4
Справа № 0906/1521/2012
Провадження № 11-кп/779/8/13
Категорія ч.1 ст.187 КК України
Головуючий у І інстанції Тураш В.А.
Суддя-доповідач Іванів О.Й.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Дячука В.М., Гриновецького Б.М.,
з участю: секретаря судового засідання Іванюк Л.Є.,
прокурора Федорук Ю.І.,
потерпілого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12012090160000008 щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
обвинуваченого за ч.1 ст.187, ч.2 ст.185 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Долинського районного суду від 16 січня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4 визнано винним та призначено покарання: - за ч.1 ст.187 КК України - чотири роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України - один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено обвинуваченому покарання - чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на обвинуваченого певні зобов'язання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну сили залишено раніше обраний - особисте зобов'язання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та таємному викраденні чужого майна повторно.
Як встановив суд , кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин:
22 листопада 2012 року близько 06 год. 00 хв., по вул. Шевченка в с. Якубів Долинського району Івано-Франківської області, знаходячись в автомобілі «Опель кадет», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення взяв з відсіку правих передніх дверей автомобіля викрутку і, видаючи її за пістолет, несподівано притиснув до правої частини тулуба ОСОБА_2, при цьому висунувши вимогу негайно віддати йому гроші, а у випадку відмови пригрозив зробити постріл. Потерпілий ОСОБА_2, сприйнявши викрутку як вогнепальну зброю - пістолет, зупинив автомобіль, вчинив опір нападнику, відібрав у нього частину викрутки та втік із салону автомобіля.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 з салону автомобіля, діючи умисно та повторно з корисливих мотивів, з мотивів особистого збагачення, таємно викрав шкіряний гаманець коричневого кольору вартістю 100 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 760 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнових збитків на загальну суму 860 гривень.
В апеляції прокурор вважає даний вирок незаконним і не обґрунтованим з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання - 3 роки позбавлення волі та змінити обвинуваченому запобіжний захід на тримання під вартою в залі суду.
В запереченні на апеляцію захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 вирок суду вважає законним і обґрунтованим. Зазначає, що судом враховано всі обставини справи, особу винного і призначене покарання сприятиме виправленню обвинуваченого. Просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор підтримала доводи і вимоги поданої апеляційної скарги, просить її задовольнити;
- обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, просить не призначати йому більш суворого покарання, врахувавши пом'якшуючі покарання обставини;
- захисник обвинуваченого заперечив доводи апеляційної скарги, зазначив, що судом враховано всі обставини справи, призначене судом покарання в повній мірі відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить врахувати, що обвинувачений є фактично годувальником своїх хворих батьків, у зв'язку з чим працює на сезонних роботах, що його матір є пенсіонеркою.
- потерпілий ОСОБА_2 вирок суду вважає законним, просить надати обвинуваченому можливість виправитись без позбавлення волі.
З'ясувавши всі обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Висновки суду щодо доведеності вини та правильності кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_4 у вчиненому не оспорюються, тому апеляційною інстанцією, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, не перевіряються.
Згідно положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як вбачається з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, належним чином дотримався вимог зазначених законів.
Врахувавши як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи, пом'якшуючі покарання обставини: визнання вини, щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що потерпілий просив обвинуваченого суворо не карати, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування ним покарання з встановленням іспитового строку.
Окрім того, ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання, проживає у багатодітній сім'ї, де його матір, яка нагороджена медаллю «Медаль материнства 2-го ступеня», не працює, батько також є непрацездатним внаслідок тяжкого захворювання і згідно виписок із медичної картки амбулаторного стаціонарного хворого, наданих Долинською ЦРЛ Івано-Франківської області, потребує сторонньої допомоги. З долученого захисником до заперечення на апеляційну скаргу акту обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин вбачається, що матеріально побутові умови сім'ї середньої тяжкості, так як на лікування батька йдуть значні грошові кошти, обвинувачений є фактично годувальником своїх хворих батьків, у зв'язку з чим працює на сезонних роботах.
Колегія суддів вважає, що переконливих доводів про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання в апеляційній скарзі прокурора не наведено, у зв'язку з чим вважати призначене ОСОБА_4 судом покарання із застосуванням ст.75 КК України надто м'яким підстав не вбачається..
Доводи прокурора, що обвинувачений не займається суспільно-корисною працею є необґрунтованими, з пояснень, даних в засіданні апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_4 не має офіційного місця праці, але працює періодично на сезонних роботах, заробляючи необхідні кошти на лікування батька, а також допомагає батькам утримувати домашнє господарство.
За наведених обставин, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий і виключно позитивно характеризується за місцем проживання, рішення суду першої інстанції про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням мотивоване належним чином, ОСОБА_4 призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, і підстав для скасування вироку внаслідок м'якості призначеного обвинуваченому покарання та постановлення нового вироку, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, тому апеляційну скаргу прокурора залишає без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Долинського районного суду від 16 січня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: В.М. Дячук
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів