УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м.  Чернівці « 22 »    січня    2008 р. колегія суддів судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого   Гончарука Г.М.

суддів  Петлюка В.І., Кузняка В.О.

за участю прокурора  Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією

засудженої ОСОБА_1 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від

« 12 » листопада 2007 року.

Цим вироком  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернівців, без постійного місця проживання, громадянка України, із середньою освітою, неодружена, не працююча, раніше неодноразово судима, останній раз 12.11.2004 року Заставнівським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на З роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнена умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 1 день, -

засуджена за ст. 185 ч.2 КК України на три роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Заставнівського районного суду від 12.11.2004 року і остаточно до відбуття призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з відбуттям кримінально-виконавчій установі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена утримання під вартою. Строк відбуття покарання вираховувати з 26.09.2007 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 23.09.2007 року біля 17.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в гостях в будинку АДРЕСА_1

Справа №11-19/2008 р.         Головуючий у І інстанції: Галузінський A.M.

Категорія: ст. 185 ч.2 КК України    Доповідач: Гончарук Г.М.

, скористалась тим, що потерпілий ОСОБА_2, який також перебував у вищезазначеному будинку, заснув, вона з кишені його куртки таємно викрала мобільний телефон марки "Нокіа-6233" вартістю 1000 грн. із стартовим пакетом. Після чого з місця вчинення злочину зникла.

На вказаний вирок засуджена подала апеляцію, в якій не оспорюючи доведеність її вини та кваліфікацію, просить вирок суду змінити та пом'якшити міру покарання, посилається на те, що в неї на утриманні знаходиться неповнолітня дочка, а також те, що вона щиро розкаялась і відшкодувала завдану шкоду.

Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Винність засудженої ОСОБА_1 у вчинені крадіжки при обставинах, викладених у вироку суду, повністю доведена дослідженими судом доказами.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події видно, що засуджена на місці вчинення злочину повністю відтворила обставини, при яких вона вчинила злочин.

Із акту добровільної видачі вбачається, що засуджена добровільно видала працівникам міліції викрадене нею майно потерпілого (а.с. 11).

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Посилання засудженої на те, що судом не було враховано її щире каяття та визнання своєї вини є безпідставними, оскільки ці обставини при призначенні покарання судом першої інстанції були враховані.

Міра покарання засудженій призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про її особу і обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і тих, на які посилається засуджена в апеляції.

Колегії суддів вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для її виправлення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 12 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію без задоволення.