Справа №344/1865/13-ц
Провадження №22-ц/779/1447/2013
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2013 року м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,
секретаря: Турів О.М.,
з участю сторін: представника апелянта - Шудрава Я.В.,
позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до територіального управління держгірпромнагляду в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання створити комісію з розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, скласти та видати акт форми Н-1, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року, -
встановила:
В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 14 липня 1952 року під час роботи мотористом в артілі ім..Чкалова" в м.Надвірна Станіславської(нині Івано-Франківської) області, яка ліквідована, в цеху по вул.Першого травня, з ним стався нещасний випадок на виробництві - ампутована ? частина правої голені. Артіллю було складено акт №2 форми Т-2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Однак при складанні акту допущено помилку в зазначенні його імені та по батькові. Рішенням Надвірнянського районного суду від 9 липня 1974 року встановлено факт належності акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за №2, виданий на ім'я ОСОБА_4, який стався 16 липня 1952 року о 9 год. ОСОБА_3. Він отримував пенсію у пенсійному відділенні УПФУ в м.Івано-Франківську. З невідомих причин при створенні у 2001 році відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, його пенсійну справу не було передано до цього відділення. 12 вересня 2012 року Івано-Франківською міжрайонною спеціалізованою профпаталогічною МСЕК йому повторно встановлено "довічно" другу групу інвалідності від трудового каліцтва з втратою 50% професійної працездатності. 16 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду в м.Івано-Франківську із заявою про призначення йому страхових виплат, а 22 листопада 2012 року отримав відповідь про те, що акт №2 форми Т-2 не відповідає по формі вимогам діючого на час його оформлення законодавству та рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Він подав таку заяву до суду.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 16 липня 1952 року таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано територіальне управління держгірпромнагляду в Івано-Франківській області створити комісію з розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_3 16 липня 1952 року, скласти та видати акт форми
Н-1.
На зазначене рішення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що суд неповно, невсесторонньо дослідив обставини справи, не взяв до уваги, що в акті форми Т-2, який взято за основу при прийнятті рішення, ім'я та по батькові потерпілого та зазначення його віку не відповідають паспортним даним позивача, що ставить під сумнів належність йому вказаного акту. Також є допущена неточність у записах трудової книжки позивача щодо його роботи в артілі ім.Чкалова та виплати йому заробітної плати в період отримання ним травми, а з архівних матеріалів державного архіву Івано-Франківської області вбачається, що в той же період в артілі ім.Чкалова працював також ОСОБА_4, що ставить під сумнів належність акту ОСОБА_3 Посилаючись на наведене апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.
Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 16.07.1952 року під час роботи мотористом в артілі ім. "Чкалова" в м.Надвірна в цеху по вул.Першого Травня із позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується змістом акту №2 форми Т-2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.6), йому ампутовано ? частину правої голені. Однак при складанні акту допущено помилку в зазначенні його імені та по батькові.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 09.07.1974 року встановлено факт належності акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за №2, виданого на ім'я ОСОБА_4 ОСОБА_3. Артіль ім.Чкалова" ліквідована. 06.09.2012 року Івано-Франківською МСЕК позивачу повторно довічно встановлено другу групу інвалідності по трудовому каліцтву з втратою 50 відсотків професійної працездатності.
16.10.2012 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до відділення виконавчої дирекції фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про призначення страхових виплат. Однак жодного рішення по його заяві не було прийнято, а рекомендовано в судовому порядку визнати нещасного випадок, який стався з ним, таким, що пов'язаний з виробництвом. Як вбачається з протоколу №5 засідання комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду в Івано-Франківській області з питань вирішення спорів від 14.11.2012 року, акт форми Т-2 суперечить діючому на час нещасного випадку законодавству, оскільки на бланку акту вказана форма Т-2, хоча на час нещасного випадку діяла форма Н-1, яка передбачена діючим на той час Положенням про реєстрацію і облік нещасних випадків, затвердженого Президією ВЦРПС СРСР від 08.09.1939 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення винесено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Доводи апелянта та його сумніви щодо ймовірності належності акту про нещасний випадок на виробництві від 16.07.1952 не позивачу, а іншій особі спростовано рішенням Надвірнянського районного суду від 09.07.1974 року, змістом акту №2 форми Т-2 від 16 липня 1952 року (а.с.6), висновком Івано-Франківської міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК від 06.09.2012 року про встановлення ОСОБА_3 2-ої групи інвалідності по трудовому каліцтву довічно.
З акту про нещасний випадок на виробництві від 16.07.1952 року вбачається, що нещасний випадок стався з потерпілим в період перебування на робочому місці - в пилорамному цеху артілі ім..Чкалова в м.Надвірні, внаслідок якого він дістав тяжке ушкодження, що підтверджується діагнозом, зазначеним у листку непрацездатності, що він перебував на стаціонарному лікуванні з приводу ампутації 1/2 частини правої голені, був звільнений від роботи з виплатою допомоги по непрацездатності.
Рішенням Надвірнянського районного суду від суду від 09.07.1974 року шляхом допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 встановлено, що нещасний випадок стався 16.07.1952 року не з ОСОБА_4, як помилково зазначено в акті, а з ОСОБА_3 16.07.1952 року о 9 год. ранку на робочому місці - ремінь злетів з мотора, який закладали, зачепив ОСОБА_3 за ногу і тяжко пошкодив стопу правої ноги, частину якої пізніше ампутували в результаті чого він став інвалідом, з 15.05.1953 року йому призначено пенсію по інвалідності, пізніше встановлено третю групу інвалідності безстроково та він одержував пенсію до 01.06.1974 року. Цим рішенням встановлено факт належності акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом під №2, виданого на ім'я ОСОБА_4 ,який стався 16 липня 1952 року о 9год., ОСОБА_3.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній чи іншій справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно п.14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232 року№1112 визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками в період перебування на робочому місці на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи.
В судовому порядку факт визнання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом може мати місце лише в разі ліквідації підприємства-роботодавця.
Оскільки артіль ім.Чкалова м.Надвірна ліквідована у 1957 році, а складений акт №2 Ф-2 по формі не відповідає вимогам чинного на час його складання Положення про реєстрацію і облік нещасних випадків, затвердженого Президією ВЦРПС СРСР від 08.09.1939 року (мав значитися по формі як Н-1) то рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.03.2013 року визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 16 липня 1952 року таким, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до п.23 Порядку, у разі ліквідації підприємства, якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.
Відповідно до Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року №15 з подальшими змінами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях здійснюють розгляд заяв потерпілих від нещасних випадків на виробництві, своєчасно приймають рішення щодо проведення таким особам страхових виплат або про відмову у їх проведенні за наявності законних підстав для такої відмови, здійснюють захист прав та законних інтересів щодо отримання ними страхових виплат.
З огляду на викладене апеляційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань слід відхилити як безпідставну та необгрунтовану, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську відхилити.
Ршення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Я.Д.Горблянський
В.А.Девляшевський