньої поверхні живота має напрямок спереду назад, справа наліво, зверху вниз, рана розташована в 127 см від підошовної поверхні стоп. Рановий канал від рани на передній поверхні грудей має напрямок справа наліво зверху вниз, рана розташована в 138 см від підошовної поверхні стоп. Рановий канал від рани в пахвовій області ліворуч має напрямок знизу вгору, спереду назад, рана розташована в 146 см від підошовної поверхні стоп.

Вище описані ушкодження могли утворитися в строк, що не суперечить 12.07.2013 року, що підтверджується часом звернення потерпілого за медичною допомогою, їх морфологічними характеристиками.

Рана підпахової області зліва тягне за собою короткочасний розлад здоров'я і відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Рана правого передпліччя з крайовими пошкодженнями променевої кістки відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

Рана передньої поверхні грудної клітини зліва і рана передньої поверхні живота справа з ушкодженням печінки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (том 1 а.к.п. 255-256).

Крім того, вина обвинуваченого підтверджена:

- рапортом чергового Лівадійського відділу міліції про те, що 12.07.2013 року о 11 годині 36 хвилин від лікаря швидкої екстреної медичної допомоги ОСОБА_12 надійшло повідомлення про надання медичної допомоги ОСОБА_3, якому в Піонерському парку невідомий заподіяв тілесні ушкодження: колото-різану рану грудної клітки і правого підребер'я (том 1 а.к.п. 7);

- протоколом огляду місця події, яким є вул.. Бірюкова в районі Піонерського парку, рядом з торговою палаткою з продажу овочами та фруктами (том 1 а.к.п. 8-10);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, згідно якого 12 липня 2013 року о 13 годині 30 хвилин був затриманий ОСОБА_1, на якого вказав очевидець, як на людину, яка вчинила злочин, і на одязі у якого були плями бурого кольору (том 1 а.к.п. 14-16);

- консультативним висновком спеціаліста, згідно якого 12.07.2013 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився у стані сп'яніння в результаті вживання алкоголю (том 1 а.к.п. 17);

- довідкою лікаря Ялтинської міської лікарні про те, що ОСОБА_3 з 12.07.2013 року з 11 годин 15 хвилин находився на лікуванні з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини; поранення частки печінки; проникаюче поранення лівої половини грудної клітини (том 1 а.к.п. 20);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання, в ході яких свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вказали на ОСОБА_1, як на чоловіка, який 12.07.2013 року приблизно о 11 годині навпроти входу на ОСОБА_3 в Піонерському парку у м. Ялта заподіяв тілесні ушкодження невідомому чоловікові (том 1 а.к.п. 25-30);

- протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_3, в ході яких останні на місці показали та розказали про події, які мали місце 12.07.2013 року по вул. Бірюкова в Піонерському парку (том 1 а.к.п. 137-146, 149-157, 160-171);

- протоколом огляду речей, а саме чоловічої сорочки та штанів синього кольору, в які був одягнутий потерпілий ОСОБА_3 12.07.2013 року, чоловічої сорочки и шортів, я вких був одягнутий в цей же день обвинувачений ОСОБА_1, і на яких згідно висновкам судово-медичних імунологічних експертиз встановлена наявність крові людини, яка могла статися як від крові потерпілого ОСОБА_3, так і від крові обвинуваченого ОСОБА_1 за наявності у останнього в момент скоєння злочину ушкоджень, які б супроводжувалися рясною зовнішньою кровотечею (том 1 а.к.п. 178-179, 183, 222-226, 232-236);

- протоколом огляду відеозаписи з камери мобільного телефону (том 1 а.е.п. 183).

Даний диск оглянутий в суді і обвинувачений визнав, що на відеозаписі зображений він.

При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінально-процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.

Таким чином, всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винність обвинуваченого у вчиненні цього злочину, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи і у своїй сукупності підтверджують винність ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні.

Не визнання своєї вини обвинуваченим, суд розцінює, як спосіб захисту та ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Суд вважає кваліфікацію за ч. 2 ст. 15, п.7 ч. 2 ст. 115 КК України правильною, виходячи з положень постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року «Про судову практику у справах проти життя та здоров'я особи», згідно з яким необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 безпричинно, тобто з хуліганських спонукань наніс кілька ударів ножем у життєво важливі органи (грудну клітку і живіт), раніше не знайомому йому потерпілого, після чого пішов, залишивши його, спливав кров'ю. Дана обставина свідчить про те, що обвинувачений мав прямий умисел на вбивство, проте даний умисел ні доведений до кінця з причин, які від нього не залежали: громадяни, яки бачили історію злочину, екстрено вжили заходи до доставки потерпілого до лікарні, де йому була надана професійна медична допомога. Даний злочин скоєний безпричинно, тобто з хуліганських спонукань, в громадському місці на очах у багатьох громадян, чим був грубо порушений громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з проявом особливої зухвалості, що виразилася в насильстві над особистістю.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Встановлено, що ОСОБА_1 скоєно злочин, що відноситься до особливо тяжких.

До обтяжуючої відповідальність обставини належить: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшувальних провину обставин у справі не встановлено.

Як особистість, обвинувачений характеризується наступним чином: раніше не судимий, не працює, за місцем проживання і роботи характеризуються позитивно, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічний і поведінковий розлад внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками (том 1 а.к.п. 260, 261, 262 том 2 а.к.п. 32).

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 яким-небудь психічним захворюванням (важким психічним розладом) не страждає, як в даний час, так і не страждав на момент інкримінованого йому діяння. Міг на період інкримінованого йому діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними. В тимчасово хворобливому стані (в тому числі в стані патологічного сп'яніння) на момент інкримінованого йому діяння ОСОБА_1 не перебував. Психічно хворим він не є, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. На момент інкримінованого йому діяння ОСОБА_1 не перебував ні в стані фізіологічного ефекту, ні в іншому емоційному стані, яке могло істотно вплинути на його свідомість і дії. (том 1 а.к.п. 241-244).

З урахуванням усіх обставин у справі: особливої тяжкості вчиненого, даних, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обтяжуючої і відсутність пом'якшуючих покарання обставин, думки потерпілого ОСОБА_3 про проявлення поблажливості до обвинуваченого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі. При визначенні строку позбавлення волі суд враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України: призначення покарання при незакінченому злочині.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлені.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - утримання під вартою залишити без змін.

Строк покарання йому обчислювати з 12 липня 2013 року.

Речові докази:

- диски з відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження (том 1 а.к.п. 147, 148, 158, 159, 172, 173, 184, 185) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- пара тапочок, дві сорочки, сумку, шорти, штани, які знаходяться в камері зберігання Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК (том 1 а.к.п. 180-181, 182 квитанція № 5486) - знищити, так як вони не представляють цінності.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для останніх учасників процесу - з моменту його оголошення, через Ялтинський міський суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у Ялтинському міському суді.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді: 1.

2.