РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"23" червня 2006 р. |
Справа № 8/140-1932 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
Розглянув справу
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», вул.. Гоголя,1, м. Львів, ідентифікаційний код №01059900
До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
За участю представників сторін
Позивача: юрисконсульт відокремленого підрозділу «Служба сигналізації і зв'язку»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»Клак В.Б., довіреність №нбю-587 від 20.04.2006 року
Відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів, звернулося до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 703 грн. 24 коп. заборгованості по договору НОМЕР_2 на оплату послуг зв'язку.
Розгляд справи призначений вперше на 29.05.2006 року було відкладено до 23.06.2006 року, за неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.
В судове засідання 23.06.2006 року відповідач не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов не подав, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Договір НОМЕР_2 про оплату послуг зв'язку, рахунки НОМЕР_3 НОМЕР_4 розрахунок заборгованості по сплаті за технічне обслуговування пристроїв зв'язку ПП Цісецькому, Претензію НОМЕР_5, відомості нарахувань за послуги зв'язку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд в с т а н о в и в:
03 березня 2003 року між Львівською державною залізницею та Приватним підприємцем ОСОБА_1, укладено Договір НОМЕР_2 про оплату послуг зв'язку, за умовами якого, «Дистанція»(позивач у справі) зобов'язалась забезпечити під'єднання кінцевого пристрою «Замовнику»- (відповідачу) до відомчої телефонної мережі, надати в користування Замовнику номери телефонів НОМЕР_6, а замовник -оплатити вартість робіт та наданих послуг згідно виставлених рахунків.
Відповідно до п.3.3 Договору, із змінами внесеними Додатковим договором НОМЕР_7, «Замовник»зобов'язався проводити оплату за надані послуги щомісячно, згідно рахунків «Дистанції»до 10 числа наступного місяця.
Враховуючи, що правовідносини сторін по договору НОМЕР_2 виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак продовжують тривати, до відносин між сторонами застосовуються норми Цивільного кодексу України, 2003 року.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконував добросовісно та належним чином, однак, Відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства, зобов'язань по оплаті послуг наданих, згідно представлених в матеріалах справи рахунків 11.2005 року та НОМЕР_4 на суму 703,24 грн. не виконав. Надіслану позивачем претензію НОМЕР_5 залишив без відповіді та задоволення.
Таким чином, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, заборгованість ПП ОСОБА_1 перед позивачем станом на час розгляду справи в суді становить 703 грн. 24 коп.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт надання позивачем Приватному підприємцю ОСОБА_1 послуг зв'язку на суму 703,24 грн. підтверджується представленими в матеріалах справи відомостями нарахування за послуги зв'язку, належним чином засвідченими копіями рахунків НОМЕР_3 на суму 19,80грн. та НОМЕР_4 на суму 683,44грн.
Відповідач на розгляд справи не з'явився, на день вирішення спору не заперечив належними та допустимими доказами суми заборгованості перед позивачем, як і не надав будь-яких доказів добровільного її погашення.
За даних обставин, господарський суд визнає правомірними, обґрунтованими такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 703 грн. 24 коп. заборгованості, за отримані послуги зв'язку.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст.ст. 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.509,525,526,530,546, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,33,43,44-49,69,82,83,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», вул. Гоголя,1, м. Львів, ідентифікаційний код №01059900, 703 грн. 24 коп. боргу та 220 грн. в повернення судових витрат.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано 10 липня 2006 року
Суддя Г.А. Жук