№ справи:114/1760/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Пиркало

№ провадження:33/190/923/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Караваєв К. М.

_____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________

"04" листопада 2013 р.м. Сімферополь

суддя спеціалізованої палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим Караваєв К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Роздольненського районного суду АР Крим від 23 вересня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Слов’янське Роздольненського району АР Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на своєму утриманні двох малолітніх дітей, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Роздольненського районного суду АР Крим від 23.09.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 09.08.2013 року о 21-30 годині в смт. Роздольне на вул. А.Кіма, біля будинку № 41, у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Свої вимоги апелянт ОСОБА_2 мотивує тим, що суддя ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі суперечливих доказів, без повного з'ясування всіх обставин справи, а тому висновки суду про його винність не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, приймаючи рішення у справі, суддя не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що у зазначений у постанові час він керував автомобілем у тверезому стані, а спиртні напої - пляшку пива вжив вже після того, як поставив автомобіль у дворі свого дому.

Згодом, через декілька хвилин, до ОСОБА_2 приїхали працівники ДАІ та доставили його до Роздольненської ЦРЛ для огляду на стан сп'яніння, в ході якого встановлено, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Зразки сечі ОСОБА_2 не зміг здати з фізіологічних причин, а здати зразки слини і крові йому не було запропоновано.

Апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на те, що при складанні акту медичного огляду та медичного висновку за результатами даного огляду були порушені положення п.п.3.18, 3.22 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, оскільки не були вказані свідки, які підтверджували би його відмову від огляду, крім того, сам акт та висновок написані не розбірливим почерком.

Також, апелянт просить звернути увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями, без вказівки свідків та того, що його автомобіль було затримано.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді, доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення правопорушника, який підтримав апеляційну скаргу, допитавши свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок судді щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), письмовими поясненнями правопорушника, актом та висновком Роздольненської ЦРЛ за результатами медичного огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння від 9.08.2013 року (а.с.4,16).

Вважаю, що на підставі даних доказів, суддя, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, належно чином оцінив їх, правильно дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він керував автомобілем у тверезому стані, а алкогольні напої - пляшку пива вжив вже після того, як залишив автомобіль у дворі свого будинку, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідків - інспекторів ДАІ Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_6 і ОСОБА_5, допитаних апеляційним судом в порядку ст.294 КУпАП, у відповідності до яких, коли ОСОБА_2 залишив місце події, вони начали його переслідувати і затримали за місцем проживання, а тому у ОСОБА_2 не було часу на споживання спиртних напоїв.

Той факт, що правопорушником заявлялося клопотання про дослідження його крові і слини правового значення не має, оскільки, виходячи зі змісту п.3.13 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що зніжують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України від 9.09.2009 року № 400/666, таке дослідження проводиться лише у разі неможливості взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п.3.12 даної Інструкції, проте ОСОБА_2, маючі можливість надати таки зразки, навмисно не зробив цього.

Таким чином, доводи, які наведені в апеляційній скарзі, про необґрунтованість визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, висновком судді та зібраними доказами.

При вирішенні питання про вид адміністративного стягнення, суддя врахував вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП та роз'яснення, які містяться в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 р., згідно яких, стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у відповідності до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке є достатнім та необхідним для запобігання і попередження вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що акт медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння та висновок за результатами даного медичного огляду ОСОБА_2 були складені з порушеннями п.п.3.18, 3.22 зазначеної Інструкції, з огляду на те, що в них не зазначено свідків його відмови від огляду, не заслуговують на увагу, оскільки такий огляд був проведений лікарем-наркологом Роздольненської ЦРЛ із зазначенням про відмову ОСОБА_2 здати зразок сечі для проведення тесту та лабораторних досліджень з метою підтвердження його висновку. Будь-яких зауважень щодо порядку проведення медичного огляду ОСОБА_2 не заявляв.

Крім того, ОСОБА_2 не спростовує той факт, що він на час його огляду лікарем знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Посилання правопорушника на те, що адміністративний протокол складено з порушеннями, є необгрутованими, оскільки його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

За таких обставин вважаю, що підстав для скасування постанови судді не вбачається, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Роздольненського районного суду АР Крим від 23 вересня 2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:К. М. Караваєв