№ справи:2/121/108/2013 Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

№ провадження:22-ц/190/3693/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Краснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, треті особи - Масандрівська селищна рада, державний нотаріус Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання правочинів недійсними, скасуванні рішення ради, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання відсутності права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» та представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_11, діючого на підставі довіреності, на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

28 квітня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради про визнання правочинів недійсними, скасуванні рішення ради, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання відсутності права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом виселення. Мотиви, підстави та обґрунтування вимог викладені у тексті позову (аркуші справи 4-68 том 1). В процесі розгляду справи по суті позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювалися та доповнювалися (аркуші справи 203-213, 218-226, 244-248 том 2). Вимоги позивача зводяться до визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року апартаменту № 4 в літ. «Э''''» загальною площею 147,3 кв.м., що складається з нежитлових приміщень 1-го поверху з 4-1 по 4-12 за адресою: АДРЕСА_1, який укладений між ПП «КВМ» та ОСОБА_6; визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу від 26.10.2007 року апартаменту № 4 в літ. «Э''''» загальною площею 147,3 кв.м., що складається з нежитлових приміщень 1-го поверху з 4-1 по 4-12 за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу від 30.08.2010 року квартири № 4-б в літ. «Э''''» загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8; скасування рішення виконкому Масандрівської селищної ради № 306 від 02.07.2008 року; визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на апартаменти № 4, № 4-а? № 4-б, видані 07 липня 2008 року на підставі рішення виконкому Масандрівської селищної ради № 306 від 02.07.2008 року; визнання відсутності у ОСОБА_7 права власності на самочинно збудовані квартири № 4, № 4-а у літ. «Э''''», що є часткою двоповерхового павільйону «Сон у моря», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1; визнання відсутності у ОСОБА_8. права власності на квартиру № 4-б у літ. «Э''''», що є часткою двоповерхового павільйону «Сон у моря», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1; усунення ПАТ «Пансіонат «Прибережний» перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 звільнити квартири № 4, 4-а, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та припинення його права власності на вказані квартири. Усунення ПАТ «Пансіонат «Прибережний» перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом зобов'язання ОСОБА_8 звільнити квартиру № 4-б, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та припинення її права власності на вказану квартиру тощо.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 03 грудня 2012 року до справи у якості третіх осіб залучено державного нотаріуса Першої ялтинської державної нотаріальної контори Луговську Олену Вікторівну та приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_10.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 01 лютого 2013 року в задоволенні клопотання представника позивача про зміну предмету позову відмовлено (том 3 аркуші справи 73-74).

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2013 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибрежний» відмовлено (том 3 аркуші справи 76-78).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибрежний», в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що прийняте судом рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив пансіонату у прийнятті до розгляду письмової заяви про зміну предмету позову та без його згоди розглянув вимоги, які пансіонат заявляв раніше та які змінив. Припустившись помилки та проігнорувавши позовні вимоги, які пансіонат просив розглянути, суд ухвалив незаконне рішення. Крім того, відмовляючи в задоволенні позову про виселення відповідачів із самочинного будівництва, суд в порушення статті 215 Цивільного процесуального кодексу України не зазначив у рішенні закон, на підставі якого вирішив спір. Тобто, висновки суду, які не ґрунтуються на законі, є неправильними.

Не погодившись із рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2013 року представник ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_11, також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ПАТ «Пансіонат «Прибережний», але у зв'язку із пропуском строку подачі позову в частині позовних вимог про визнання правочинів недійсними, а в іншій частині - у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог та відсутності факту доведеності порушення прав та інтересів ПАТ «Пансіонат «Прибережний». За наслідками апеляційного перегляду постановити окремі ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі статті 13 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого порушеного немайнового або майнового права та інтересу. На підставі частини 3 цієї ж статті суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини 2-5 статті 13 цього Кодексу, тобто у разі відсутності порушеного права.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Пансіонат «Прибережний» - ОСОБА_12, представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ПАТ «Пансіонат «Прибережний» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, оскільки відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України презюмується добросовісність набувача. Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом виселення відповідачів, оскільки спірний об'єкт на виконання рішення Ялтинського міського суду від 11.01.2010 року, яке набуло чинності, знесений, а тому відсутні підстави для захисту прав позивача у такій спосіб.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 лютого 1994 року рішенням виконкому Ялтинської міської ради № 55 (1) «Про державну реєстрацію спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Прибережний» проведена державна реєстрація СП АОЗТ «Прибережний» (ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» на базі цілісного майнового комплексу «Пансіонат ім. М. Тореза» об'єднання «Ялтакурорт» за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Відрадне.

ЗАТ «Пансіонат Прибережний» є єдиним правонаступником пансіонату ім. Моріса Тореза об'єднання «Ялтакурорт», розташованого за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, с. Відрадне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту, в редакції затвердженої 24 квітня 2010 року, змінена назва ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» на ПАТ «Пансіонат «Прибережний».

З 11 лютого 1994 року ПАТ «Пансіонат «Прибережний» зареєстровано як юридична особа, з врахуванням змін в найменуванні, які зареєстровані 14 серпня 2009 року.

Згідно з державним актом на право користування землею «Пансіонату ім. М. Тореза» на підставі рішення виконкому Ялтинської міської ради № 739 від 13 грудня 1972 року надано в постійне користування 11,30 га землі.

21 вересня 2005 року між Масандрівською селищною радою та ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» укладено договір оренди земельної ділянки площею 9, 8565 га за вищезазначеною адресою.

Також, судами встановлено, що ТОВ «Альпін» уклало договір дарування та 03 вересня 2003 року додаткову угоду до цього договору, відповідно до яких подарувало, а ПП «КВМ» прийняло у дар об'єкти нерухомості, в тому числі двоповерховий павільйон «Сон у моря», що розташовані на території Пансіонату «Прибережний». (м. Ялта, с. Відрадне).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2003 року позов ПП «КВМ» до ТОВ «Альпін», ЗАТ «Пансіонат «Прибережний», Ялтинського бюро технічної інвентаризації про зобов'язання здійснити реєстрацію задоволено. Зобов'язано Ялтинське бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності ПП «КВМ» на нерухоме майно - пляжні вагончики літери «ч», «ш», «э», «ю», «я», двоповерховий павільйон «Сон у моря», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 04 липня 2003 року між ТОВ «Альпін» та ПП «КВМ» та додаткової угоди до зазначеного договору від 03 вересня 2003 року .

На підставі договору дарування, укладеного між ПП «КВМ» та ТОВ «Альпін», додаткової угоди від 3 вересня 2003 року та рішення Господарського суду м. Києва від 7 жовтня 2003 року Ялтинське бюро технічної інвентаризації дало висновок про видачу свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення і апартаменти будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 9 серпня 2006 року № 200 приміщення, що знаходяться в будівлі під літ. «Э""», що розташовано на території пансіонату «Прибережний», яке належить підприємству «КВМ» за адресою: АДРЕСА_1 поділено на апартаменти, яким привласнені окремі адреси та видано на кожний апартамент свідоцтво про право власності.

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради міста Ялта, АР Крим № 200 від 09.08.2006 року видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення площею 685,9 кв.м. літ «Э…» по вулиці АДРЕСА_1 та рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 306 від 02.07.2008 року ОСОБА_7 видані свідоцтва про право власності на квартири № 4, 4-а та 4-б та привласнено нову поштову адресу 2-х поверховому житловому будинку літера «Э ….» з нежитловими приміщеннями - апартаментами по АДРЕСА_1: АДРЕСА_2 (аркуш справи 33 том 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2009 року вищезазначене рішення Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2003 року скасовано, справу за позовом Приватного підприємства «КВМ» до ТОВ «Альпін», ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» та КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності направлено на новий розгляд (аркуші справи 35-37 том 1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2009 року провадження у справі за позовом ПП «КВМ» до ТОВ «Альпін», ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» та КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності; зустрічним позовом ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» до ПП «КВМ», ТОВ «Альпін» та КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору недійсним та визнання права власності закрито з підстав пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що ПП «КВМ», яке є стороною у справі, припинене як юридична особа (аркуші справи 38-39 том 1).

