7
Справа № 1/0907/940/2011
Провадження № 11/779/140/13
Категорія ч.3 ст.190 КК України
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н.І.
Суддя-доповідач Іванів О.Й.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Гриновецького Б.М., Ткачук Н.В.,
з участю: секретаря Перегінця О.Л.,
прокурора Вирсти Т.П.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
засудженої ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Петрилів Тлумацького району Івано-Франківської області та жителька АДРЕСА_2, одружена, з вищою освітою, працюючої головним бухгалтером УДКТІ «Агротранс», раніше не судима, українка, громадянка України, -
засуджена за ч.2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі, за ч.3 ст.190 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено засудженій покарання за сукупністю злочинів у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засуджена звільнена від відбування покарання з встановленням іспитового строку - два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на засуджену ОСОБА_5 покладено певні зобов'язання.
Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишено підписку про невиїзд. Постановлено стягнути із засудженої на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 105850 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_7 - 2400 грн. матеріальної шкоди, 800 грн. моральної шкоди; ОСОБА_8 - 3200 грн. матеріальної шкоди, 800 грн. моральної шкоди; ОСОБА_6 - 32000 грн. матеріальної шкоди, 800 грн. моральної шкоди; ОСОБА_3 - 33330 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_5 визнана винною у заволодінні чужим майном, шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, повторно та у заволодінні майном потерпілої шляхом обману у великих розмірах, повторно.
Як встановив суд, злочин засудженою вчинено за наступних обставин.
В квітні 2008 року ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном та переслідуючи корисливі мотиви, зловживаючи довірою ОСОБА_3 під приводом позики грошей в сумі 6 600 доларів США, заволоділа вказаними грошима ОСОБА_3, чим спричинила потерпілому значну матеріальну шкоду на суму 33 330 гривень.
14 листопада 2008 року ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_6 по місцю її проживання за адресою АДРЕСА_1 та зловживаючи її довірою під приводом продажі земельної ділянки площею 0,7 сотих в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради, заволоділа грошима ОСОБА_6 в загальній сумі 4 000 доларів США, чим спричинила потерпілій значну шкоду на суму 23127,6 гривень.
В грудні 2008 року ОСОБА_5 по місцю проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3, зловживаючи довірою ОСОБА_2 під приводом продажі приміщення в торговому центрі "Мальва плюс", що знаходиться по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, заволоділа грошима ОСОБА_2 в сумі 5 000 доларів США, чим спричинила потерпілій значної матеріальної шкоди на суму 25250 гривень.
В квітні 2009 року ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_8 під приводом вирішення питань щодо дівчини ОСОБА_8 - ОСОБА_9, ОСОБА_5 заволоділа коштами ОСОБА_8 в сумі 400 доларів США, чим спричинила потерпілому значну матеріальну шкоду на суму 3080 гривень.
В кінці травня 2009 року ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном та переслідуючи корисливі мотиви, зустрілася в приміщенні кафе "Корал" з ОСОБА_7 де, ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_10 під приводом вирішення питань щодо здачі заліків його знайомої ОСОБА_11 в Національному Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника, заволоділа грошима ОСОБА_7 в сумі 300 доларів США, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2284.8 гривень.
В березні 2009 року ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_2 в парку ім. Т.Г.Шевченка, що знаходиться по вул. Чорновола в м. Івано-Франківську, ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_2 під приводом продажі двох приміщень в торговому центрі "Мальва плюс", що знаходиться по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, заволоділа грошима ОСОБА_2 в сумі 10 000 доларів США, чим спричинила потерпілій значної матеріальної шкоди на суму 77 000 гривень. Після цього ОСОБА_5, зустрілася з ОСОБА_2 біля речового ринку, що знаходиться по вул. Станіславська в м. Івано-Франківську, і, зловживаючи довірою ОСОБА_2, під приводом вирішення питання для оформлення документів на три торгові приміщення в торговому центрі "Мальва плюс", заволоділа грошима ОСОБА_2 в сумі 3 600 гривень, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду, всього на загальну суму 80 600 гривень. Однак вказані документи для оформлення торгових приміщень ОСОБА_5 не виготовила і не мала наміру їх подавати.
В апеляції з доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Також зазначає, що судом допущено неправильне застосування кримінального закону в частині застосування ст. 76 КК України. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким обрати засудженій більш суворе покарання за сукупністю злочинів у виді трьох років позбавлення волі.
Потерпіла ОСОБА_6 у своїй апеляції зазначає, що суд не повно дослідив обставини, які мають значення у справі, безпідставно відмовив у задоволенні частини її позовних вимог та призначив засудженій надто м'яке покарання. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким задовольнити заявлений нею цивільний позов у повному обсязі та призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі без застосування іспитового строку.
В своїй апеляції у зміненому вигляді потерпіла ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю кваліфікації дій засудженої за ч.4 ст.190 КК України, оскільки вважає, що початкове обвинувачення тісно зв'язане із заволодінням ОСОБА_5 шахрайським способом 25.02.2010 року її (потерпілої) коштами в сумі 13825 доларів США, а органи досудового слідства безпідставно прийняли рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту.
В засіданні апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її клопотання від 25.03.2013 року, направлене на адресу апеляційної інстанції, слід вважати зміненою апеляцією на оскаржуваний вирок, про що подала письмову заяву. Зазначила, що підтримує заявлені у ній вимоги, а раніше подану апеляцію, в якій ставилось питання про постановлення нового вироку, просить не розглядати. Просить вирок суду скасувати, а справу щодо ОСОБА_5 направити на додаткове розслідування.
Представник потерпілої - ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 підтримали апеляцію ОСОБА_2 у зміненому вигляді, апеляцію прокурора з доповненнями та апеляцію потерпілої ОСОБА_6 заперечили.
Засуджена ОСОБА_5 пояснила, що щиро кається у вчиненому, просить, зважаючи на незадовільний стан здоров'я і наявність перестарілої матері, не позбавляти її волі, зазначила, що з метою погашення спричинених збитків виставила на продаж в агентстві нерухомості, де потерпілий ОСОБА_3 є генеральним директором, належне їй житло, і надалі вживатиме заходів до відшкодування спричиненої потерпілим шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала з доповненнями апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, та апеляцію потерпілої ОСОБА_6 і просить їх задовольнити, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 у зміненому вигляді просить відхилити за безпідставністю, заслухавши пояснення потерпілих, представника потерпілої, які просять скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, заслухавши пояснення засудженої, яка просить апеляції залишити без задоволення, а вирок без змін, провівши судове слідство у частковому обсязі, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора з доповненнями та апеляцію потерпілої ОСОБА_6 слід задовольнити частково, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 у зміненому вигляді залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_5 покарання, врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, визнала вину, має на утриманні перестарілу матір, 1939 року народження та обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення засудженої можливе без реального відбування нею покарання з встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України. Колегія суддів вважає, що призначене засудженій покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Посилання в апеляціях прокурора на те, що засуджена не визнала вини у вчиненому, не розкаялась та посилання потерпілої ОСОБА_6 на те, що засуджена свою вину у вчиненому визнала формально в останньому слові, є необґрунтованими, оскільки повне визнання своєї вини у вчиненому, розкаяння на любій стадії судового розгляду справи свідчать про критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність.
Окрім того, засуджена хворіє, що підтверджується наданою апеляційній інстанції медичною довідкою, вживає заходів до відшкодування спричиненої потерпілим шкоди, у зв'язку з чим виставила на продаж належне їй житло в агентстві нерухомості, де потерпілий ОСОБА_3 є генеральним директором.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що переконливих доводів про необхідність призначення засудженій більш суворого покарання в апеляціях не наведено, у зв'язку з чим вважати призначене ОСОБА_5 судом покарання із застосуванням ст.75 КК України надто м'яким підстав не вбачається.
Разом з тим, посилання прокурора про те, що суд, викладаючи у резолютивній частині вироку суть ст. 76 КК України допустив помилку, слід визнати обґрунтованим. Суд при цьому посилається на контролюючі органи кримінально-виконавчої системи, що не відповідає змісту вказаної норми, яка передбачає, що контроль за поведінкою засудженого здійснює кримінально-виконавча інспекція. Тому вирок в цій частині слід змінити.
Також колегія суддів вважає, що доводи апеляції потерпілої ОСОБА_6 відносно неправильного вирішення судом цивільного позову в частині стягнення сум у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди є обґрунтованими. З врахуванням того, що потерпіла зазнала певних незручностей, погіршилося її фінансове становище та порушився нормальний спосіб життя внаслідок вчинених засудженою щодо неї неправомірних дій, колегія суддів вважає, що розмір спричиненої ОСОБА_6 моральної шкоди слід збільшити до 2000 гривень.
Що стосується вимог зміненої апеляції потерпілої ОСОБА_2 про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, то вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ч.1 ст.365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
У поданій в передбачений законом строк апеляції потерпіла ОСОБА_2 просила вирок скасувати та постановити новий вирок, яким задовольнити заявлений нею цивільний позов у повному обсязі та призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі без застосування іспитового строку.
Оскільки в апеляції ОСОБА_2 у зміненому вигляді, яка надійшла до апеляційного суду 25.03.2013 року поза межами встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, постановленого 12.12.2012 року, ставиться питання про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку із збільшенням обсягу обвинувачення і кваліфікації дій винної особи за більш тяжким злочином, передбаченим ч.4 ст.190 КК України, тобто про погіршення становища засудженої, то такі вимоги задоволені бути не можуть, так як згідно ч.2 ст.355 КПК України внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
За таких обставин апеляційних підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_5 колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367,379 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 у зміненому вигляді залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора з доповненнями та апеляцію потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2012 року щодо засудженої ОСОБА_5 змінити.
Замінити вказівки суду про органи «кримінально-виконавчої системи» на органи «кримінально-виконавчої інспекції», на які згідно ст.76 КК України покладено контроль за поведінкою засудженої.
Стягнути із засудженої ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді О.Й. Іванів
Б.М. Гриновецький
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів