Справа №2-54/11

Провадження №22ц/779/655/2013

Категорія 46

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Девляшевського В.А., Горейко М.Д.,

секретаря: Турів О.М.

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника апелянта ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та сплату грошової компенсації за частину майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року, апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2013 року, -

встановила:

У вересні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, Тисменицького району Івано-Франківської області, земельної ділянки для обслуговування будинку площею 0,25 га грн. загальною вартістю 2559330 грн., трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 в м.Києві вартістю 1 377 100 грн., автомобіля Toyota RAV 4 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн., автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн., автомобіля Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 104 000 грн., 4-х кімнатної квартири в АДРЕСА_3 вартістю 480 910 грн.

Просив провести розподіл зазначеного спільного майна подружжя в такий спосіб: виділити йому у власність зазначений вище житловий будинок та земельну ділянку для обслуговування будинку загальною вартістю 2559330 грн. автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, вартістю 219 367 грн. Просив виділити у власність відповідачці трьохкімнатну квартиру в м.Києві загальною площею 102,9 м. кв. вартістю 1 377 100 грн., автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн., 4-х кімнатну квартиру в АДРЕСА_3 вартістю 480910 грн. з присудженням їй грошової компенсації за перевищення частки виділеного йому нерухомого майна. В подальшому заявлені вимоги позивачем змінювалися та в уточнюючій позовній заяві ОСОБА_5 просив виділити йому у власність будинковолодіння в АДРЕСА_2 та земельну ділянку 0,25 га для обслуговування будинку загальною вартістю 2559330 грн. автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн., а відповідачці - трьохкімнатну квартиру в м.Києві загальною площею 102,9 м кв. вартістю 1377100 грн., автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн. з виплатою їй грошової компенсації за перевищення частки виділеного йому нерухомого майна в розмірі 1377100 грн.

В лютому 2010 року відповідачка ОСОБА_2 подала зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя до обсягу якого, крім зазначеного ОСОБА_5 просила включити також інше майно, придбане в шлюбі: земельну ділянку площею 0,2827 га, розташовану в урочищі «Царинка» в с.Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області для ведення особистого селянського господарства вартістю 452 800 грн, автомобіль Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 160 000 грн., автомобіль «Лексус» 2005 року випуску вартістю 480000 грн., а також просила розділити пополовині спільні кошти подружжя, накопичені на особистих рахунках ОСОБА_5 в СЕБ-Банку, АТ «Сведбанку» та в інших банках, а також майно у вигляді цінних паперів, внесків до статутних фондів НВП «Газавтоматика», що знаходиться в м.Івано-Франківську, вул.Бельведерська, 25, ТзОВ «Южінвест», що знаходиться в м.Южне Одеської області, проспект Леніна, 1а, ТзОВ «Газтехком», що знаходиться в м.Києві, вул.Первомайського, 5, в яких ОСОБА_5 має частку у статутному капіталі та ймовірно отримував там дивіденди протягом 2006-2008 років. В подальшому відповідачка - позивачка по зустрічному позову змінювала заявлені вимоги та 21.09.2010 року подала уточнюючу заяву про обсяг спільного майна подружжя, яке підлягає розподілу(а.с.173-174т.1), в якій просила: провести реальний розподіл будинковолодіння в АДРЕСА_2, виділивши їй у власність згідно висновку судово-будівельної експертизи 1/2 будинковолодіння - приміщення першого поверху будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами та ? земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння площею 0,25га, визнати за нею право власності на половину земельної ділянки площею 0,2827 га в урочищі «Царинка» с.Клузів для ведення сільського господарства; виділити ОСОБА_5 у власність: ? будинковолодіння в с.Клузів - приміщення другого поверху будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами та ? земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння площею 0,25 га, визнати за ним право власності на половину земельної ділянки для ведення сільського господарства загальною площею 0,2827 га, розташованої в урочищі «Царинка» с.Клузів; визнати за нею право власності на ? частину 3-х кімнатної квартири загальною площею 102,9 м кв, що знаходиться в АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину зазначеної 3-х кімнатної квартири; виділити їй у власність автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110252 грн. Просила виділивши у власність ОСОБА_5 автомобіль Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 160 000 грн., автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн.; та стягнути в її користь з ОСОБА_5 половину грошової компенсації від вартості автомобіля Citroen Picasso 2004 року випуску в розмірі 80000 грн., автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 2005 року - в розмірі 109682 грн.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та сплату грошової компенсації за частину майна задоволено частково.

Проведено реальний розподіл будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 Тисменицького району Івано-Франківської області згідно другого варіанту розподілу ,проведеної у справі судово-будівельної експертизи та виділено у власність ОСОБА_2 :

- примішення першого поверху будинковолодіння: 1-? частину приміщення гаража, площею 67,3 м кв - 1,5 м кв (площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаража) : 2=32,9 м кв; ІІІ - комору, площею 6,1 м кв; ІV - веранду, площею 21,0 м кв; 1-6- коридор, площею 4,5 м кв; 1-7- житлову кімнату, площею 11,1 м кв; 1-8- коридор, площею 28,7 м кв; 1-9- вітальню, площею 38,9 м кв; 1-10- кухню, площею 20,5 м кв; 1-6- ванну, площею 8,0 м кв ,а всього приміщення загальною площею 171,7 м кв вартістю 492607 грн.,

? частину огорожі N2 та ? частину огорожі N3 та ? частину колодязя N1 вартістю 102917 грн., а всього майна на загальну суму суму 599 076 грн.;

Виділено у власність ОСОБА_5 :

підвал І- комору, площею 18,6 м кв; І- ? частину приміщення гаража, площею 67,3 м кв - 1,5 м кв площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаража) : 2 = 32,9 м кв; ІІ - комору, площею 6,2 м кв; приміщення другого поверху : 2-7- коридор, площею 21,1 м кв; 2-8- житлову кімнату, площею 39,8 м кв; 2-9- житлову кімнату, площею 20,9 м кв; 2-10- гардероб, площею 13,8 м кв; 2-11- спортивний зал, площею 39,7 м кв; 2-12- гардероб, площею 13,9 м кв; 2-13- ванну, площею 10,2 м кв; 2-14- кабінет, площею 20,7 м кв ,приміщення загальною площею 237,8 м кв вартістю 682248 грн., ? частину огорожі N2 та ? частину огорожі N3 та ? частину колодязя N1 вартістю 102917 грн., а всього виділено майна на загальну суму 788 717 грн.;

Проведено реальний розподіл земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - 2625881601080600152, загальною вартістю -293 633 грн., виділено у власність:

У спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0846 га (під житловим будинком, навколо нього для обслуговування житлового будинку та для влаштування підходу та під'їзду до будинку і до гаража);

ОСОБА_5 виділено земельну ділянку НОМЕР_5 площею 0,0827 га, з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн.;

ОСОБА_2 виділено земельну ділянку НОМЕР_6 площею 0,0827 га з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн.

Виділено у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,2827 га розташованої в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області призначеної для ведення особистого селянського господарства, вартістю - 232 429 грн.

Виділено у власність ОСОБА_2 трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 102,9 м кв, ринковою вартістю 1 377 100 грн., визначеної суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «Ека-Захід».

Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_5 477 515 грн. грошової компенсації за різницю у вартості спільно нажитого нерухомого майна.

Проведено поділ рухомого майна, а саме:

Виділено у власність ОСОБА_2 транспортні засоби: автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн.; автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн..

Виділено у власність ОСОБА_5 транспортний засіб: автомобіль Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 104 000 грн.

На зазначене рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав. Суд неповно з'ясував обставини справи, поділив майно на свій розсуд, не в порядку, про який просили сторони, відступив від засади рівності часток. При цьому суд незаконно присудив стягнути з неї на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію в розмірі 477515 грн. за виділену їй квартиру в м.Києві, не отримавши згоди ОСОБА_2, чим порушив норму матеріального права - ч.4 ст.71 СК України. Також апелянт зазначає, що суд застосував різні методи визначення вартості нерухомого майна: визначаючи вартість будинковолодіння в АДРЕСА_2 взяв за основу його оцінку -1392017 грн., визначену будівельно-технічною експертизою, що була проведена по справі, яка виходила з інвентаризаційної вартості вартості будинку на 28.08.2008 року з плюсуванням сум індексу інфляції на момент проведення експертизи станом на 2012 рік, таку методику сторони не оспорювали. Проте, визначаючи вартість 3-х кімнатної квартири в м.Києві, суд взяв до уваги висновок експертно-консалтингової фірми «Ека-Захід»(т.1а.с.16), якою визначено ринкову вартість квартири в м.Києві, що становить 1377100 грн., який вважає неналежним доказом, так як не містить даних про огляд квартири та які дослідження проводились оцінювачем на ринку житла в м.Києві, а тому на думку апелянта слід в такий же спосіб, в який визначалася оцінка будинковолодіння в с.Клузів, визначати оцінку 3-х кімнатної квартири по її інвентаризаційній оцінці, визначеній БТІ м.Києва, що становить 474989 грн. Апелянт зазначає, що неоднаковий підхід до визначення вартості об'єктів нерухомого майна призвів до суттєвого відхилення від рівності часток сторін в спільному майні подружжя. Також апелянт посилається на те, що суд не всесторонньо дослідив обставини справи, не встановив обсяг спільно нажитого майна, всі її клопотання про витребування доказів про майно, яке приховав ОСОБА_5 - кошти на його особистих рахунках у СЕБ-Банку, АТ «Сведбанку», а також майно у вигляді вкладів до статутних фондів НВП «Газавтоматика», ТзОВ «Южінвест», ТзОВ «Газтехком», в яких ОСОБА_5 має частку у статутному капіталі, та ймовірно отримував там дивіденди протягом 2006-2008 років, залишено судом без задоволення та не надано будь-якого обґрунтування таким діям. Суд не відклав розгляд справи за заявою апелянта, допустивши порушення норм процесуального права, в її відсутність провів розгляд справи, позбавивши її права на промову в судових дебатах. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким її зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, а в позові ОСОБА_5 відмовити.

Додатковим рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2013 року вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто13162,23 грн., а з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 стягнуто 3000 грн. В результаті шляхом взаємозарахування однорідних вимог стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 10162,23 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням ОСОБА_2 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити додаткове рішення, виключивши із нього вказівку про стягнення з неї на користь ОСОБА_7 3000 грн. за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_4 та достягнути з останнього на її користь 16000 грн. згідно угоди з адвокатом ОСОБА_8 про надання правової допомоги та квитанції про оплату нею послуг адвоката в сумі 16600 грн., оскільки суд безпідставно стягнув в її користь за цією квитанцією від 16.10.2009 року(а.с.90,т.1) лише 600грн., звинувативши її в тому, що нібито 16000 грн. дописано ручкою, що не відповідає дійсності, оскільки квитанція про отримання оплати за послуги в сумі 16600 заповнялася адвокатом, а не нею.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення судових витрат з ОСОБА_9 відмовити за відсутністю доказів про понесені витрати на суму 10162 грн., яку суд першої інстанції стягнув на користь апелянта та відмовити у задоволенні вимог апелянта про стягнення 16000 грн. за надані послуги адвокатом ОСОБА_8, оскільки він не брав участі у судових засіданнях, а докази, які ж послуги ним було надано на таку суму відсутні, також безпідставно в повному обсязі стягнуто судом витрати апелянта на проїзд, оскільки суд розглядав позови обох сторін та частково задовольнив обидва позови, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 3000 грн. згідно поданої квитанції про оплату послуг адвоката по квитанціях від 19.11.2012 року та від 19.07.2011 року.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала частково. Подала довідку про інвентаризаційну вартість квартири АДРЕСА_1 в м.Києві, яка становить 474 989 грн. та просила змінити рішення Тисменицького районного суду в частині визначеної вартості цієї квартири та визначити оцінку цієї квартири згідно довідки про БТІ м.Києва про інвентаризаційну вартість квартири станом на березень 2013 року, зменшивши в такий спосіб суму грошової компенсації, яку вона повинна сплатити ОСОБА_9, також просила змінити рішення суду першої інстанції в частині виділення їй земельної ділянки НОМЕР_5 для обслуговування будинку та виділити їй земельну ділянку під НОМЕР_6, а ОСОБА_9 - під номером НОМЕР_5 з метою уникнення подальшого вирішення питання сервітуту, так як прямого доступу з виділеної їй частини будинковолодіння до земельної ділянки НОМЕР_6 у неї немає.

В перерві між засіданнями апелянт змінила свою позицію про часткове підтримання апеляційної скарги, подавши письмову заяву про те, що була у хворобливому стані та укладену з адвокатом ОСОБА_11 угоду, який приймав участь у судовому засіданні, просила вважати недійсною. Апелянт зазначила, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, крім того просить стягнути з ОСОБА_5 половину грошової компенсації за придбаний в шлюбі автомобіль НОМЕР_3 вартістю 480000 грн. та взяти до уваги дійсну вартість 3-х кімнатної квартири в м.Києві, що становить 1068115 грн., визначену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 станом на 25.03.2013 року. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення її зустрічного позову, а в позові ОСОБА_5 відмовити.

Щодо апеляції на додаткове рішення суду, то таку вона підтримує частково, просить не враховувати квитанцію на 16600 грн. про оплату послуг адвокату ОСОБА_8.(а.с.90,т.1). до понесених нею судових витрат.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 доводів апеляційної скарги не визнала, заперечення мотивувала тим, що суд першої інстанції розглянув обидва позови сторін в межах заявлених ними вимог, що апелянт згідно її виступу та виступу її адвоката ОСОБА_11 в апеляційному суду погоджувалися з рішенням суду при умові зміни його в частині визначення вартості виділеної ОСОБА_2 квартири в м.Києві згідно інвентаризаційної оцінки БТІ м.Києва та виділення їй земельної ділянки НОМЕР_6 для обслуговування будинковолодіння в с.Клузів, а не НОМЕР_5, хоча така виділена їй за пропозицією експерта та за погодженням з нею, так як апелянт не претендувала на земельну ділянку НОМЕР_6, на якій вже після розірвання шлюбу за особисті кошти ОСОБА_5 самовільно спорудив сауну. Щодо іншого майна, то апелянт не зазначила його вартості, не знає чи таке є в наявності, а тому воно не може бути предметом розподілу. Просила долучити до матеріалів справи звіт про незалежну експертну оцінку ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, проведену суб'єктом оцінювання - ТОВ «Бі Джі Ті консалтинг» м.Києва станом на 13.03.2013 року по заяві ОСОБА_5, яка становить 1076626 грн. Просить апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Допитаний колегією суддів експерт ОСОБА_13 надала письмові пояснення з визначенням вартості всіх приміщень першого та другого поверху будинковолодіння в с.Клузів та господарських приміщень і будівель, виділених двом співвласникам та визначила ідеальні частки сторін. Експерт пояснила, що експертизою визначена ринкова вартість будинковолодіння у с.Клузів, проведена на підставі витратного методу, оскільки будинок нещодавно зданий в експлуатацію, розподілений між двома співвласниками, ціна узгоджувалася сторонами, а вартість квартири в м.Києві з врахуванням виділення її одному співвласнику, повинна бути визначена з урахуванням ринкового попиту житла в м.Києві по дійсній її вартості. Також експерт підтвердила, що при вирішенні питання розподілу земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння в с.Клузів між сторонами, ОСОБА_2 не претендувала на земельну ділянку НОМЕР_6, так як сама пояснила, що ОСОБА_5 на ній спорудив сауну не за кошти подружжя, а тому на цю земельну ділянку вона не претендує, за її проханням їй було запропоновано виділити земельну ділянку НОМЕР_5, а питання сервітуту буде виникати у сторін при будь-якому варіанті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, пояснення експерта ОСОБА_13, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції та апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_5 на додаткове рішення суду про стягнення судових витрат такими, що підлягають до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення такими, що підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовів та стягнення судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'ясень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд в мотивувальній частині рішення повинен навести дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи та визначені відповідно до них правовідносини, а також повинен дати оцінку всіх доказів, навести розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні майнових чи інших грошових вимог.

Вимогам ст.213 ЦПК України та вимогам п.11 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України рішення Тисменицького районного суду від 19.11.2012 року не відповідає, при вирішенні питання про розподіл будинковолодіння в с.Клузів між сторонами суд послався на неналежний висновок проведеної у справі судово-будівельної експертизи, без визначення вартості кожного з приміщень зазначеного будинковолодіння та господарських споруд, без визначення загальної вартості виділених частин будинковолодіння кожному із співвласників та без визначення їх ідеальних часток, що унеможливить реєстрацію кожним із співвласників свого права власності на виділену частину будинковолодіння в органах БТІ, а тому таке рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог сторін.

