Справа №352/2079/13-ц

Провадження №22ц/779/2309/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,

секретаря: Петріва Д.Б.,

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника апелянта - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановила:

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року задоволено заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №304142, виданий Тисмениччанською сільською радою 19.05.2006 року) та незавершений житловий будинокАДРЕСА_1, який знаходиться на даній земельній ділянці.

На зазначену ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, та підлягає скасуванню з наступних підстав. Суд задовольнив заяву необґрунтовано, оскільки в заяві не вказано причин, в зв'язку з яким потрібно забезпечити позов, а зазначено тільки припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, не зазначено вид забезпечення позову, який слід застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, на яке саме майно слід накласти арешт і де воно знаходиться. Відсутність таких відомостей в заяві робить неможливим виконання ухвали. Всупереч вимогам ч.3 ст.152 ЦПК України щодо співмірності заходів забезпечення заявленому позову, суд незаконно дійшов висновку, що заяву позивача слід задовольнити. Судом не враховано підстави, вказані в заяві про забезпечення позову. Всупереч ст.57 ЦПК України позивачем не були надані докази на підтвердження необхідності забезпечення позову. Ухвала суду порушує права відповідача. Судом не з'ясовано всі обставини справи. З цих підстав апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову і закрити провадження у справі.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів, викладених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до п.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна відповідача ОСОБА_2 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок є правильним, відповідає обставинам справи та нормам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути борг за договором позики в розмірі 12185 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на момент подання позову становить 97395 грн., що підтверджується розпискою.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір. Позивачем надано копію державного акту, виданого на ім'я відповідача, згідно якого останньому належить на праві власності земельна ділянка в АДРЕСА_1. Із розписки вбачається, що відповідач позичав у позивача кошти на будівництво будинку на вказаній земельній ділянці. Вбачається, що відповідач неналежно виконує свої зобов'язання за договором позики.

Сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача - 97395 грн., є значною.

Із матеріалів справи не вбачається, що відповідач на має інших коштів чи майна, крім зазначеної вище земельної ділянки та будинку, на які могло б бути звернуто стягнення для виконання рішення суду.

Колегія вважає, що з урахуванням суми боргу та того, що відповідач взяв позику на будівництво будинку, накладення арешту на земельну ділянку та будинок, є співмірним із заявленими вимогами.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, залишаючи без змін ухвалу суду, колегія враховує пояснення ОСОБА_2, в суді апеляційної інстанції про те, що іншого майна він не має і вважає, що ухвалою порушено його право на відчуження спірного майна.

Таким чином, ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, підстав для скасування ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312, 313-315, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Я.Д.Горблянський

В.А.Девляшевський