Справа № 435/11702/13-к
В И Р О К
іменем України
11 листопада 2013 року місто Луганськ
Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:
головуючого – судді Татарінової О.А.
при секретарі – Нечай Т.Б.
за участю прокурора – Швачка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12013030030003468 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 29.05.2012 року Жовтневим районним судом м.Луганська за ст.ст.296 ч.3, 342 ч.2, 345 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Луганська від 6.09.2013 року скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлений для відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 29.05.2012 року,зареєстрованого та мешкаючого за адресою: м.Луганськ,вул.Стєпная,буд.47А
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2013 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1, будучи особою раніше судимою за хуліганство, знаходячись у громадському місті, на вулиці біля будинку № 49 по вул. Стєпній м. Луганська, маючі умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, побачив раніш йому знайомого ОСОБА_2, який зробив йому зауваження на ґрунті чого, у ОСОБА_1, який використав зауваження на свою адресу як дріб’язковий привід,раптово виник умисел, спрямований на вчинення хуліганства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно, з особливою зухвалістю, ОСОБА_3 почав висловлювати на адресу ОСОБА_2 погрози фізичної розправи, застосовуючи ненормативну лексику протягом двох – трьох хвилин. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1, безпідставно завдав ногою удар у груди потерпілого ОСОБА_2, який сидів на поребрику.
Після цього, ОСОБА_1М підняв уламок стволу дерева довжиною 150 – 170 см, який знаходився поруч, та не був їм заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, тримаючи його двома руками став завдавати ОСОБА_2, який не чинив опору, удари, завдавши приблизно 10 ударів по голові та плечах ОСОБА_2
Згідно висновку судово – медичної експертизи № 1875 від 09.09.2013 року освідуванням від 08.04.2013 року у ОСОБА_2 були виявлені садна обличчя, верхніх кінцівок, крововилив правої кісті. Описані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів можливо у строк та за обставин на які вказав освідований. За ступенем тяжкості вказані ушкодження, як у сукупності так і ізольовано одне від одного, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та утворилися не менш ніж від п’ятикратного травмуючого впливу.
Крім того, ОСОБА_1, знаходячись у громадському місті, на вулиці біля будинку № 49 на вул. Стєпній м. Луганська, маючи умисел на опір іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії, вчиняючи хуліганські дії стосовно потерпілого ОСОБА_2, побачив раніш йому знайомого ОСОБА_4, який вийшов на вулицю з подвір’я свого будинку та став вимагати припинити протиправні дії.
На вказану вимогу ОСОБА_1 не відреагував. Після спроби ОСОБА_4 відсторонити його від ОСОБА_2 та вибити у нього уламок стволу дерева, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на опір іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії, виконуючи свій обов’язок з охорони громадського порядку.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 уламком ствола удар навідмаш у напрямку нижньої частини носу, від якого ОСОБА_4 ухилився. Після цього, вказаним стволом дерева ОСОБА_1 намагався нанести декілька ударів ОСОБА_4 від яких останній ухилявся, захищаючись руками, при цьому ОСОБА_1 зміг нанести два удари ОСОБА_4 по чолу.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1876 від 12.08.2013 року освідуванням від 08.04.2013 року у ОСОБА_4 встановлено крововилив в області чола, крововилив в області правої кісті. За ступенем тяжкості вказані ушкодження, як у сукупності, так і ізольовано одне від одного, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та утворилися не менш ніж від двохкратного травмуючого впливу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав повністю.Від дачі показань відмовився. У вчиненому він щиро кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини не оспорює.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, які характеризують його як особу.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились по першому епізоду у скоєнні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, вчиненими особою раніш судимою за хуліганство, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України, по другому епізоду у скоєнні хуліганства,тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, пов’язаними з опором іншим громадянам, які припиняли його хуліганські дії, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, суд визнає повне визнання провини, щире каяття.
На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_1 до вчиненого, особи обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, думку потерпілих, суд дійшов висновку,що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі.
Крім того, оскільки ОСОБА_1 вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення в період іспитового строку до повного відбуття покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 29.05.2012 року, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинне бути призначене із застосуванням вимог ст.71 КК України.
Речових доказів та процесуальних витрат по справі не має.
Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки 6 ( шість) місяців.
На підставі ст.71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену за вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 29.05.2012 року у вигляді 9 (дев»яти) місяців, та остаточне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання рахувати з 11.10.2013 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя: