№ 2-1730/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2011 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Мазурик О.Ф.,

секретаря Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 31 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір безвідсоткової позики на суму 11 054 євро з терміном позиченої суми до 31 серпня 2008 року. Відповідач ухиляється від його виконання, залишок коштів у сумі 4 780 євро не повернуто. Посилаючись на те, що відповідачем порушено умови договору позики в частині своєчасного повернення грошових коштів, просив суд стягнути з відповідача на його користь 48 870,72 грн. - суму основного боргу, відсотки за прострочення виконання зобов'язання -13 283 грн. 45 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання -21 002 грн. 65 коп., інфляційні за час прострочення виконання зобов'язання -2 855 грн. 92 коп.

Під час розгляду судової справи позивачем збільшено розмір позовних. Остаточно позивач просив стягнути з відповідача на його користь 107 278 грн. 91 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та як представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засідання підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав уточнені позовні вимоги, просив уточнений позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в своїх письмових запереченнях від 13.09.2010 року зазначив, що з позовом не згодний, оскільки він повернув ОСОБА_1 кошти у сумі 11 054 євро. (а.с. 25).

Вказав, що розрахунок було здійснено як шляхом перерахунку частини коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, зазначений в договорі, так і, на прохання позивача, на рахунки інших осіб (а.с. 62-63).

Третя особа ОСОБА_4 належним чином повідомлена про місце, день та час судового розгляду, в судове засідання не з'явилась. Заява про згоду на участь у справі до суду не надходила.

За згаданих обставин у відповідності до ст.ст. 36, 169 ЦПК України суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність відповідача та третьої особи.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши позивача, враховуючи письмові заперечення відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір безвідсоткової позики, який засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 та посвідчено за згодою ОСОБА_3, та ОСОБА_2 (а.с.6).

В п. 1 Договору зазначено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти 11 054 євро без нарахування відсотків.

В момент підписання договору в нотаріальній конторі ОСОБА_1 була передана ОСОБА_2 сума, яка передбачена договором.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 виконав, умови, передбачені договором безвідсоткової позики.

В судовому засіданні позивач пояснив, що в зв'язку з порушенням відповідачем строку виконання зобов'язання він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою негайного платежу залишку грошових коштів у сумі 4 780 євро, але відповідач вказані кошти не сплатив.

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_2 з тих підстав, що ним не надано доказів, які підтверджували про повне повернення ним коштів відповідно до договору безвідсоткової позики ОСОБА_1

За встановлених судом обставин, коли відповідач не виконав умови договору позики та не повернув кошти в розмірі 4 780 євро, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно витягу про курси валют, Національний Банк України 23.02.2011 року встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют, а саме 100 євро еквівалентно 1084,8591 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 51 856 грн. 26 коп.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, які врегульовані спеціальним законом -Законом України «Про страхування», який не передбачає такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди, не передбачає такої відповідальності й договір.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, пені та інфляційних суд виходив з того, що між сторонами існували договірні правовідносини. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір безвідсоткової позики, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 518 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 37 грн. 00 коп., а також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 83 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 -215, 218, 223, 225, 228 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 51 856 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 83 (вісімдесят три) грн. 00 коп. у дохід держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя