ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3372/13-а
25 жовтня 2013 року 12год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Таргонський І.М.
відповідача: ОСОБА_2
представник відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дубенського міськрайонного центру зайнятості
доОСОБА_2
про стягнення допомоги , -
ВСТАНОВИВ :
Дубенський міськрайонний центр зайнятості (далі - Дубенський МЦЗ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), в якому просить стягнути 6150,95 грн. виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена у позовній заяві. Позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких зазначив, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року, в справі за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції, задоволено адміністративний позов та припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_2 Отримавши вказану постанову, впевнившись що заборгованість перед бюджетом відсутня, відповідач був впевнений, що не являється підприємцем, тому 04.01.2013 року звернувся до Дубенського МЦЗ, як такий що шукає роботу, з заявою про призначення йому допомоги по безробіттю. При зверненні до центру зайнятості ним було подано всі необхідні документи, на підставі яких йому призначено статус безробітного. На момент звернення відповідач був звільнений з останнього місця роботи, не займався підприємницькою діяльністю та не отримував інших доходів. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву по суті, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
04.01.2013 року відповідач звернувся в Дубенський МЦЗ, як такий що шукає роботу. В день звернення на підставі заяви від 04.01.2013 року (а.с.9), ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, яка нараховувалась та виплачувалась у розмірі встановленому законодавством.
У відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року, №60/62, центром зайнятості було проведено взаємозвірку з державним реєстратором Дубенської міської ради, в результаті якої встановлено, що під час перебування на обліку у центрі зайнятості і отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець . За результатами взаємозвірки складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 09.08.2013 року №51 (а.с.8), з яким відповідача було ознайомлено того ж дня. Директором Дубенського МЦЗ прийнято рішення стягнути незаконно отримані кошти і видано наказ від 09.08.2013 року №75 (а.с.7) про стягнення з ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, 20.08.2013 року відповідачу було направлено лист (а.с.6) з пропозицією протягом 15 календарних днів повернути незаконно отримані кошти у сумі 8109,67 грн. Проте, кошти у сумі 1958,72 грн. були нараховані позивачем, але не виплачені відповідачу, тому до стягнення з ОСОБА_2 підлягає заборгованість в сумі 6150,95 грн.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України №803-ХІІ від 01.03.1991 року "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";
- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
- які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
- які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
- працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року, в адміністративній справі №2а-7836/09/1770 за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, припинено підприємницьку діяльність відповідача (а.с.18).
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.46 Закону України від 15.05.2013 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Зокрема, довідкою про відсутність заборгованості із сплати податків та зборів від 17.09.2013 року №1317172200138, виданої Дубенською ОДПІ, підтверджується факт існування процесу спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, про що 05.03.2010 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Тому на момент звернення до Дубенського МЦЗ про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 не відносився до категорії зайнятого населення, діяльністю яка приносить дохід у грошовій або іншій формі не займався, а тому допомога по безробіттю отримана ним правомірно.
Згідно ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
- надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
- виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
- виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Отже, із встановлених у судовому засіданні обставин, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не вбачається умислу у діях ОСОБА_2, щодо надання недостовірних даних для призначення йому допомоги по безробіттю, а тому встановлені підчас перевірки факти, спростовуються наявними доказами у справі.
За наведених обставин, позовні вимоги Дубенського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Дубенському міськрайонному центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.