ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2012 р. Справа №2а-3616/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Капітал авто»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК ДПС

про скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача - Єремеєв О.О. - пред-к, дов. від 01.01.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Капітал авто» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сміферопольскому районі (далі ДПІ) №0000522301 від 28.02.2012 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки були безпідставно зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, в наслідок чого йому необґрунтовано нараховані податкові зобов'язання по ПДВ, протиправно застосовані штрафні санкції.

Представники позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Представник ДПІ у судовому засіданні 09.08.2012 р. надав заперечення на позов, в якому зазначено про відсутність підстав для його задоволення , заявив клопотання про заміну відповідача.

Суд, вивчивши надані документи, керуючись ст.55 КАС України, 09.08.2012 р. провів заміну відповідача на належного - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АРК ДПС.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.08.2012 р., представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК ДПС (далі відповідач) не з'явився, від нього надійшло клопотання про приєднання до справи додаткових пояснень, розгляду справи на підставі залучених до неї документів. Представник позивача зазначив,що надані відповідачем документи не підтверджують обгрунтованість прийняття податкового повідомлення рішення, не заперечував проти продовження розгляду справи на підставі залучених до неї документів.

Вислухавши представника позивача, суд, приймаючи до уваги клопотання відповідача, надання ним витребуваних документів, закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст.122 КАС України, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками ДПІ, правонаступником якої є відповідач, проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Південь комплект - сервіс» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2010р. , за результатами якої 20.02.2012 р. складено акт перевірки № 369/23-02/36647835 . У зазначеному акті зафіксоване порушення позивачем п.п.7.4.1., п.п.7.4.5, п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 32969 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки ДПІ 28.02.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000522301 , згідно з яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 32969 грн., до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 8242грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При здійсненні господарської діяльності в період часу, який перевірявся податковим органом, платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась я дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення - рішення набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України)..

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено,що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Працівники податкового органу в акті перевірки № 369/23-02/36647835 від 20.02.2012 р. зазначили,що при формуванні сум податкових зобов'язань по ПДВ в період часу,що перевірявся, позивач безпідставно сформував податковий кредит по сумі ПДВ, сплаченій під час здійснення розрахунків за товар , придбаний у ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс». На думку відповідача завищення суми податкового кредиту з ПДВ виникло в наслідок того,що відсутні документи , яки підтверджували б фактичне отримання товару позивачем та використання його в господарській діяльності платника податків. Зазначені висновки податкового органу, на обґрунтованості яких наполягав представник відповідача, підтверджуються актом ДПІ у м.Херсон № 503/23-6/36880572 від 16.12.2011 р., який залучений до матеріалів справи.

Судом встановлено,що між позивачем та ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» 16.08.2010р. був укладений договір , предметом якого було постачання останнім автозапчастини ( далі товар) на суму 197815 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» на адресу позивача поставлений товар на суму 197815 грн. ,що підтверджено податковими накладними № 2608-2 та № №2608-3 від 26.08.2010р. Позивач платіжним дорученням № 642 від 31.08.2010 р. перерахував ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» на зазначеним у договорі розрахунковий рахунок 197815 грн. (в тому числі ПДВ у сумі 32969,17 грн.) .

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано документів, яки б спростовували твердження позивача щодо отримання товарів від зазначеного вище контрагенту, оплату ним їх вартості, подальше використання в його господарській діяльності.

Вивчивши матеріали справи ,суд прийшов до високу, що на час формування податкового кредиту за серпень 2010 р. позивачем не тільки отриманий від ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» товари, але і сплачена його вартість ( в тому числі перерахований ПДВ).

До матеріалів справи залучена податкова звітність по ПДВ ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» за серпень 2010 р. , у додатку 5 до якої зазначено його податкове зобов'язання по сплаті цього податку у сумі 32969,20 грн. з обсягу постачання позивачу товару вартістю 164846,10 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару , керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення операції , суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» під час розрахунків за придбаний у нього товар.

На думку суду наданий відповідачем акт ДПІ у м. Херсон №503/23-6/36880572 від 16.12.2011 р. відповідно до ст.70 КАС України не може бути належним доказом невірного визначення позивачем податкового зобов'язання по ПДВ , відсутності у нього права на формування податного кредиту по ПДВ, перерахованому ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» під час оплати вартості придбаного у нього товару.

Така ж позиція викладена Верховним Судом України. Так, у постанові від 11.12.2007 р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає необхідним визначити, що в умовах підтвердження матеріалами справи факту придбання товару у ТОВ «Південь-Комплект - Сервіс» , проведення розрахунків за нього ( в тому числі сплати ПДВ), не може бути належним доказом відсутності у позивача права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту факт незнаходження вказаного контрагента за юридичною адресою.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи рішення по справі, суд також керується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01. 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 369/23-02/36647835 від 20.02.2012 р. про порушення платником податків вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в період часу, за який був сформований податковий кредит по ПДВ, не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення -рішення ДПІ № 0000522301 від 28.02.2012 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.08.2012 р. . були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.08.2012 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі № 0000522301 від 28.02.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку коштів, призначених на утримання Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК ДПС , на користь Приватного підприємства «Капітал авто» судовий збір у сумі 412,11 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.