Головуючий у 1 інстанції - Філь О.Є.
Доповідач - Принцевська В.П.
Категорія 7
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Жданова В.С.
суддів: Тимченко О.О., Принцевської В.П.,
при секретарі Козак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Красноармійська міська рада, про встановлення меж користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
З даним рішенням не погодилися позивачі та оскаржили його в апеляційному порядку. Вони посилаються на те, що суд неповно з»ясував обставини справи, не звернув увагу на всі їх докази та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального та матеріального закону. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 до суду не з»явилася, звернулася з заявою про розгляд справи в її відсутність.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Крім того, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості.
Згідно з ч. 5 ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Сільські, селищні, міські ради при здійсненні повноважень, передбачених пунктами «а» - «г» ст. 12 ЗК України по розпорядженню землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, наданні земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення землі із земель комунальної власності, виступають як суб»єкти владних повноважень, що реалізують надані ним законом розпорядчі функції у галузі земельних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.07.2013 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Красноармійська міська рада, про встановлення меж користування земельною ділянкою, в якій просили відвести їм в користування земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, що межує з земельною ділянкою, що розташована за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 555,0 кв.м.
Спір між сторонами полягає у тому, що позивачі вважають, що у їх користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,0555 га. на підставі Генерального плану від 16.09.1946 року. Відповідач стверджує, що позивачи користуються земельною ділянкою розміром 0.0249 га., а тому він претендує на земельну ділянку загальною площею 0,0929 га. Тобто земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні позивачів в три рази менше, ніж у відповідача. Позивачі вважають, що площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 складає 0,0555 га., але неправомірними діями відповідача розмір земельної ділянки був зменшений до 0.0241 га.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1\2 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Красноармійською державною нотаріальною конторою 05.09.1081 року.
ОСОБА_2, є власником 1\2 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого Красноармійською державною нотаріальною конторою від 05.09.1981р.
Відповідач є власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Це домоволодіння межує з домоволодінням, що належить позивачам на праві власності.
19 лютого 2010 року Красноармійська міська рада прийняла рішення № 5/47 «Про поновлення меж присадибної ділянки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1», яким відновлено ОСОБА_1 межі присадибної ділянки площею 555 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд на землях житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 відповідно до генерального плану забудови, виготовленого 1946 році. Це рішення Красноармійської міської ради було скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 р. по справі №2а-1196/10/0529, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року по справі К-43064/10.
29.06.2011 року Красноармійська міська рада прийняла рішення № 6/8/-27 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність, які раніше були їм надані у користування для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд», яким передала у власність відповідачу земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0929 га. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2012 року у справі № 2а/0529/350/2012 це рішення Красноармійської міської ради скасовано, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012р. по справі К/9991/5215712 залишено в силі.
У травні 2013 року позивачі звернулися до Красноармійської міської ради з заявою про вирішення земельного спору, який виник між позивачами та відповідачем. При цьому в своїй заяві позивачі на підставі ст. ст. 158, 159 Земельного кодексу України просили Красноармійську міську раду вирішити земельний спір між ними та відповідачем щодо визначення площ спірних земельних ділянок та погодження меж даних земельної ділянок.
У червні 2013 року Красноармійська міська рада надала позивачам відповідь за №01-25-1499 від 04.06.2013р., якою відмовила у вирішенні земельного спору, оскільки Красноармійська міська рада вважає, що межі їхньої земельної ділянки ухвалою Вищого адміністративного суду України у 2011 р. залишені без змін і розгляд заяви слід припинити.
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно технічного паспорту на жилий будинок АДРЕСА_2, плану земельної ділянки, відповідач користується згідно документів та фактично земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 розмір якої 1001 кв.м., тобто 0,1001 га.
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 26 травня 2011 року № К-43064/10 встановлено, що рішенням № 833/7 виконавчого комітету Красноармійської міської ради від 12.11.1980 року за заявою ОСОБА_1 за будинковолодінням АДРЕСА_1 було закріплено земельну ділянку площею 241 кв.м. Тобто на той час позивачка ОСОБА_1 погодилася із затвердженими межами земельної ділянки, на якій розміщене належне їй будинковолодіння, користувалася земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд перевірив доводи апелянтів та дійшов висновку щодо їх безпідставності, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачами не надано доказів того, що відповідачем будь-яким чином порушені їх права на землю.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7, згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що спір між сторонами щодо визначення площ спірних земельних ділянок та погодження меж даних земельних ділянок Красноармійською міською радою не вирішувався.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: Судді: