Головуючий суду 1 інстанції - Логвіна Л.С.
Доповідач - Іванова І.П.
Справа № 427/4440/13-ц
Провадження № 22ц/782/4431/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Іванової І.П.
суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,
при секретарі - Вербицькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 26 вересня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про встановлення факту професійної травми та дійсним Акту про нещасний випадок на виробництві, третя особа - ДП «Свердловантрацит», -
в с т а н о в и л а:
У червні 2013р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, на обґрунтування якого зазначив, що з 1975 р. працював на шахті в якості підземного гірника. 2.11.1988р. з ним на підприємстві стався нещасний випадок, у зв'язку з чим він знаходився на лікуванні до 07.01.1989р. з діагнозом розтягування сухожилля довгої голівки двоголового м'яза лівого плеча. Складений у 1988р. акт про нещасний випадок на виробництві він подавав до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Свердловську Луганської області, однак відповідач відмовляється прийняти цей акт. Він вважає, що в нього є право на отримання страхових виплат, тому просив визнати акт Н-1 №172 від 03.11.1988р. про нещасний випадок на виробництві дійсним; встановити факт, що тілесне ушкодження було спричинено ОСОБА_2 на виробництві 02.11.1988р. під час роботи на шахті „Маяк" тресту „Сверловськантрацит" під час виконання ним трудових обов'язків.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 26 вересня 2013 року позовні вимоги було задоволено: Акт Н-1 № 172 від 03.11.1988 року про нещасний випадок на виробництві визнано дійсним; встановлено факт, що тілесне ушкодження: розтягування сухожилля довгої голівки двоголового м'яза лівого плеча були спричинені позивачеві на виробництві 02.11.1988 року під час роботи на шахті «Маяк» Треста «Свердловантрацит» під час виконання ним трудових обов'язків.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Свердловського міського суду Луганської області від 26 вересня 2013 року скасувати. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин справи.
Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
02.11.1988 року о 17.15 год. з ОСОБА_2, гірником шахти «імені 60 років СРСР», на підприємстві стався нещасний випадок, встановлений діагноз: розтягування сухожилля довгої голівки двоголового м'яза лівого плеча. Було складено акт про нещасний випадок на виробництві.
Сторони в судове засідання не з'явились, але належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення повісток.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.
Стосовно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 11 його постанови «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Між тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених норм закону не врахував.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для нарахування страхових виплат подається оригінал акту про нещасний випадок на виробництві, який позивач і надав відповідачу.
Поза увагою суду залишились заперечення відповідача, що акт не відповідає вимогам діючого на момент нещасного випадку Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до Фонду звернувся тільки у березні 2013р., вказавши, що йому необхідно визнати акт про нещасний випадок на виробництві дійсним та встановити факт, оскільки це необхідно для одержання страхових виплат.
Згідно ст..35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:
акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
Закон вимагає, що акти подаються за встановленими формами, що позивачем виконано не було.
Відповідно до п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011р.№1232 „Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).
У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд в даному випадку не може визнати Акт дійсним.
Також суд безпідставно встановив факт отримання тілесного ушкодження під час виконання позивачем трудових обов'язків.
Частиною першою ст..256 ЦПК України передбачено перелік фактів, які можуть встановлюватися за рішенням суду.
Згідно ч.2ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В даному випадку встановлення факту тілесного ушкодження підчас виконання трудових обов'язків визначається у іншому порядку: розслідуванням нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст..35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.256 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 307, ч.1ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 26 вересня 2013 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: