Головуючий суду 1 інстанції - Логвинова Л.С.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 427/6763/13-ц

Провадження № 22ц/782/4432/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Коротких О.Г., Орлова І.В.,

при секретарі - Скоробогатовій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 27.09.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, визнання акту дійсним, визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії , -

встановила:

У серпні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_2 14.03.1994р. під час роботи на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; визнати дійсним акт про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складений відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області в частині відмови прийняття акту про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складений відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області прийняти акт про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складений відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит» та надати ОСОБА_2 направлення на МСЕК.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 14.03.1994р. він отримав травму на виробництві, що зафіксовано актом форми Н-1 від 15.03.1994р., який видано шахтою «Ленінська» ВО «Свердловантрацит». 14.05.2012р. він звернувся із заявою до відповідача та просив видати йому направлення для МСЕК з метою встановлення ступеня втрати працездатності та отримання страхових виплат. Акт відповідачем прийнятий не був з мотивів його невідповідності Положенню про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою КМУ від 10.08.1993р. № 623 та відсутності діагнозу травми в акті. Позивачу було надано рекомендацію звернутись до підприємства з цього питання, однак шахта «Ленінська» ВО «Свердловантрацит» на цей час ліквідована, що на думку позивача є підставою для видачі направлення для МСЕК саме відповідачем.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 27.09.2013р. позовні вимоги задоволені. Суд: встановив факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 14 березня 1994 року під час роботи на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; визнано дійсним акт про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складено відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; визнано неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області в частині прийняття акту про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складений відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит»; зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області прийняти акт про нещасний випадок на виробництві без номеру, який складений відносно ОСОБА_2 15.03.1994р. на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит» та надати ОСОБА_2 направлення на МСЕК.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргу та посилаючись на його необґрунтованість просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія дійшла наступного.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Наведені вимоги закону судом виконані у повному обсязі не були.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з наявності доказів, що підтверджують факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_2 14.03.1994р. під час роботи на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит», а сам акт є дійсним у зв'язку з відсутністю вина позивача щодо недоліків при його складенні, а саме: відсутності в акті номеру, коду, не заповнення деяких рядків. Крім того, суд 1 інстанції виходив з відсутності можливості створити комісію по розслідуванню нещасного випадку на шахті «Ленінська» через те, що вона ліквідується без правонаступника, а ДП «Обласна дирекція Луганськвуглереструктурізація» призначено тільки замовником робіт, передбачених проектом ліквідації і інших функцій не виконує. Також, суд 1 інстанції виходив з того, що позивач є потерпілою особою від нещасного випадку на виробництві, оскільки працював у відповідача за трудовим договором де з ним стався нещасний випадок та на цей час шахта ліквідована без правонаступника і це свідчить про неправомірність дій відповідача щодо відмову у прийнятті акту про нещасний випадок. Виходячи з положень ч.2 ст. 30 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку надання потерпілим структурами Фонду соціального страхування направлень на МСЕК суд 1 інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача прийняти акт та надати позивача направлення на МСЕК.

З таким висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з огляду на наступне.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 1973р. по 1996р. працював на шахті «Ленінська» ВО «Свердловантрацит», працюючи на різних посадах (а.с.6,7). 14.03.1994р. позивач, перебуваючи на роботі, отримав травму голови, яка, відповідно до направлення (а.с.10), була класифікована як виробнича, після звернення до травмпункту підприємства. 15.03.1994р. було складено акт про нещасний випадок (а.с.8). 14.05.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою, на яку 23.05.2012 йому була надана відповідь, з якої вбачається, що акт складений по формі не діючого на час складення Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 13.08.1982р. № 11-6, тоді як на той момент діяло Положенню про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою КМУ від 10.08.1993р. № 623, а також в акті відсутності діагноз травми (а.с.14). Шахта «Ленінська» ВО «Свердловантрацит» перебуває у стадії ліквідації (а.с.15,34), відомості про ліквідацію в органах статистики відсутні (а.с.35).

Відповідно до п.23 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджене постановою КМУ від 30.11.2011р. № 1232 у разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та виходячи положення наведеної правової норми судова колегія вважає, що звернення позивача до суду є передчасним, оскільки законодавством встановлено певний досудовий порядок врегулювання цього питання, а можливість встановлення факту настання нещасного випадку у судовому порядку може бути застосована лише у разі ліквідації підприємства, що у цьому випадку не мало місця, оскільки шахта «Ленінська» ВО «Свердловантрацит» перебуває у стадії ліквідації та відомості про ліквідацію не внесені до відповідного органу, однак суд 1 інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

З огляду на викладене рішення суду підлягає скасуванню с постановленням нового рішення про суті позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області - задовольнити.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 27 вересня 2013 року - скасувати.

Ухваливши нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позову за необґрунтованістю.

Рішення набирає чинності негайно, однак може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :