№ 109/2726/2013-к
1-кп/109/132/2013
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд АР Крим в складі:
Головуючого судді Дегтярьової В.Ю.
при секретарі Пахарчук А.А.
за участю прокурора Пучкова О.Ю.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201313029000061870 від 18 березня 2013 року, про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має неповну середню освіту - 8 класів, який перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 1) 16 квітня 2010 року Красногвардійським районним судом АР Крим за ч.1 ст.190 КК України до штрафу у сумі 680 грн.; 2) 20 вересня 2010 року Красногвардійським районним судом АР Крим за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі. Звільнений на підставі постанови Вольнянського райсуда від 25 серпня 2011 року за ст. 3 п.“б” Закону України “Про амністію” від 08 липня 2011 року, судимості не зняти та не погашені,
за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в 2012 році при невстановлених слідством обставинах придбав особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат макової соломи (опій екстракційний) яке зберігав за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою збуту.
26 червня 2012 року ОСОБА_1 приблизно о 20.00 на вул. Мічуріна смт. Октябрське Красногвардійського району АР Крим, незаконно за 200 грн. продав фрагмент полімерної плівки з речовиною темно-коричневого кольору в’язкою на дотик громадянину ОСОБА_3, у якого в ході оперативної закупівлі був вилучений зазначений фрагмент полімерної плівки. Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 1/1254 від 03 липня 2012 року представлена речовина масою 0, 31 г. (у перерахунку на суху речовину) є особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом макової соломи (опієм екстракційним).
09 липня 2012 року приблизно о 16.40. ОСОБА_1М, незаконно за 200 грн. на території смт. Октябрське Красногвардійського району АР Крим збув фрагмент полімерної плівки з речовиною темно-коричневого кольору в’язкою на дотик громадянину ОСОБА_4, у якого в ході оперативної закупівлі був вилучений зазначений фрагмент полімерної плівки. Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 1/1325 від 17 липня 2012 року представлена речовина масою 0, 27 г. (у перерахунку на суху речовину) є особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом макової соломи (опієм екстракційним).
09 липня 2012 року приблизно о 17.00 в ході проведення особистого огляду ОСОБА_1, в лівій кишені штанів виявлений і вилучений згорток з фольгірірованного паперу з в'язкою речовиною темно-коричневого кольору з характерним запахом сухофруктів. Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 1/1307 від 11 липня 2012 року представлена речовина масою 0, 37 г. (у перерахунку на суху речовину) є особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом макової соломи (опієм екстракційним), який ОСОБА_5 зберігав з метою збуту.
ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, і його дії суд кваліфікує за ст. 307 ч. 2 КК України – як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення за вказаних обставинах визнав повністю та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав із прокурором під час судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 06 листопада 2013 року.
Судом встановлено, що 06 листопада 2013 року між обвинуваченим та прокурором укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Відповідно до угоди прокурор прокуратури Красногвардійського району АР Крим ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 307 ч.2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме: призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк на 3 роки, з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України у вигляді обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінальну-виконавчу інспекцію. Застосування ст. 69 КК України відповідно до угоди можливе в зв’язку із визнанням обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого: наявність у обвинуваченого на утриманні матері похилого віку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, який є інвалідом 1-ї групи та потребує стороннього догляду та допомоги, у яких інших родичів, які могли би забезпечити догляд та утримання відсутні, наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, визнання ОСОБА_1 вини в повному обсязі, задовільної характеристики за місцем проживання, щире каяття у скоєному.
ОСОБА_1 при укладанні угоди роз'яснені положення ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013130290000618, суд, приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Так, укладена сторонами угода про визнання винуватості у повній мірі відповідає положенням ч.2 ст.469, ст.472 КПК України. Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ч. 5 ст.469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як встановлено судом ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 307 ч.2 КК України, який є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам, а саме посягає на нормальне здоров’я населення.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості. Обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті.
Судом, на виконання вимог ч. 6 ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_1 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у судовому засіданні. Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України. Покарання, яке узгоджене сторонами відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України. Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам загальних засад призначення покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Пучковим О.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України суд визнає: наявність у обвинуваченого на утриманні матері похилого віку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, який є інвалідом 1-ї групи та потребує стороннього догляду та допомоги, у яких інших родичів, які могли би забезпечити догляд та утримання відсутні, наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, визнання ОСОБА_1 вини в повному обсязі, задовільної характеристики за місцем проживання, щире каяття у скоєному. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Речові докази у справі – наркотичні засобі в упаковці – знищити; мобільний телефон – «Nokia 1280» – повернути за належністю ОСОБА_1; кошті у сумі 9 грн. ( 5 грн. ЗГ 6069987, 2 грн. БГ 5527058, 2 грн. ЗГ 5510960) – перерахувати у доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертних досліджень на загальну суму 2942 грн. 24 коп. на користь держави.
У судовому засіданні 13 серпня 2013 року за клопотанням прокурора обвинуваченому ОСОБА_1 була обрана міра запобіжного заходу – особисте зобов’язання строком на 2 місяця, тобто до 13 жовтня 2013 року. Однак, у подальшому дія даної міри закінчилася, клопотань від учасників процесу про обрання або продовження міри запобіжного заходу до суду не надходило.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 371, 374, 475 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури Красногвардійського району АР Крим Пучковим ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладену 06 листопада 2013 року.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України та призначити йому узгоджену між сторонами міру покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням. Встановити іспитовий строк на 3роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази – наркотичні засобі в упаковці – знищити; мобільний телефон – «Nokia 1280» – повернути за належністю ОСОБА_1; кошті у сумі 9 грн. ( 5 грн. ЗГ 6069987, 2 грн. БГ 5527058, 2 грн. ЗГ 5510960) – перерахувати у доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 2942 грн. 24 коп. на користь держави.
Вирок суду може бути оскаржений сторонами з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим, протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Красногвардійському районному суді АР Крим в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст.376 КПК України.
Суддя: