Головуючий суду 1 інстанції - Бондаренко Л.І.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 433/246/13-ц

Провадження № 22ц/782/3066/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 10 червня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором позички у зв'язку з нововиявленими обставинами, -

встановила:

В березні 2013 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором позички, який було задоволено в повному обсязі, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 900 000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого державного мита у розмірі 51 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави суму державного мита в розмірі 8949,00 грн.

Вважає, що заочне рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі того, що 04.05.2007 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» було укладено договір безвідсоткової позики. Відповідно до умов даного договору суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 передав ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» у власність грошові кошти в сумі 900 000,00 грн., а ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» зобов'язалась повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів без сплати відсотків за користування грошовими коштами. При цьому, в п.2 даного договору зазначено, що грошові кошти в сумі 900 000,00 грн. належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі договору позички грошових коштів від 04.05.2007 року, укладеного між СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відповідно до п. 4 даного договору встановлено, що ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» повертає всю суму позики ОСОБА_3 в рахунок виконання зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, а отже договір безвідсоткової позики укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» є істотною обставиною для справи, оскільки даний договір існував на час розгляду справи, належить до предмету доказування у справі і може вплинути на висновок суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. На підставі кладеного, просив скасувати заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16.03.2011 року у справі № 2-7/11 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 10 червня 2013 року в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16 березня 2013 року за нововиявленими обставинами було відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про перегляд заочного рішення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законною і обґрунтованою є ухвала, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позички грошових коштів, згідно якого грошові кошти в сумі 900 000,00 грн., передані ОСОБА_2

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 16 березня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 900 000,00 грн.; суму сплаченого державного мита у розмірі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.; та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави суму державного мита в розмірі 8949,00 грн.

Відповідно до договору безвідсоткової позики від 04.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 в особі суб'єкта підприємницької діяльності та ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» в особі директора Черномаз В.Д., ОСОБА_2 передав вказаній фірмі грошові кошти в сумі 900 000,00 грн. В п.2 зазначеного договору вказано, що грошові кошти в сумі 900 000,00 грн. належать ОСОБА_2 на підставі договору позички грошових коштів від 04.05.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У п.4 зазначеного договору вказано, що ТОВ Українсько-російська фірма «Ю.К.А.С.» повертає всю суму позики ОСОБА_3 згідно договору позики грошових коштів від 04.05.2007 року.

Відповідно до ч.2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно із п. 3, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, оскільки обставини вказані у поданій заяві про перегляд рішення не є нововиявленими обставинами в силу положень статті 361 ЦПК України.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді цивільної справи № 2-7/11 не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами і можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Отже із матеріалів апеляційної скарги та оскаржуваної ухвали убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209,303,307,312-315 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 10 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: