Справа № 2-а-113/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2011 року                                                                       м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі судді Крикуна М.П. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни протиправною та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни,

встановив:

14 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправною недоплату належних їй як дитині війни сум щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відмову відповідача у нарахуванні і виплаті їй цієї щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2010 рік, а також зобов’язати відповідача провести перерахунок призначених виплат згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і виплатити їй недоплачені як дитині війни суми щомісячної державної соціальної допомоги за 2010 рік по дату винесення постанови суду.

Ухвалою суду від 17 лютого 2011 року частина позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни протиправною та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни за період з 01.01.2010 р. по 13.08.2010 р. залишені без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду, а в іншій частині –за період з 14.08.2010 р., відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач 18.03.2011 року подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких просив позов залишити без задоволення, посилаючись на незаконність вимог позивачки, а також на законність своїх дій.

Дослідив матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (зі змінами та доповненнями), дитина війни –особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивачка є дитиною війни, що підтверджується копією її паспорту та відміткою в пенсійному посвідченні.

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ст. 6, ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції від 18 листопада 2004 року державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Дітям війни доплата до пенсії підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п/п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1 –4, 6 –22, 24 –100 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вищезазначені зміни, внесені п/п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України –закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У зв’язку з цим редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка діяла до 01 січня 2008 року, відновила свою чинність, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення щодо неконституційності п/п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

В подальшому до моменту ухвалення постанови ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції від 18 листопада 2004 року не змінювалась та її дія не зупинялась.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення поняття “прожитковий мінімум”, правові основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень регулюють закони України від 15.07.1999 р. № 966-ХIV “Про прожитковий мінімум”та від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

Частиною 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 1 першої ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Крім того, Закон України “Про соціальний захист дітей війни”, в цілому, і ст. 6 цього Закону, зокрема, не суперечать Конституції України, тому, в даному випадку, суд вважає можливим застосувати правила, передбачені п.п. 3 та 4 ст. 8 КАС України про те, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

В даному випадку слід застосувати і ч. 7 ст. 9 КАС України, яка передбачає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правові відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правові відносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Як було вище наведено в пенсійному законодавстві розмір мінімальної пенсії за віком передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Тому суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених конституцією гарантій та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, відповідач має здійснити доплату до пенсії позивачеві, виходячи із розрахунку 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”.

У справі “Кечко проти України”Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

А згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду –як джерело права.

Тому, оскільки правові положення, які передбачають виплату соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є чинними, позивачка, яка відноситься до дітей війни, має право на її одержання, у зв’язку з чим органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Відтак, беручи до уваги наведене, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача по ненарахуванню щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни і зобов’язання вчинити певні дії за період з 14.08.2010 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп/2008 року, ст. ст. 6 –14, 71, ч. 4 ст. 122, ст. ст. 159 –163, 167, 1832, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни протиправною та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни за період з 14.08.2010 р. задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її з урахуванням державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 14.08.2010 р. по дату винесення постанови, тобто по 22.03.2011 р., з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 3 гривні 40 копійок.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області виконати наявну постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, у разі ж оскарження її в апеляційному порядку ухвала суду апеляційної інстанції по цій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду                                                                       ОСОБА_2