Справа № 413/5662/13-к
Провадження № 1-кп/413/363/13
В И Р О К
Іменем України
24 жовтня 2013 року
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бєляєвої Л.О.,
при секретарі Дворових Т.В.,
за участю прокурора
прокуратури ОСОБА_1,
м. Красний Луч
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Красний Луч Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030210002463 від 19 серпня 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.
Червонопартизанськ, Луганської області,
росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженої, не працюючої, не судимої, має двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України , -
В с т а н о в и в:
З 16.06.2013 року до 18.06.2013 року ОСОБА_3, знаходилась на лікуванні на денному стаціонарі у гінекологічному відділенні лікарні ім. Ізвестій.18.06.2013 року ОСОБА_3 була виписана із лікарні, та приблизно о 12 годині оо хвилин вона перебувала у палаті № 3, де очікувала певний час до приходу автобусу. В цей час ОСОБА_3 побачила на ліжку ОСОБА_2, що лежить відкрита сумка останньої, у котрій лежав шкіряний гаманець червоного кольору. Дочекавшись, коли ОСОБА_2, вийшла з палати, а дві останні жінки, котрі знаходились у палаті, не спостерігали за її діями, ОСОБА_3, вирішила викрасти цей гаманець із сумки ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 дістала з цієї сумки гаманець потерпілої з грошима в сумі 700 грн.,заволодів викрадений вийшла із лікарні, та звернула викрадене у свою власність.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєні злочину визнала повністю, та пояснила, що
18.06.2013 року її виписали з лікарні «Ізвестій» , і вона в палаті чекала певний час до приходу автобусу. Вона ходила по палаті, та побачила у сумці потерпілої червоний шкіряний гаманець із золотими літерами, який вона взяла, та відразу пішла з лікарні. Пішла до дому пішки, а дорогою викинула гаманець, діставши з нього 700 грн. купюрами по 200 та 500 грн. У гаманці були ще кредитні картки. Гроші витратила в магазині «Імперіал» на продукти харчування для себе та дітей.
У скоєному щиро кається. Позов потерпілої визнає повністю.
Крім повного визнання вини обвинуваченою, її винуватість у скоєнні злочину підтверджується показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 18.06.2013 року вона перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні лікарні «Ізвестій». Приблизно 12 години вона пішла до лікаря, а перед цим відкрила сумку та дістала з неї гребінець. В цей час ОСОБА_3 сиділа на ліжку. Сумку поклала між подушкою та стінкою палати. Її не було хвилини 3.Потім їй необхідно було купити ліки в медичної сестри, вона відкрила сумку і побачила, що гаманця там не було. В гаманці було 700 грн. та кредитні картки. Гаманець був новий, червоного кольору шкіряний. Медична сестра відразу почала дзвонити ОСОБА_3, але вона не відповідала.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачена, та інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та потерпілої, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому суд роз’яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому провадженні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений нею злочини правильно кваліфіковано органами досудового слідства, і він має всі ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Зіставивши ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого обвинуваченою, суд дійшов до висновку про те, що вони відповідають один одному.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд керується ст.65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, та обставини що пом*якшують і обтяжують покарання.
Судом враховані обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченої, думка потерпілої.
Встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судима, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має двох неповнолітніх дітей, не працює.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом*якшує покарання обвинуваченому є щире каяття у скоєному.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_3, покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк, без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК України.
Судових витрат не має. Цивільний позов підлягає задоволенню повністю.
Речових доказів не має.
Керуючись ст. 368,370,371,374,376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання
за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму 1050 грн.00 коп., як відшкодування матеріального збитку, і 5000 грн як відшкодування моральної шкоди.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: Л.О.Бєляєва
.