Справа № 183/5758/13-к
№ 183/5758/13-к
В И Р О К
іменем України
06.11.2013 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді Парфьонова Д.О.,
секретаря Нікітіної К.Є.,
за участю:
прокурора Грицай С.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:
- 16.11.2006 року Новомосковським міським судом за ч.3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, іспитовий строк 1 рік,
- 17.05.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, 70,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
- 01.04.2011 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
20.06.2013 року близько 18.00 годин ОСОБА_1 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на зупинці «Транзитка», по вул. Сучкова, м. Новомосковська, Дніпропетровської області зайшов до рейсового автобусу № 9, який прямував до центральної зупинки «Пошта» м. Новомосковська, Дніпропетровської області. Перебуваючи у вищевказаному автобусі ОСОБА_1 попросив водія ОСОБА_2, проїхати безкоштовно, оскільки грошей у нього не було та пообіцяв розрахуватися за проїзд пізніше. На дане прохання ОСОБА_2 не погодився та на зупинці «Хлібозавод» по вул. Сучкова, м. Новомосковська зупинив автобус, почавши вимагати платню за проїзд у ОСОБА_1 Обвинувачений повідомив, що оплачувати не збирається та усвідомлюючи, що знаходиться в громадському місці, умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, почав виражатися нецензурною лайкою на адресу водія. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1, що в рейсовому автобусі ведеться відеоспостереження за допомогою відеокамери та його дії фіксуються, камера встановлена в середині маршрутного таксі при вході в салон навпроти вхідних дверей, при цьому показавши де саме.
Після чого, ОСОБА_1 продовжуючи порушувати спокій громадян, які рухалися в автобусі та нормальне функціонування автобусу, який рухався за маршрутом, діючи навмисно з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства розвернувся до дверей, вдарив кулаком по камері відеоспостереження, від чого камера випала з того місця де була прикріплена, почала звисати на проводі, ОСОБА_1 зірвав з проводом камеру, взявши її в руку та вийшов із автобусу ОСОБА_2 почав кричати ОСОБА_1, щоб той повернув камеру але останній ніяк не відреагував та швидкою ходою пішов у невідомому напрямі.
Своїми хуліганським діями, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 310 гривень, а також в результаті вищевказаних дій ОСОБА_1 була порушена нормальна діяльність рейсового автобусу № 9.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, викладених у обвинувальному акті, повідомив що перед подією випив водки у кількості 300 гр. 20.06.2013р. зайшов до рейсового автобусу №9, на зупинці «Транзитка», по вул. Сучкова, м. Новомосковська, Дніпропетровської області та запитав у водія можливості довести його до зупинки «Алі паруса» безоплатно, із поверненням грошей наступного разу, на що отримав відмову. На наступній зупинці автобус зупинився та водій почав вимагати платню за проїзд або вийти з автобусу, що спричинило у нього обурення та призвело до виникнення словесного конфлікту, під час якого водій повідомив його про наявність відеоспостереження. Обурившись на дії водія, він підійшов до дверей, наніс удар кулаком по камері відео спостереження, та після того, як вона випала з місця кріплення вирвав її, після чого вийшов з автобусу. Повідомив, що в автобусі під час пригоди знаходилось приблизно 7 чоловік, конфлікт тривав 5 хвилин. В скоєному кається.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його дії підтверджуються:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який з телефонного дзвінка водія ОСОБА_2, що працює на належному йому рейсовому автобусі повідомив, що невідомий пасажир відмовився платити за проїзд, після чого ударив по камері відео спостереження, вирвав її та вийшов з автобусу. Повідомив, що значної затримки у русі транспорту не було;
- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 27.06.2013р., згідно якого ОСОБА_3 повідомив про вчинення невідомим чоловіком кримінального правопорушення, яке полягало у крадіжці з належного йому автобусі ЛАЗ 695 д/н НОМЕР_2, камери відеоспостереження /т.2 а.к.п.7/;
- протоколом огляду місця події від 29.06.2013р. та фото таблицею до нього, згідно якого оглянуто територію, що прилягає до будинку Новомосковського ГР по вул.Радянській, на якій виявлено камеру відеоспостереження «ТS-121А2» темно-бузкового кольору /т.2 а.к.п.12-14/;
- постановою про визнання та долучення до справи речових доказів від 16.07.2013р. – камери відеоспостереження «ТS-121А2» /т.2 а.к.п.15/;
- довідкою про вартість камери відеоспостереження «ТS-121А2», згідно якої вартість даної камери складає 310,00 грн. /т.2 а.к.п.20/;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2013р., згідно якого свідок ОСОБА_2 впізнав особу, що вчинила кримінальне правопорушення – ОСОБА_4 /т.2 а.к.п.25-27/;
- роздруківкою фотознімку з камери відеоспостереження від 20.06.2013р. 18:00:13 год., з якого вбачається фотознімок особи ОСОБА_1 /т.2 а.к.п.36/;
Враховуючи визнання вини обвинуваченим та наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганстві), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості та особи обвинуваченого, має не зняту та не погашену судимість, суспільно-корисною діяльністю не займається. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані сп`яніння. Однак суд враховує також і те, що обвинувачений на обліку у лікаря фтизіатра, психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття. Також суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не карати засудженого.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, до обвинуваченого неможливо застосувати інші види покарання, передбачені ч.1 ст.296 КК України, ніж обмеження волі, однак, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання - зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків останнього, конкретних обставин його вчинення, особи обвинуваченого, що на думку суду свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним його відбуттям.
Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді:
не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання;
періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід не обирався.
Речовий доказ по справі - камеру відео спостереження «ТS-121А2» передану на зберігання ОСОБА_3 /т.2 а.к.п.16/, повернути ОСОБА_3.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку.
Суддя Д.О. Парфьонов