Згідно з відповіддю Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 14 січня 2009 року за № 21-10/77-2, 28 січня 2008 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - ПП «КВМ». Відомості щодо можливих правонаступників зазначеного підприємства відсутні.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Пансіонат «Прибережний» до Масандрівської селищної ради, треті особи: ОСББ «Моріса Тореза, 13», Компанії «Гронсорк Лімітед», про визнання недійсними рішення та свідоцтв про право власності позовні вимоги ПАТ «Пансіонат «Прибережний» задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано пункти 2, 3 рішення Масандрівської селищної ради № 200 від 9 серпня 2006 року «Про видачу свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення та апартаменти будівлі за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено (аркуші справи 40-43 том 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року скасовано у частині відмови у позові про визнання недійсними свідоцтв про право власності. Визнано недійсними видані ПАТ «КВМ» Масандрівською селищною радою на апартаменти літ. «Э …», розташовані на території ПАТ «Пансіонат «Прибережний» за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року залишено без змін (аркуші справи 45-53 том 1).

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2011 року, позовні вимоги ПАТ «Пансіонат «Прибережний» до ОСОБА_14 та інших задоволені. Визнано приміщення, що значиться як квартири № 4, 4а, 4б літ. «Є""» загальною площею 168,4 м.кв., що є часткою двохповерхового повільону «Сон у моря», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, самочинним будівництвом. Зобов'язано ОСОБА_7 знести за власний рахунок самочинно збудовані квартири № 4, № 4-а, № 4-б літера «Є…» загальною площею 168,4 м кв, що є часткою двохповерхового повільону «Сон у моря», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і повернути вказану земельну ділянку ПАТ «Пансіонат «Прибережний» в придатному для використання стані (аркуш справи 1-11 том 2). Зазначене судове рішення набуло чинності.

Згідно наданих апеляційному суду документам, це рішення державними виконавцями виконано шляхом примусового знесення самочинних будівель (том 3 аркуші справи 20-33, 112-116).

Відповідно до пункту 10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, оскільки відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

При розгляді справи по суті було встановлено, що спірні приміщення є самочинним будівництвом, а тому не вимагається визнання недійсними всіх правочинів стосовно цих приміщень, та похідних від них вимог позивача щодо визнання недійсними прийнятих рішень органом самоврядування щодо цих об'єктів тощо, оскільки право законного власника (законного землекористувача) підлягає захисту у спосіб, встановлений законом, а саме: витребування цього майна (земельної ділянки) з чужого володіння.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач до суду з вимогами на підставі статті 388 Цивільного кодексу України до відповідачів не звертався й таких вимог не обґрунтовував.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання правочинів недійсними, скасуванні рішення ради, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання відсутності у відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 права власності тощо.

Колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині усунення перешкод в користування земельною ділянкою шляхом виселення відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, виходячи з такого.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Ялтинським міським судом 11.01.2010 року були розглянуті по суті позовні вимоги ПАТ «Пансіонат Прибережний», в тому числі до ОСОБА_7, про визнання самочинним будівництва, його знесення та повернення незаконно зайнятої земельної ділянки. Права позивача були захищені шляхом визнання приміщення, що значаться як квартири № 4, № 4-а, № 4-б літера «Є…» загальною площею 168,4 кв.м., що є часткою двоповерхового повільну «Сон у моря», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення першого поверху 4-1 по 4-12 ) - самочинним будівництвом. Зобов'язати ОСОБА_7 знести за власний рахунок самочинно збудовані квартири № 4, № 4-а, № 4-б літера «Є…» загальною площею 168,4 кв.м., що є часткою двоповерхового повільну «Сон у моря», який розташований за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і повернути вказану земельну ділянку ПАТ «Пансіонат Прибережний» в придатному для використання стані (аркуш справи 1-11 том 2). Дане рішення набуло законної чинності та виконано примусово державними виконавцями (аркуші справи 20-33 том 3, аркуші справи 112-116 том 3).

У зв'язку з відсутністю об'єкта, відсутні й підстави для примусового виселення осіб в судовому порядку. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що не можливо задовольняти позовні вимоги з ціллю виконання іншого судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права та відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «Пансіонат «Прибережний» у повному обсязі.

Доводи ПАТ «Пансіонат «Прибережний» відносно того, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки судом не була прийнята їх заява про зміну предмету позову, та яка надійшла до Ялтинського міського суду АР Крим 28 січня 2013 року (аркуші справи 1-6 том 3), колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. Разом з тим змінити предмет або підставу позову позивач має право лише до початку розгляду судом справи по суті.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку та зазначив про це у своїй ухвалі від 01 лютого 2013 року (аркуші справи 73-74 том 3), що відсутні правові підстави для прийняття заяви ПрАТ «Пансіонат «Прибережний» про зміну предмету позову (а з тексту заяви вбачається, що взагалі ставиться питання щодо зміни підстав позову), оскільки це суперечить приписам частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, відмова суду першої інстанції у прийняті зміни позовних вимог може бути лише підставою для подання нового позову (з іншим предметом та/або підставами), а не для скасування законного рішення.

В апеляційній інстанції представником ПАТ «Пансіонат «Прибережний» заявлено клопотання про скасування судового рішення з залишенням їх позовних вимог без розгляду (том 3 аркуші справи 225-226). Проте, таке клопотання є безпідставними, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205, 207 цього Кодексу.

Проте, з приписів частини 2 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення… не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Оскільки колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції від 01 лютого 2013 року законним та обґрунтованим, то у колегії відсутні підстави для задоволення клопотання представника ПАТ «Пансіонат «Прибережний» про скасування зазначеного рішення з залишенням їх позовних вимог без розгляду.

Доводи представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_11, діючого на підставі довіреності, щодо недотримання судом першої інстанції процесуального законодавства та не розгляд заяв позивача щодо уточнень позову, зміни предмету позову, залишення його без розгляду, є хибними, виходячи з такого. Дійсно в матеріалах справи містяться декілька уточнень та доповнень до позовних вимог позивача, проте від жодної з вимог позивач в установленому процесуальним законом порядку не відмовився, а тому суд обґрунтовано розглядав усі заявлені позивачем вимоги. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в прийняті заяви про зміну предмету позову (а фактично в тексті заяви йшлося про зміну підстав позову) від 28.01.2013 року, оскільки це суперечить приписам частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України щодо зміни предмету або підстав позову лише до початку судового розгляду справи по суті. Щодо залишення позовних вимог позивача без розгляду та/або відмови від позовних вимог, то матеріали цивільної справи таких клопотань до виходу суду до нарадчої кімнати 01.02.2013 року взагалі не містять, а тому посилання апелянта на порушення судом процесуального законодавства є безпідставними.

Доводи представника ОСОБА_8 - ОСОБА_11 в тій частині, що висновки рішення Ялтинського міського суду від 11.01.2010 року не є обов'язковими для ОСОБА_8, не заслуговують на увагу, оскільки зазначеним рішенням було встановлено, що нерухоме майно, в тому числі квартира АДРЕСА_1 є самочинними будівлями, тобто у будь кого відсутнє законне право власності на нього. Крім того, на цей час зазначені об'єкти нерухомості на виконання рішення суду за 2010 рік взагалі знесені, що підтверджено в тому числі наданими ним фотографіями та письмовими доказами (аркуші справи 18-57 том 3).

Доводи апелянта ОСОБА_11 щодо необхідності скасування рішення Ялтинського міського суду АР Крим, оскільки у задоволенні позовних вимог слід було відмовити з інших підстав, а саме: у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, то колегія суддів знаходить їх необґрунтованими, виходячи з такого.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно пункту 28 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» до окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини 3, 4 статті 258 Цивільного кодексу України).

З наведеного аналізу інституту позовної давності вбачається, що позовна давність застосовується у тому разі, коли права позивача порушені, але він звернувся за їх захистом поза межами зазначеного у законі строку. З матеріалів же цієї цивільної справи вбачається, що судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог позивача ПАТ «Пансіонат «Прибережний» відмовлено, у зв'язку з чим відсутні й підставі для застосування строку позовної давності.

Що стосується інших доводів апеляційних скарг щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303-305, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» - відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_11, діючого на підставі довіреності - відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова