УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/1-417/12-к Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія .ст.187 ч. 3 КК України Доповідач Ляшук В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 року
колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ляшука В.В.
суддів: Андрушкевича С.З., Гузовського О.Г.
з участю
прокурора: Селюченко І.І.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 березня 2013 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростеня, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, до арешту працював забійником на фірмі "Агрікон", неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 20.12.1999 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 06.06.2000 року Коростенським міським судом за ст.ст. 140 ч. 3, 45 КК України (в ред. 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, штраф 680 грн.;
- 07.09.2005 року Коростенським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного майна.
Строк відбуття покарання встановлено обчислювати з моменту затримання, з 28.11.2009 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній взяття під варту.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки "Nokia", сумку-чемодан, металевий термос, спеціальний одяг захисного кольору, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 повернуто останньому за належністю; посвідчення інваліда війни 3 групи на ім'я ОСОБА_3 повернуто власнику.
Згідно вироку, ОСОБА_1, 6 листопада 2009 року, у вечірній час, знаходячись у торгівельній палатці "Рогань", розташованої біля автовокзалу по вул. Базарна площа, № 2 А в м. Коростені, з кишені куртки, яка знаходилась на стільці поблизу столу, таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: гроші в сумі 200 гривень та посвідчення інваліда війни 3 ої групи на ім'я ОСОБА_3, яке не має вартості, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
26 листопада 2009 року, близько 2-ї години підсудний ОСОБА_1 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 79, розташованому по вул. Кірова в м. Коростені, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось в умисному нанесенні ОСОБА_2 удару кулаком руки в область голови та заподіянням цим останньому тілесного ушкодження у вигляді садна в лівій лобній ділянці, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягло за собою короткочасного розладу здоров'я, викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 1626 гривень, а саме:
- мобільний телефон марки "Нокіа, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київ-стар", вартістю 25 гривень та коштами на рахунку в сумі 15 гривень; запальничку, вартістю 28 гривень; сумку-чемодан, вартістю 50 гривень; термос металевий, вартістю 75 гривень; спеціальний одяг захисного кольору, вартістю 25 гривень; ніж, вартістю 25 гривень; електричний ліхтар, вартістю 8 гривень; два металевих ключі від гаража, вартістю кожний 40 гривень, на суму 80 гривень; посвідчення залізничника та посвідчення техніки безпеки на ім'я потерпілого які не мають вартості; книжку по експлуатації електровоза, тепловоза на ім'я потерпілого, яка не має вартості; електросхему електровоза, яка вартості не має, в середині якої знаходилось 800 гривень.
28 листопада 2009 року о 12- 00 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 (справа відносно якого розглянута Коростенським міськрайонним судом) зайшов до магазину № 2, розташованому по АДРЕСА_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_5, де ОСОБА_4 підійшов до продавця ОСОБА_5 та замовив собі каву, тим самим почав відволікати останню, а ОСОБА_1 в цей час підійшов до тумби, де знаходились грошові кошти, з метою заволодіння ними. Побачивши це, ОСОБА_5 підбігла до вказаної тумби і почала кричати. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу і виразились в тому, що ОСОБА_1 несподівано для потерпілої, дістав з кишені куртки ніж і приставив його до живота потерпілої, що остання сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, після чого заволодів грошима в сумі 492 гривні 60 копійок та з місця пригоди разом з ОСОБА_4 зникли, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В апеляції з доповненням засуджений ОСОБА_1 оспорює фактичні обставини справи, вважає, що судом невірно було кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 187 КК України та просить перекваліфікувати їх на ч.3 ст. 186 КК України не наводячи відповідних мотивів. З врахуванням зміни кваліфікації та наявності в нього на утриманні малолітньої дитини, стану його здоров'я, оскільки хворіє туберкульозом та гепатитом «С» просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, заперечення прокурора на апеляцію, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_3, грабежу щодо ОСОБА_2, у апеляції не оспорюються, а відповідно апеляційною інстанцією не перевіряються.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням в приміщення за обставин наведених у вироку повністю підтверджуються дослідженими судом доказами детально наведеними у вироку.
Так, зокрема з показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що 28.11.2009 року в ранковий час до магазину, в якому вона працює зайшли двоє чоловіків. Один з них замовив каву, а інший направився за прилавок де зберігались гроші. Вона стала кричати та побігла до цього чоловіка. Однак останній направив на неї предмет схожий на ніж і вона злякалась.
Вона підтвердила оголошені в судовому засіданні показання, які давала на досудовому слідстві де вона пояснювала: „ОСОБА_1 дістав з кишені ніж, наставив його мені до живота, вхопив рукою гроші, які знаходились в коробці під тумбою та вибіг з магазину." (т. 1, а.с. 42).
Свідок ОСОБА_6 у суді пояснив, що 28 листопада 2009 року близько 12-ї години, коли він знаходився біля магазину звідти вибігли два чоловіка та стали втікати. Продавець повідомила йому, що її пограбували. Він побіг за чоловіками, а коли наздогнав одного, той розвернувся, дістав з кишені блискучий предмет схожий на розкладний ніж і направив на нього. В свою чергу він злякався і його відпустив.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 28.11.2009 року близько 10 години ОСОБА_1 запропонував йому пограбувати магазин. Прийшовши до магазину він замовив собі каву, а ОСОБА_1 відразу ж пішов до шухляди з грошима та дістав гроші, які поклав до кишені куртки. Коли, до ОСОБА_1 підійшла продавець та почала кричати, ОСОБА_1 дістав ніж та направив на неї, після чого вибіг з магазину. (т. 1, а.с. 35- 36, 50- 51, т. 2, а.с. 141-142).
Наявність ножа в руках ОСОБА_1 під час викрадення грошей з магазину не заперечувалась в судовому засіданні і останнім, він вказував: „У мене в руках був ніж, я просто тримав його на виду, хоча словесних погроз продавцю не висловлював" (т.3 а.с. 39)
Зазначені докази, в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні розбою за обставин наведених у вироку та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 187 КК України, оскільки вказують, що останнім було вчинено відкрите викрадення майна з погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я.
Вказані погрози з врахуванням конкретних обставин вчинення злочину, в тому числі зухвалої поведінки ОСОБА_1, демонстрування ножа та направлення його на потерпілу на думку колегії суддів були реальними, оскільки сприймались потерпілою як такі, що дійсно могли бути реалізовані.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотримання положень ст. 65 КК України з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, судом враховано тяжкість вчинених злочинів, те що він раніше судимий, характеризуючі дані, відсутність пом'якшуючих покарання обставин.
З врахуванням кількості епізодів, особи ОСОБА_1, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення аналогічного злочину, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення йому покарання, яке визначено засудженому за найнижчою межею санкції найбільш тяжкого вчиненого ним злочину.
Не дають підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання, в тому числі застосування ст. 69 КК України і інші наведені ним в апеляції доводи.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 березня 2013 року, щодо нього - без змін.
Судді: