ГАГАРІНСКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Єд.Ун. №763/3327/13-к
1-кп/763/163/13
ВИРОК
Іменем України
14 жовтня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:
Головуючого-судді Щербакова В.В.
при секретарі Дегтярьової Г.А.,
з участю державного обвинувача старшого прокурора Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42013140090000011 від 12 лютого 2013 року відносно
ОСОБА_4, який народився 22 липня 1971 року у місті Житомир, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: місто Севастополь, військово-медичний клінічний центр Кримського регіону, б. Омега, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніш не судимий
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, суд –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, будучи заступник начальника ВМКЦ КР - головним терапевтом регіону, у період часу з 17 січня 2013 року по 18 лютого 2013 року, в приміщенні службового кабінету № 2 терапевтичного відділення ВМКЦ КР, дислокованого в місті Севастополі, б. Омега, діючи умисно порушив вимоги ст. ст. 11, 16 Статуту ЗС України, не додержуючись вимог законів України, виконував військовий обов'язок не чесно та не сумлінно, став на злочинний шлях, переслідуючи корисливий мотив, направлений на особисте збагачення, шляхом обману, з метою заволодіння чужим майном, грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1000 доларів США, достовірно знаючи, що при наявності направлення командування військової частини госпіталізація військовослужбовців є обов'язковою, а прийняття рішення позаштатною ВЛК здійснюється колегіально, а не ним особисто, та потребує подальшого погодження вищим штатним ВЛК, і звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, які мають права щодо видання наказів по особовому складу, повідомив ОСОБА_3 неправдиві відомості про можливість задоволення його звернення про звільнення з лав ЗС України за станом здоров'я, шляхом використання свого службового становища, надав зобов'язання про госпіталізацію ОСОБА_3 до ВМКЦ КР з подальшим його звільненням з лав ЗС України на підставі висновку ВЛК, отримавши від введеного в оману ОСОБА_3, грошові кошти загальною сумою 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.02.2013 року становить 3996,50 гривен, чим спричинив потерпілому шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що до нього 17.01.2013 року підійшов ОСОБА_3 та попросив допомогти з приводу звільнення з військової служби. Він погодився допомогти та запросив за свої послуги 1000 доларів США. В той же день він написав рекомендації для госпіталізації ОСОБА_3 на обслідування. Питання про направлення на госпіталізацію вирішує командир військової частини. Десь 14-15 лютого ОСОБА_3 поступив до медичного центру з направленням від командира частини, та був госпіталізований. 18.02.2013 року ОСОБА_3 передав йому частину грошових коштів в розмірі 500 доларів США. Він не збирався вирішувати питання звільнення з військової служби ОСОБА_3, та встановлення непридатності до військової служби, так як не мав на це право. Рішення про непридатність по військової службі приймає позаштатна військова-лікарська комісія ВМКЦ Кримського регіону шляхом голосування, крім цього рішення повинна затверджувати штатна 10 військова-лікарська комісія. Звільнення з військової служби здійснює командир частини. Він обманув потерпілого ОСОБА_3, так як йому були потрібні гроші. В скоєному щиро кається. Відшкодував потерпілому шкоду в повному обсязі.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченим не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодів чужим майном шляхом обману.
Обставинами, яки пом’якшують покарання ОСОБА_4, передбачених ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніш не судимий, характеризується позитивно за місцем проживання та праці, те, що на його утриманні знаходяться 2 дитини, обставини, що пом'якшують покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді штрафу.
Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по кримінальному провадженні за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 1101,24 гривні та судово-технічної експертизи в сумі 1467 гривень, а всього на суму 2568 гривень 24 копійки відповідно до приписів ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України і призначити йому покарання виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 1101,24 гривні та судово-технічної експертизи в сумі 1467 гривень, а всього на суму 2568 гривень 24 копійки.
Речові докази по справі цифровий диктофон марки «Olympus» модель «WS-811», серійний номер 200148335, цифровий диктофон марки «Olympus» модель «VN-7500», серійний номер 200109040 та цифровий диктофон марки «Olympus» модель «VN-712PS», серійний номер 200269038, яки зберігаються в камері зберігання речових доказів Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України після набрання вироку законної сили повернути за належністю. Медичну карта №1767 стаціонарного хворого ОСОБА_3 та медичну книжку ОСОБА_5 зберігати в матеріалах справи. Грошові кошти у сумі 500 доларів США )купюра номіналом 100 доларів США – 5 штук, серії НВ19869829 М; НК58807352 В; НD41468126 A; HB39125013 C; HF76256459 F яки знаходяться на відповідальному зберіганні в філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» після на броня вироком законної сили повернути за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Головуючий по справі
суддя В.В.Щербаков