ВИРОК
іменем УКРАЇНИ
Справа № 116/5894/13-к
Провадження № 1-кп/116/375/13
08.11.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді – Хіневич А.М.
при секретарі – Блінніковій К.Г.
за участю прокурора – Фролова Ф.В.
потерпілого – ОСОБА_1
захисника – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого 02.09.2013 р. Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за ч.1 ст. 125 КК до покарання у виді 60 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, не працюючого, студент ІІІ курсу Автотранспортного технікуму, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
17.07.2013 року, приблизно о 02-00 годині ночі, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 на автомобілі марки «Opel», моделі «Vectra», білого кольору, р.н. НОМЕР_1, поверталися додому з с.м.т. Красногвардійське, коли у них стало закінчуватися пальне. У зв’язку із цим, вони під’їхали до гуртожитку № 6, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с.м.т. Гвардійське, квартал Каштановий, де ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вступив у злочинну змову між собою, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з автомобілю марки «ВАЗ», моделі «2105», р.н. НОМЕР_2, який був розташований біля гуртожитку № 6, за допомогою шлангу з бензобаку таємно викрали 10 літрів бензину «А-92» вартістю 100 гривень. Після чого, помітивши, що двері автомобіля були не зачинені, проникли до салону, звідки, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, таємно, викрали автомагнітолу марки «Pioneer», модель «DEH-159DR» вартістю 270 грн.; планшет марки «НТС», модель «PG41100», IMEI 354672040450874 вартістю 375 грн.; шліфувальну машину марки «Макіта», модель «9404» вартістю 1300 грн.; електричну дриль вартістю 300 гривень; електричний лобзик марки «Фіолент» вартістю 300 гривень; набір столярних інструментів загальною вартістю 1500 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_1, спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4145,00 грн.
З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися за своїм розсудом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, при цьому пояснив, що 17.07.2013 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, він разом із ОСОБА_4 на автомобілі марки «Opel», моделі «Vectra», білого кольору, поверталися додому з с.м.т. Красногвардійське. По дорозі у них почав закінчуватися бензин. Вони заїхали до одного з дворів в смт. Гвардійське, де біля гуртожитку № 6, розташованого по вул. квартал Каштановий, домовившись між собою, вирішили злити бензин з припаркованої поблизу гуртожитку машини. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вони почали зливати бензин, коли побачили, що машина відкрита. Вони перелили бензин до своєї машини, після чого повернулися до автомобілю, з якого зливали пальне, відкрили дверцята, Гані витягнув з машини магнітофон, а він витягнув з заднього сидіння планшет. Потім вони відкрили багажник, де побачили інструменти, які він також викрав. Після цього вони повернулися до дому. Викрадене майно наступного дня продали. Виручені з продажу майна гроші розділили порівну між собою. На даний час він добровільно відшкодував спричинену потерпілому шкоду. У вчиненому щиро розкаюється, мотиви вчинення злочину пояснити не зміг, вибачився перед потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину спочатку фактично не визнавав, вказав на те, що він лише знаходився разом ОСОБА_3, а коли той викрадав майно, сидів в машині і нічого не бачив. Він пояснив, що вони поверталися до дому, по дорозі закінчився бензин. ОСОБА_3 запропонував йому злити бензин з чужої машини, але він спочатку відмовився. Вони заїхали до одного з дворів, де зупинили машину поблизу будинку. Він вийшов з ОСОБА_3 з машини, з багажнику ОСОБА_3 дістав шланг та каністру. Підійшли до припаркованого поблизу з будинком автомобілю, ОСОБА_3 за допомогою шлангу почав зливати бензин, а він тримав каністру. Після цього, він забрав каністру, вилив бензин до баку їх автомобілю, після чого сів у машину і чекав ОСОБА_3. Він чув, як ОСОБА_3 ще раз повертався до машини і щось клав у багажник. Про викрадене майно він дізнався лише наступного дня, коли побачив в автомобілі ОСОБА_3, в багажнику, планшет, магнітофони, коробку з інструментами, шліфувальну машинку. Він зрозумів, що це майно, яке ОСОБА_3 викрав. Потім йому ОСОБА_3 подзвонив з міліції і попросив принести магнітофон, який знаходився в машині. В міліції ОСОБА_3 сказав, що майно викрав він (Гані). У відділені міліції в Гвардійському він спочатку визнав себе винним, вказав, що крадіжку вчинив він, але сказав так, оскільки розгубився, а міліціонери були знайомими ОСОБА_3.