Колегією суддів встановлено з ксерокопії свідоцтва про реєстрацію шлюбу, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 14 жовтня 1984 року у відділі ЗАГСу Івано-Франківського міськвиконкому (а.с.36 т.1).

За час перебування в шлюбі сторони придбали нерухоме та рухоме майно, обсяг якого згідно уточнених позовних заяв позивача-відповідача ОСОБА_5 (заява на а.с.126 т.1) та заяви відповідачки-позивачки ОСОБА_2 (а.с.173-174, т.1) згідно представлених ними доказів є наступним: 3-х кімнатна квартира загальною площею 102,9 м кв, що знаходиться в АДРЕСА_1, ринковою вартістю вартістю 1 076 626 грн.; житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 Тисменицького району Івано-Франківської області, вартістю 1 392 017 грн.; земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2 Тисменицького району Івано-Франківської області, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, вартістю 293 633 грн.; земельна ділянка площею 0,2827 га, розташована в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області, призначена для ведення особистого селянського господарства, вартістю 232 429 грн.; автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн.; автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн.; автомобіля Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 104 000 грн.

Вартість 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 визначена незалежним оцінювачем - суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бі Джі Ті консалтинг» методом мультиплікатора рентного доходу, узгодженого з результатами, отриманими за різними підходами - порівняльним та дохідним та становить на 13.03.2013 року 1076626 грн.(а.с.210-222).

Вартість будинковолодіння в с.Клузів загальною площею 411 м.кв., визначена у висновку та письмовому доповненні до висновку судово-будівельної експертизи (.а.с.8,9 т.1 , а.с.175-179 т.2) і становить 1392017 грн., в тому числі: вартість житлового будинку - 1179078 грн., вартість колодязя - 7103 грн., вартість огорожі та воріт - 205835 грн., земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку в розмірі 293633 визначена судовим експертом ОСОБА_13, за погодженням сторін.

Вартість автомобілів визначена незалежним оцінювачем суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «Ека-Захід»(а.с.18-19 т.1)

Оскільки будинковолодіння в АДРЕСА_2 Тисменицького району можливо розділити між двома співвласниками згідно висновку судово-будівельної експертизи, то слід провести реальний розподіл зазначеного будинковолодіння та земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку згідно другого варіанту розподілу, проведеної у справі судово-будівельної експертизи, частково задовольнивши в цій частині вимог позов ОСОБА_5 та задовольнивши позов відповідачки - позивачки ОСОБА_2 та виділити у власність: ОСОБА_2 - примішення першого поверху будинковолодіння : 1-? частину приміщення гаража, площею 67,3 м кв - 1,5 м кв (площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаража): 2=32,9 м кВ. вартістю 59368 грн.; комору (III ) площею 6.1 м. кв. вартістю 10762 грн., веранду (ІV) площею 21,0 м. кв. вартістю 72295 грн.; - коридор(1-1) площею 4,5 м. кв; вартістю 15492 грн., житлову кімнату(1-2) площею 11,1 м. кв. вартістю 38213 грн., коридор(1-3) площею 28,7 м. кв. вартістю 98803 грн., вітальню (1-4) площею 38,9 м кв.вартістю133917 грн.; кухню(1-5) площею 20,5 м. кв. вартістю 70573 грн.; ванну(1-6) площею 8,0 м кв. вартістю 27541 грн., а всього приміщення загальною площею 171,7 м. кв. вартістю 492607 грн., а також ? частину огорожі N2 та ? частину огорожі N3 та ? частину колодязя N1 вартістю 102917 грн., а всього майна на загальну суму суму 526 965 грн.; крім того виділити їй -1/2 колодязя, 1/2 огорожі, 1/2 воріт вартістю 106469 грн. на загальну суму 219938 грн.

Частка ОСОБА_2 становитиме 526 965 грн.+106469 грн.=633434 грн., що відповідає ідеальній частці - 46/100 від вартості будинковолодіння.

ОСОБА_5 виділити у власність: приміщення другого поверху : 1-7- коридор, площею 21,1 м. кв. вартістю 66585 грн.; 1-8- житлову кімнату, площею 39,8 м кв. вартістю 125597 грн.; житлову кімнату 1-9 площею 20,9 м. кв. вартістю 65954 грн.; 1-10 гардеробну кімнату площею 13,8 м. кв. вартістю 39589 грн.; 1-11- спортивний зал площею 39,7 м. кв. вартістю 113891 грн.; 1-13 -ванну кімнату площею 10,2 м. кв. вартістю 32188 грн.; 1-14 кімнату-кабінет площею 20,7 м. кв.вартістю 65323 грн., а також підвал (літ.А-1) площею 18.6 м. кв. вартістю 32803 грн., І- 1/2 частину гаражу(1). площею 67,3 м. .: 2. -1.5 м. кв.(площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаражу на дві частини)=32.9м кВ. вартістю 59368 грн. кв., комору (ІІ ) площею 6,2 м. кв. вартістю 10939 грн.; загальною вартістю 652114 грн., а також ? частину огорожі ? частину колодязя, 1/2 воріт вартістю 106469 грн. на загальну суму 212938 грн., а всього майна на суму 758583 грн., що відповідає ідеальній частці - 54/100 від загальної вартості будинковолодіння.

Провести реальний розподіл земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - 2625881601080600152, загальною вартістю -293 633 грн., та виділити у власність:

У спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0846 га (під житловим будинком, навколо нього для обслуговування житлового будинку та для влаштування підходу та під'їзду до будинку і до гаража);

ОСОБА_5 виділити земельну ділянку НОМЕР_5 площею 0,0827 га, з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн.;

ОСОБА_2 виділити земельну ділянку НОМЕР_6 площею 0,0827 га з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн. з урахуванням висновку судово-будівельної експертизи та виділення ділянки НОМЕР_5 за бажанням ОСОБА_2., оскільки на земельній ділянці НОМЕР_6 ОСОБА_5 самовільно спорудив сауну не за спільні кошти подружжя, а питання сервітуту виникатиме при будь-якому варіанті розподілу цих земельних ділянок між сторонами.

Об'єктом спільної сумісної власності подружжя є 3-хкімнатна квартира АДРЕСА_1 у 12-поверховому багатоквартирному будинку загальною площею 102,9 м. кв. ринковою вартістю 1 076 626 грн. яку виходячи з роз'ясень п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», не можна розділити між двома співвласниками з виділенням кожному ізольованих житлових та інших приміщень з самостійними входами.

Колегія суддів враховуючи те, що в цій квартирі проживають ОСОБА_2 та син з сім'єю, а ОСОБА_5 давно не проживає в цій квартирі, так як між ним та ОСОБА_2 склалися неприязні взаємовідносини, вважає, що цю квартиру доцільно виділити у власність ОСОБА_2 з виплатою частини грошової компенсації ОСОБА_5, на отримання якої він погоджується, що відповідає змісту ч.4 ст.71 СК України та спростовує в цій частині доводи апелянта.

Оскільки ОСОБА_2 не заперечувала проти виділення їй зазначеної квартири в суді апеляційної інстанції, однак, з метою зменшення сплати нею грошової компенсації, просила врахувати її вартість, виходячи з інвентаризаційної оцінки, то колегія суддів зважаючи на таку її позицію, приходить до висновку, що оскільки при розподілі нерухомого майна враховується дійсна вартість квартири, яка становить 1076626 грн., однак з метою зменшення сплати нею грошової компенсації ОСОБА_5 за перевищення частки виділеного їй нерухомого майна слід виділити у власність ОСОБА_5 земельну ділянку у с.Клузів для ведення сільського господарства площею 0,28 га вартістю 232429 грн.

Також колегія суддів, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_5 у своєму позові та ОСОБА_2 у зустрічному позові просили про виділення у власність ОСОБА_5 - 2-х автомобілів: марки Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску та марки Citroen Picasso 2004 року випуску, а ОСОБА_2- автомобіль марки Toyota RAV 4 2003 року випуску, їх вимоги слід задовольнити та виділити у власність ОСОБА_5 автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн.;та автомобіль Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 104 000 грн, а ОСОБА_2 виділити у власність автомобіль марки Toyota RAV 4 2003 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110 252 грн. зі сплатою ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 половини грошової компенсації від вартості автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, а саме 219367грн.:2= 109683 грн.

Відповідно до вимог ст.70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, їх частки є рівними. У випадку перевищення частки у майні одного з подружжя, той у кого така частка є більшою сплачує іншому з подружжя різницю у перевищенні такої частки.

Враховуючи висновки судово-будівельної експертизи, частка ОСОБА_5 у будинковолодінні в с.Клузів у грошовому виразі становлить 758583 грн. -+146817 грн.(частка у земельній ділянці 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку)+232429 грн.(вартість земельної ділянки 0,28 га для ведення сільського господарства)=1137829 грн.

Частка ОСОБА_2 у будинковолодінні в с.Клузів у грошовому виразі становить 633434 грн.+146817 грн.(частка у земельній ділянці 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку )+1076626 грн.(вартість квартири в м.Києві)=1856877 грн.

Частка кожного від загальної вартості нерухомого майна визначається згідно розрахунку 1137829 грн.+ 1856877 грн.=2994706 грн.:2=1497353 грн.

Для визначення грошової компенсації, яка підлягає сплаті ОСОБА_2 ОСОБА_5 слід від 1856877 грн. (її частки) відняти 1497353 грн. =359524 грн.

Однак, оскільки ОСОБА_5 виділено у власність автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219 367 грн., то з нього слід стягнути в користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 109683 грн.

Оскільки грошова компенсація, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 та грошова компенсація, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 є такими, що взаємозараховуються, то з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 слід стягнути 146409 грн. грошової компенсації, що становить різницю перевищення загальної вартості виділеного їй у власність майна між загальною вартістю майна, виділеного у власність ОСОБА_5.

Вимоги ОСОБА_2 про стягнення в її користь з ОСОБА_5 половину грошової компенсації за придбаний ним автомобіль НОМЕР_4 вартістю 480000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки нею не представлено доказів про те, що такий придбано в шлюбі, а з ксерокопії свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу (на а.с.139-140 т.1) видно, що він зареєстрований за ОСОБА_5 25.12.2008 року - після розірвання шлюбу.

З ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6, т.1) вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано 29 жовтня 2008 року у відділі РАЦС Дарницького районного управління юстиції м.Києва, про що вчинено актовий запис №1027.

Щодо вимог апелянта про стягнення з ОСОБА_5 половини коштів, що зберігалися на його особистих рахунках у СЕБ-Банку, АТ «Сведбанку» у 2006-2008 роках, а також щодо вкладів ОСОБА_5 до статутних фондів НВП «Газавтоматика», ТзОВ «Южінвест»,ТзОВ «Газтехком», в яких він має частку у статутному капіталі та ймовірно отримував там дивіденди, то такі задоволенню не підлягають, оскільки позивачка не зазначає розміру таких коштів, а припускає, що такі ОСОБА_5 міг мати, не долучивши будь-якого доказу на підтвердження таких вимог. Крім того у своїй уточнюючій заяві (а.с.173-174 т.1) від 21.09.2010 року зазначених вимог вона не підтримувала, а просила залишити без розгляду, а тому такі не були предметом розгляду в суді першої інстанції, рішення якого вона оскаржує.

Відповідно до змісту ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Питання розподілу судових витрат колегія суддів вирішує у відповідності до ст.88 ЦПК України, відповідно до задоволених вимог. Зважаючи на те, що позови ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково, то витрати по сплаті судового збору, сплаченого кожною стороною взаємозараховуються.

З ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 слід стягнути половину витрат, понесених нею за проведення судово-будівельної експертизи в розмірі, половину витрат за оплату послуг адвоката ОСОБА_3 згідно договору №88 5000 грн., половину витрат, пов'язаних з явкою ОСОБА_2 та її представників в судові засідання, а всього 9748.61 грн.

З ОСОБА_2 слід стягнути половину витрат ОСОБА_5 за оплату послуг адвоката ОСОБА_4

Оскільки вимоги про стягнення судових витрат є такими, що взаємозараховуються, то з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 слід стягнути 8251 грн. 15 коп. судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року скасувати

Постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Провести реальний розподіл будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 Тисменицького району Івано-Франківської області та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2, по другому варіанту проведеної у справі судово-будівельної експертизи та виділити у власність ОСОБА_2 приміщення першого поверху, а саме:

? частину приміщення гаражу вартістю 59368 грн., площею 67,3 м. кв.: 2. - 1.5 м. кв.(площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаражу на дві частини)=32.9м кВ., III - комору площею 6,1 м. кв. вартістю 10762 грн., IV - веранду площею 21,0 м. кв. вартістю 72295 грн., 1-6 - коридор площею 4,5 м. кв. вартістю 15492 грн., 1-7- житлову кімнату площею 11,1 м. кв. вартістю 38213 грн., 1-8 - коридор площею 28,7 м. кв. вартістю 98803 грн., 1-9 - вітальню площею 38,9 м. кв. вартістю 133917грн.; 1-10- кухню площею 20,5 м. кв. вартістю 70573 грн.; 1-6 - ванну площею 8,0 м. кв. вартістю 27541 грн., також виділити їй ? частину огорожі N2 та ? частину огорожі N3 та ? частину колодязя N1 вартістю 106469 грн., загальною вартістю 526965 грн., а всього виділити їй майна на суму 633434 грн., що відповідає ідеальній частці 46/100 від загальної вартості будинковолодіння.

Виділити у власність ОСОБА_5:

приміщення другого поверху: 2-7- коридор площею 21,1 м. кв. вартістю 66585 грн.; 2-8- житлову кімнату, площею 39,8 м. кв. вартістю 125597 грн.; житлову кімнату 2-9- площею 20,9 м кв. вартістю 65954 грн.; 2-10- гардероб площею 13,8 м. кв. вартістю 39589 грн.; 2-11- спортивний зал площею 39,7 м. кв. вартістю 113891 грн.; гардеробну кімнату 2-12 площею 13,8 м. кв. вартістю 39589 грн.; 2-13 - ванну кімнату площею 10,2 м. кв. вартістю 32188 грн.; 2-14 кімнату-кабінет площею 20,7 м. кв. вартістю 65323 грн., а також підвал (літ.А-1) - комору площею 18,6 м.кв. вартістю 32803 грн., І- 1/2 частину гаражу(1) вартістю 59368 грн. площею 67,3 м.: 2. -1.5 м. кв.(площа під перегородкою, що буде ділити приміщення гаражу на дві частини)=32.9 м.кв.:, ІІ - комору площею 6,2 м. кв. вартістю 10939 грн.; загальною вартістю 652114 грн., а також ? частину огорожі N2 та ? частину огорожі N3 та ? частину колодязя N1 вартістю 106469 грн., а всього майна на суму 758583 грн.; ідеальна частка становить 54/100 від загальної вартості будинковолодіння.

Провести реальний розподіл земельної ділянки площею 0,2500 га розташованої в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - 2625881601080600152, загальною вартістю -293 633 грн. виділивши у власність:

- У спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0846 га (під житловим будинком, навколо нього для обслуговування житлового будинку та для влаштування підходу та під'їзду до будинку і гаража);

- ОСОБА_5 земельну ділянку НОМЕР_5 площею 0,0827 га, з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн.;

- ОСОБА_2 земельну ділянку НОМЕР_6 площею 0,0827 га з урахуванням земельної ділянки у спільному користуванні загальною вартістю 146 817 грн.

Виділити у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,2827 га розташованої в урочищі «Царинка» в с.Клузів, Тисменицького району Івано-Франківської області призначеної для ведення особистого селянського господарства, вартістю - 232 429 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 102,5 м кв, вартістю 1 076626 грн.

Провести розподіл між сторонами рухомого майна , а саме виділити у власність:

- ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль Toyota RAV 4 2003 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 110252 грн.;

- ОСОБА_5 виділити у власність транспортні засоби: автомобіль Citroen Picasso 2004 року випуску, вартістю 104000 грн. та втомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 219367 грн.; а всього рухомого майна на суму 323 367 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_5 146409(сто сорок шість тисяч чотириста дев'ять) грн. грошової компенсації, що становить різницю перевищення загальної вартості виділеного їй у власність майна між загальною вартістю майна, виділеного у власність ОСОБА_5.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2013 року відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 суду на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2013 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 лютого 2013 року про стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 8251 грн. 15 коп. судових витрат.

В решті заявлених вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

В.А.Девляшевський

М.Д.Горейко