У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за відчужене спадкове майно за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з указаним позовом, із урахуванням неодноразово уточнених позовних вимог просили стягнути із ОСОБА_5 на користь кожного з них по 1/3 частині вкладу в акціонерному комерційному банку «Інтерконтинентбанк» у розмірі 2 383 грн 18 коп., а також по 141 034 грн 70 коп. грошової компенсації 1/3 частини вартості відчуженої відповідачем квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивували тим, що разом із відповідачем є спадкоємцями майна, яке залишилось після смерті у липні 2004 року ОСОБА_7, а саме: грошового вкладу в акціонерному комерційному банку «Інтерконтинентбанк» та квартири АДРЕСА_1. У січні та червні 2005 року відповідач отримала свідоцтва про право на спадщину, а в серпні 2006 року продала спірну квартиру третій особі. Із урахуванням того, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 року їм було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, відповідач має відшкодувати на користь кожного з них грошову компенсацію вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів 1/3 частини вкладу в акціонерному комерційному банку «Інтерконтинентбанк» закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 10 000 грн. грошової компенсації вартості 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 141 034 грн 70 коп. грошової компенсації вартості 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду в справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що сторони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

13 січня 2005 року та 9 червня 2005 року ОСОБА_5 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, до складу якої входило також право на квартиру АДРЕСА_1.

31 серпня 2006 року ОСОБА_5 продала зазначену квартиру ОСОБА_9, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованим у реєстрі за № 2457 (далі - Договір) (а.с. 6).

Відповідно до п. 4 Договору продаж квартири вчинено за 30 000 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7

10 липня 2010 року державним нотаріусом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/3 частині спадкового майна (грошових вкладів) після смерті ОСОБА_7

Задовольняючи частково позов та визначаючи розмір компенсації 2/3 частин проданої відповідачем квартири, суд першої інстанції виходив із положень Договору, за умовами якого продаж ОСОБА_5 квартири було вчинено за 30 000 грн.

Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сторони є спадкоємцями по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, відповідач у 2006 році без їх згоди відчужила вказану квартиру третій особі, тому з неї на користь кожного з позивачів необхідно стягнути грошову компенсацію вартості їх часток, виходячи із дійсної вартості майна на час розгляду справи.

Із висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Системний аналіз положень ст. ст. 1216, 1218, 1267 ЦК України дає підстави дійти висновку, що на день відкриття спадщини до її складу входило право на квартиру, яке позивачі-спадкоємці мали право спадкувати за законом. За умови прийняття позивачами спадщини у строки, визначені ЦПК України, вони б успадкували право на 2/3 частини квартири.

Таким чином, вирішуючи питання про сплату на підставі ст. 1280 ЦК України відповідачем грошової компенсації, необхідно виходити із дійсної вартості квартири на час відкриття спадщини.

У порушення ст. ст. 214, 215, 303, 316 ЦПК України суди неправильно застосували норми матеріального права, не звернули уваги на характер правовідносин між сторонами, не встановили дійсну вартість спірної квартири на час відкриття спадщини та дійшли передчасних висновків про розмір грошової компенсації позивачам.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду необхідно скасувати відповідно до ст. 338 ЦПК України та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Сімоненко

Судді: В.І. Амелін

В.П. Гончар

Т.П. Дербенцева

А.С. Олійник