У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Проскурніцького П.І., Меленко О.Є.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: апелянта ОСОБА_1, апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», треті особи, які не заявляють вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання недійсним кредитного договору, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2, про розірвання договору поруки,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2013 року первісний позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (надалі ПАТ КБ «Надра») 16373 гривні 45 копійок заборгованості за кредитним договором № 591/2008 від 17.03.2008 року.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 16373 гривні 45 копійок заборгованості за кредитним договором № 591/2008 від 17.03.2008 року.

У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 167 грн. 32 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2, про розірвання договору поруки на виконання зобов'язань за кредитним договором № 591/2008 від 17.03.2008 року - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання недійсним кредитного договору № 591/2008 від 17.03.2008 року - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість рішення, яке постановлене судом першої інстанції із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема ОСОБА_1 зазначає, що судом не взято до уваги тієї обставини, що він позику у даному банку не брав і кошти, надані сім'ї ОСОБА_4 не використовував. Вважає, що відповідальність має базуватись на ступені його особистої вини, а його вину не доведено.

Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано того, що він, ОСОБА_1, є інвалідом-чорнобильцем і його єдине джерело існування - це пенсія по інвалідності.

В зв'язку з цим просив оскаржуване рішення в частині стягнення з нього заборгованості скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Проте в судовому засіданні просив скасувати рішення, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Також на дане рішення подав апеляційну скаргу ОСОБА_2, який посилається в скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на необ'єктивне та неповне дослідження всіх обставин по справі.

Апелянт ОСОБА_2 зазначає, що кредитний договір №591/208 ID 790652 від 17.03.2008 року за своїм змістом, текстом та суттю не відповідає законодавству України, його інтересам та волі.

ОСОБА_2 посилається на порушення з боку банку, які були допущені при укладанні кредитного договору, а саме, відсутні істотні умови договору.

Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів та просив скаргу задовольнити. При цьому він підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2

Апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали вимоги своєї апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, просили задовольнити скаргу в повному об'ємі, а також підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_1

Представник ПАТ КБ «Надра» та інші сторони в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлялися про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянтів та представника апелянта, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що їхні вимоги є безпідставні та не обґрунтовані жодними належними доказами. Задовольняючи первинний позов ПАТ КБ «Надра», суд прийшов до висновку, що позивач не порушив права апелянтів і діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Проте кредитну заборгованість з відповідачів у солідарному порядку суд стягнув у розмірі 16373 грн. 45 коп., не включивши до цієї суми 660 грн. заборгованості по комісії, яка не обумовлена кредитним договором.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

За змістом статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, 17 березня 2008 року укладено кредитний договір №591/2008, відповідно до якого позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 15000 грн. зі строком повернення до 15 березня 2011 року та відсотковою ставкою 3,1% на місяць.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори поруки, згідно яких поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідають за кредитними зобов'язаннями одночасно з боржником ОСОБА_2

Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, виходячи із договорів поруки та норм закону, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відповідають перед ПАТ КБ «Надра» за порушення зобов'язань боржником ОСОБА_2, а вони всі разом відповідають перед банком як солідарні боржники. Тому колегія суддів не вбачає ніяких підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

Згідно кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі та в терміни, встановлені у договорі. Свої зобов'язання за кредитним договором він належним чином не виконував, тому станом на 11 травня 2011 року утворилась заборгованість відповідача перед банком, яка склала 16732 грн. 66 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 11423 грн. 70 коп., за процентами - 4105 грн. 84 коп., заборгованість по комісії - 660 грн. та пеня - 843 грн. 91 коп. Оскільки заборгованість по комісії не передбачена умовами кредитного договору, то суд правильно відмовив банку у задоволенні позову в цій частині на суму 660 грн.

Статтями 526, 1049 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені у договорі.

Відповідно ж до ст.ст.1050, 1052 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Твердження апелянта ОСОБА_2 про недійсність кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки даний договір особисто ним підписаний, кредитні кошти отримані та здійснювалось погашення кредиту, а отже ОСОБА_2 прийняв і погодився з умовами даного договору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено правовідносини між сторонами, яким дана належна юридична оцінка на підставі досліджених доказів.

Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг правильності висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючого В.М. Соколовський

Судді: П.І. Проскурніцький

О.Є. Меленко