Справа № 341/531/13-к

Провадження № 11-кп/779/41/13

Категорія ч. 2 ст. 185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т.В.

Суддя-доповідач Ткачук Н.В.

У Х В А Л А

12 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ткачук Н.В.,

суддів Вилки С.С., Флісака Р.Й.,

секретаря судового засідання Бартків В.М.,

з участю: прокурора Шутки І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013090140000152 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду від 03 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Більшівці, Галицького району, Івано-Франківської області, жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, із неповною середньою освітою, одружена, непрацююча, раніше судима Галицьким районним судом 26 липня 2012 року за ч.1 ст.185 КК України на 1190 грн. штрафу,-

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та їй призначено покарання, з врахуванням ст. 69 КК України у виді одного місяця арешту.

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що вона 09 лютого 2013 року разом зі своїм чоловіком та потерпілим по справі ОСОБА_3 за адресою проживання ОСОБА_2 в місті Галичі проводили час, розпиваючи спиртні напої. Під час спільного проведення часу ОСОБА_2 разом з потерпілим ОСОБА_3 декілька разів ходили до банкомату, де потерпілий отримував кошти. В подальшому ОСОБА_3 заснув в квартирі ОСОБА_2, а остання скориставшись нагодою взяла його зарплатну карточку і в банкоматі ПАТ «Приватбанк», провівши відповідні операції отримала 1500 гривень. Після цього повернулась додому та поклала банківську карточку в тумбу, а кошти залишила собі тобто вчинила повторно таємне викрадення майна (крадіжку).

У своїй апеляції ОСОБА_2 просить змінити вирок та пом'якшити призначене їй покарання із застосуванням ст. 75 Кримінального кодексу України.

Доводами апеляції обвинуваченої є покликання на те, що призначене їй покарання є надто суворе, оскільки воно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженої. Зазначає, що суд не врахував те, що на її утриманні знаходиться мама ОСОБА_4, яка є тяжко хворою і являється інвалідом другої групи.

Прокурор вважає доводи апеляції необґрунтованими та вказує на те, що суд першої інстанції правильно призначив вид та розмір покарання.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Як слідує з вироку, суд при визначенні виду та розміру покарання винній за вчинене врахував ряд обставин. Серед таких, що пом'якшують покарання, суд вказав на щире каяття винної, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Також судом враховані і обтяжуючі покарання обставини, а саме те, що ОСОБА_2 вчинила злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того було встановлено, що вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2012 року ОСОБА_2 була засуджена за злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України і їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1190 гривень в дохід держави. Судимість за вказане кримінальне правопорушення на час вчинення нового злочину не знята та не погашена. ОСОБА_2 на шлях виправлення не стала і вчинила аналогічне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що покарання за злочин у виді одного місяця арешту є справедливим та відповідає засадам, визначеним ст.65 КК України. Разом з тим, апеляційні доводи про те, що призначене їй покарання надто суворе, оскільки воно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженої не є обґрунтованими, а тому не є апеляційною підставою для зміни вироку суду.

Крім того судом із застосуванням ст.69 КК України призначено більш м'яке покарання ніж передбачено санкцією ч.2 ст. 185 КК України.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи, правильність кваліфікації діянь не оскаржені, а даних про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не встановлено, то вирок суду за відсутністю обґрунтованої апеляції слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 404,405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 03 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з її дня проголошення.

Головуючий Н.В. Ткачук

Судді Р.Й. Флісак

С.С. Вилка

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Ткачук