Після допиту свідків і початку дослідження письмових доказів ОСОБА_4 повністю визнав свою провину у вчиненому та повідомив, що він разом з ОСОБА_3 двічі злив бензин з автомобілю потерпілого, всього близько 10 літрів, після чого, побачивши, що автомобіль відкритий, він відчинив передні дверцята автомобілю і витягнув з автомобілю магнітофон, а ОСОБА_3 витягнув з заднього сидіння планшет. Потім вони підійшли до багажнику автомобілю, він відкрив багажник, а ОСОБА_3 забрав з багажнику коробку з інструментами. Потім ОСОБА_3 пішов до іншого автомобілі, він пішов за ним, щоб зупинити, коли їх побачив якийсь чоловік і вони убігли.
У вчиненому щиро розкаюється, відшкодував потерпілому вартість бензину.
Окрім повного визнання обвинуваченими провини у вчиненні крадіжки майна потерпілого, їх винність у скоєному злочині підтверджується сукупністю інших, досліджених судом, доказів, які не суперечать один одному, припустимі за способом збирання і відповідають об'єктивній істині.
Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він 16.07.2013 р., приблизно о 23-00 годині, приїхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2105», р.н. НОМЕР_2, до своєї знайомої за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с.м.т. Гвардійське, квартал Каштановий, гуртожиток № 6, та припаркував біля будинку свій автомобіль. 17.07.2013 р., приблизно о 07-00 годині, він вийшов до свого автомобілю та побачив, що кришка від бензобака була відкрита, двері автомобіля також були відкриті. Оглянувши автомобіль він виявив, що з бензобака злито близько 10 л бензину, викрадена автомагнітола "Pioneer", планшет НТС, шліфувальна машина марки «Макіта», електрична дриль, електричний лобзик марки «Фіолент», набір столярних інструментів. Він викликав міліцію. Став шукати самостійно. Його сусід повідомив, що бачив осіб, які викрадали майно, повідомив номер автомобілю, на якому були ці особи. Пізніше йому стало відомо що крадіжку вчинив ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Все майно йому повернув ОСОБА_3. Планшет повернув слідчий. ОСОБА_4 нічого йому не відшкодовував. На сьогодні матеріальних і моральних претензій до обвинувачених не має.
Свідок ОСОБА_5 показав, що він займається ремонтом техніки. Одного дня йому принесли планшет марки НТС, в непрацюючому стані. Особу, яка принесла планшет, він впізнати не зможе. Ремонт планшету коштував дорого, тому ця особа продала планшет для запчастин. Пізніше до нього підійшли робітники міліції і сказали, що планшет викрадений. Цей планшет він видав співробітникам міліції добровільно.
Відповідно до заяви свідка ОСОБА_5 від 18.07.2013 р. він передав планшет марки НТС сріблястого кольору (імеі 3546720404508874) співробітникам міліції для приєднання до матеріалів справи. (а.с. 60)
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №11/331 від 22.07.2013 р. станом на 17.07.2013 р. за умови задовільного технічного стану і працездатності ринкова вартість планшету марки НТС становить 375,00 грн.; ринкова вартість автомагнітоли марки «Pioneer» становить 270 грн. (а.с.76-78)
За висновками судової товарознавчої експертизи №11/335 від 23.07.2013 р. ринкова вартість шліфувальної машини марки «МАКІТА» за умови задовільного стану та працездатності станом на 17.07.2013 р. могла становити 1300,00 грн. (а.с.82-84)
При проведені слідчих дій по пред’явленню потерпілому для впізнання предметів, потерпілий серед представлених йому автомагнітол, впізнав за зовнішніми ознаками ту автомагнітолу, що була викрадена у нього 17.07.2013 р., що знайшло своє відображення у протоколі пред’явлення речей для впізнання від 29.07.2013 р. (а.с.89-90)
Згідно даних протоколу пред’явлення речей для впізнання від 29.07.2013 р. при пред’явленні потерпілому для впізнання шліфувальних машинок, потерпілий серед пред’явлених предметів – шліфувальних машинок, вказав на шліфувальну машинку, яка була викрадена у нього 17.07.2013 р. (а.с.91-92).
Приймаючи до уваги зазначені письмові докази, суд виходить з положень ст.ст.93, 100, 104 КПК України, а також приймає до уваги, що сторони не заявляли про недопустимість таких доказів та порушення порядку їх отримання.
При проведені слідчого експерименту ОСОБА_3 надав пояснення, аналогічні його поясненням у судовому засіданні, що було зафіксовано у протоколі проведення слідчого експерименту від 28.08.2013 р., підтвердив в суді відповідність вказаної слідчої дії та наданих ним під час її проведення показань дійсним обставинам справи. (а.с.128-132)
В ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 не визнавав винність у вчиненні злочину, але у судовому засіданні повністю визнав свою провину, фактично відмовився від своїх показань на досудовому розслідуванні, зазначивши, що він злякався батьків, йому було соромно за вчинене, а тому він вказав на вчинення злочину лише ОСОБА_3. Причин оговорювати його у ОСОБА_3 не має. У зв’язку із цим суд не може враховувати протоколи слідчих дій за участю ОСОБА_4 в якості доказів.
З урахуванням всього вищезазначеного, дослідив та перевірив представлені по справі докази, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в таємному викрадені чужого майна (крадіжки) вчиненого за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує таки дії обвинувачених за ч.2 ст.185 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченим суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує суспільну небезпечність вчиненого ними злочину, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинувачених, а також пом’якшуючи та обтяжуючи покарання обставини.
Вчинений обвинуваченими злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до даних про особу обвинувачених за місцем проживання як обвинувачений ОСОБА_3, так і обвинувачений ОСОБА_4 характеризується посередньо.
В якості обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 суд враховує його повне визнання провини, щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілому спричиненої шкоди.
Разом з тим, при визначенні покарання суд враховує, що під час досудового розслідування по цій кримінальній справі ОСОБА_3 вчинив інший злочин, за який був засуджений вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.09.2013 р. за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 60 годин громадських робіт.
Зазначені обставини свідчать про відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого та, взагалі, до суспільно прийнятих норм поведінки.
Під час відбування цього покарання ОСОБА_3 недобросовісно віднісся до нього і двічі не з’явився для його відбуття.
В якості обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує його визнання провини.
Звертає увагу суд і на достатньо молодий вік обвинувачених, що стосується обвинуваченого ОСОБА_4, то суд враховує і той факт, що він навчається.
Крім того, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд приймає до уваги думку потерпілого, який зазначив щодо відсутності моральних претензій лише щодо обвинуваченого ОСОБА_3, який намагався зменшити спричинені негативні наслідки, разом з тим, вважав, що покарання повинно бути достатнім для усвідомлення обвинуваченими протиправності вчиненого ними.
Також суд враховує участь кожного обвинуваченого у вчиненні злочину, і вважає, що участь обвинувачених є однаковою при його вчиненні, приймає до уваги мотиви вчинення ними злочину, зухвалий характер злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення обвинуваченими злочину, дані про особу обвинувачених, з урахуванням суспільної небезпеки та характеру вчиненого, суд вважає необхідним призначити обвинуваченим покарання у вигляді обмеження волі.
При цьому, приймаючи до уваги вік обвинувачених, та повне відшкодування спричиненої шкоди, суд вважає необхідним визначити строк покарання ближче до мінімального, передбаченого законом.
З огляду на характер та мотиви вчинення злочину, а також ставлення обвинувачених до вчиненого, суд не находить підстав для застосування ст.75 КК України і звільнення обвинувачених від відбуття покарання з випробуванням.
Крім того, при визначенні ОСОБА_3 остаточного покарання, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, суд вважає можливим застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, і зарахувати у строк відбуття покарання, строк відбутого ОСОБА_3 покарання за вироком Сімферопольського районного суду від 02.09.2013 р. згідно приписів ст.72 КК України, виходячи з того, що 1 дню обмеження волі відповідає 8 годин громадських робіт.
Речові докази по справі – шліфувальна машинка марки «МАКІТА», планшет марки НТС моделі PG 41100 імеі 354672040450874; автомагнітола марки «Pioneer» моделі «DEH-159DR», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 залишити йому за належністю. (а.с.85-86, 87-88, 93).
Судові витрати по справі за проведені товарознавчі експертизи у сумі 293,40 грн., 244,50 грн., а всього на суму 537,9 грн. стягнути з обвинувачених у рівних частках по 268,95 грн. з кожного. (а.с.75, 81)
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Запобіжні заходи щодо обвинувачених не обиралися.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-374 КПК України, Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.09.2013 р., більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Зарахувати у строк відбуття покарання, покарання, відбуте ОСОБА_3 за вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.09.2013 р., із розрахунку, що 1 дню обмеження волі відповідає 8 годин громадських робіт.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 за цим вироком обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_3 до місця відбування покарання та постановки на облік у виправному центрі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_4 до місця відбування покарання та постановки на облік у виправному центрі.
Речові докази по справі:
– шліфувальна машинка марки «МАКІТА», планшет марки НТС моделі PG 41100 імеі 354672040450874; автомагнітола марки «Pioneer» моделі «DEH-159DR», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити йому за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведені товарознавчі експертизи по 268,95 грн. з кожного.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя А.М.Хіневич