Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 березня 2008 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Юрченко С.О., при секретарі Андріясовій С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ НАК „Украгролізинг” про стягнення заборгованості по заробітній платі, несплаченої при звільненні, сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та про стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, несплаченої при звільненні, сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та про стягнення моральної шкоди до ВАТ НАК „Украгролізинг” та суду пояснив, що з 01.09.2001 року він працював в Луганській філії ВАТ НАК „Украролізинг” спочатку на посаді заступника директора ЛФ ВАТ НАК „Украгролізинг”, а з 2003 року на посаді радника директора з питань безпеки ЛФ НАК „Украгролізинг”. На при кінці його роботи в ЛФ ВАТ НАК „Украгролізинг” у нього склалися напружені стосунки з керівником філії Жулій О.М., оскільки той зневажливо відносився до нього (позивача), принижував його честь і гідність, застосовував нецензурні вислови та образи. Всі його (позивача) спроби зробити йому зауваження були марні, його ставлення так і не змінилося. Внаслідок образ та нелюдського відношення з боку керівництва філії у нього зросло нервове напруження, під час останнього тижня його праці в ЛФ НАК „Украгролізинг”, що спричинило погіршення його здоров”я, загострилась виразкова хвороба шлунку. Враховуючи це він прийняв рішення звільнитися з роботи і під час його тимчасової непрацездатності подав заяву про звільнення на ім”я Генерального директора ВАТ НАК „Украгролізинг”. Згідно наказу ВАТ НАК „Украгролізинг” № 231-к від 23 жовтня 2007 року його було звільнено з посади радника директора з питань безпеки Луганської філії ВАТ НАК „Украгролізинг” за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, при звільненні та до цього часу йому не виплачена заробітна плата та компенсація за невикористані відпустки ( приблизно 143 невикористаних відпускних дні), враховуючи те, що він не має бухгалтерської освіти та небажання керівництва Луганської філії надати йому довідку про заборгованість по заробітній платі він може лише приблизно вказати суму заборгованості виходячи з його щомісячного окладу, який складає 1690 грн. Виходячи з його щомісячного окладу заборгованість Філії перед ним по заробітній платі та компенсації, за мінусом перерахувань до фондів, приблизно складає 7 550 грн.
Відповідач не виконав вимоги ст. 116 КЗпП України, а саме не провів йому виплату всіх сум, які йому повинно було виплатити в день звільнення. Якщо робітник в день звільнення не працював, що має місце в даному випадку, оскільки він перебував на лікарняному, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. Він звертався шість раз до відповідача з вимогою перерахувати на його розрахунковий рахунок суми, які йому винно підприємство, що підтверджується копіями листів, які він направляв на адресу відповідача. Однак відповідач так і не провів з ним остаточний розрахунок, а лише у відповідь йому надіслали два листа за підписом першого заступника директора філії Потураєва Ю.Д. про те, що він повинен здати у відділ кадрів лікарняний лист, який він раніше направлялв цінним листом, проігнорувавши його законну вимогу про перерахування зазначених коштів на його розрахунковий рахунок. Крім того, в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу, належних звільненому робітнику сум у встановлені строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, організація згідно ст. 117 КЗпП України зобов”язано виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На день пред”явлення позову до суду сума середнього заробітку, яку відповідач повинен йому виплатити за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі складає 5 359,88 грн.. Його неодноразові вимоги видати довідку про середній заробіток та про розмір заборгованості по заробітній платі, відповідач проігнорував. Внаслідок невиплати йому заборгованості по заробітній платі, він сильно хвилювався, нервував, душевно страждав, втратив певним чином нормальні життєві зв”язки, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації його життя, також внаслідок цього значно погіршився стан його здоров”я. На даний час він є єдиним годувальником у своїй родині, яка складається з дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та двох малолітніх дітей. Із-за відсутності коштів він не може звернутися за належним медичним обстеженням та лікуванням. Ці обставини викликали в нього глибокі нервові переживання, депресивний стан та як наслідок погіршення стану здоров”я, що завдало моральної шкоди, яку він оцінює в 1 700 грн. Просить суд стягнути з відповідача ВАТ НАК „ Украгролізинг” на його користь заборгованість по заробітній платі та компенсаціям в сумі 7 750 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 5359,88 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 700 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, не зважаючи на належне повідомлення і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки. Тому суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В судовому засіданні також досліджені докази:
Копія трудової книжки ОСОБА_1.;
Копія наказу про звільнення ОСОБА_1.
Копій звернень ОСОБА_1.до керівництва ЛФ ВАТ НАТ „Украгролізинг” про проведення з ним розрахунку;
Копії листів ЛФ ВАТ НАТ „Украгролізинг”.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1. до Відкритого Акціонерного Товариства Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” про стягнення заборгованості по заробітній платі, несплаченої при звільненні, сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та про стягнення моральної шкоди. Таким чином, трудові відносини між сторонами підтверджуються трудовою книжкою позивача, в якій зазначено, що ОСОБА_1. прийнятий 01.09.2001 року до ЛФ ВАТ НАК „Украгролізинг” на посаду заступника директора та відповідно до копії наказу НАК „Украгролізинг” від 23 жовтня 2007 року № 231-к звільнений з займаної посади за власним бажанням. В судовому засідання встановлено факт не виплати ОСОБА_1. заборгованості по заробітній платі та компенсаціям, а також середній заробіток за час затримки заборгованості по заробітій платі та компенсаціям. Тому суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача ВАТ НАТ „Украгролізинг” нележить на користь позивача ОСОБА_1. стягнути заборгованість по заробітній платі та компенсаціям в сумі 7 750 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 5359,88 грн., а також моральну шкоду в розмірі 1 700 грн., оскільки внаслідок невиплати позивачу заборгованості по заробітній платі, він нервував, душевно страждав, втратив нормальні життєві зв”язки, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, також внаслідок цього значно погіршився стан його здоров”я. На даний час позивач є єдиним годувальником у своїй родині, яка складається з дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та двох малолітніх дітей. Із-за відсутності коштів він не міг звернутися за належним медичним обстеженням та лікуванням. Ці обставини викликали в нього глибокі нервові переживання, депресивний стан та як наслідок погіршення стану здоров”я, що завдало моральної шкоди, яку він оцінює в 1 700 грн.
Згідно ст.. 23 Загальної Декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, передбачає, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.
Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людині існування, її самої та її сім”ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Ч.1 ст.43 Конституції України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Ч 7 ст. 43 Конституції України гарантує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Ч.1ст. 116 КЗпроП України вказує, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Ч.1 ст. 117 КЗпроП України застережує, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належним звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпроП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Ч.3 ст. 117 КЗпроП України, що в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в ч.1 ст. 117 КЗпроП України компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає данний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ВАТ НАТ „Украгролізинг” та факт невиплати заробітної плати, та данний факт підтверджується як поясненнями позивача, так і дослідженими в судовому засіданні доказами.
На підставі викладеного керуючись ст. 116 КЗпП України, ст.ст. 79, 88, 212, 213, 214, 215, ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1до Відкритого Акціонерного Товариства Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” про стягнення заборгованості по заробітній платі, несплаченої при звільненні, сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та про стягнення моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” на користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платі та компенсаціям в сумі 7750 ( сім тисяч сімсот п”ятдесят ) грн., середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 5359,88 ( п”ять тисяч триста п”ятдесят дев”ять гривень вісімдесят вісім копійок) грн. та моральну шкоду в розмірі 1 700 ( одна тисяча сімсот ) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Сватівський районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
С У Д Д Я С.О. ЮРЧЕНКО