К О П І Я

Провадження № 11/792/479/13

Справа № 2220/4022/2012 Головуюча в 1-й інстанції Головко Н.П.

Категорія: постанова суду Доповідач Вітюк В.< П >.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Вітюка В.Ж.

суддів Козачка С.В., Матущака М.С.,

з участю прокурора Лугового О.П.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 02 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Свердловськ Луганської області, українку, громадянку України, жительку АДРЕСА_1, із вищою освітою, заміжню, працюючу лікарем акушер-гінекологом Шепетівської ЦРЛ, раніше не судиму, -

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.„є" ст.1 ЗУ „Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, а кримінальну справу про її обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України закрито.

Запобіжний захід ОСОБА_2 скасовано.

Медичні документи (картка розвитку новонародженого №409, історія пологів №527/276/410, індивідуальна карта вагітної та породіллі ОСОБА_3, обмінна карта вагітної ОСОБА_3) - залишено при матеріалах справи.

Арешт накладений на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, знято.

За постановою суду, лікар акушер-гінеколог акушерсько-гінекологічного відділення Шепетівської центральної районної лікарні ОСОБА_2, неналежно виконала свої професійні обов'язки під час прийняття пологів у породіллі ОСОБА_3, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

9 травня 2011 року ОСОБА_3 госпіталізовано в пологове відділення Шепетівської центральної районної лікарні в місті Шепетівці по вул. В.Котика, 85 з діагнозом перша вагітність, тривалістю 40-41 тиждень, перші пологи очікувані.

12 травня 2011 року у ОСОБА_3 почались пологи, проведення яких здійснювала лікар акушер-гінеколог ОСОБА_2

Пологи у ОСОБА_3 вночі 13 травня 2011 року в Шепетівській ЦРЛ прийнято не кваліфіковано.

Так, при нормальних, але мінімальних розмірах тазу вагітної ОСОБА_3 та передбачуваній вазі плоду 3600-3800 грамів, лікар акушер гінеколог ОСОБА_2, в порушення п.2.3 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, затверджених наказом МОЗ України 29 грудня 2003 року № 620, не здійснила додаткові виміри тазу вагітної ОСОБА_3, з метою визначення тактики ведення пологів, та не внесла відповідних даних до історії пологів (ф.096/о).

13 травня 2011 року в нічний час, знаходячись в акушерсько-гінекологічному відділенні Шепетівської ЦРЛ по вулиці В.Котика, 85 в м.Шепетівці, під час прийняття пологів у ОСОБА_3, ОСОБА_2, в порушення вимог Рекомендацій щодо ведення пологів з використанням партограми (додаток 10 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги до партограми (графічний запис перебігу пологів, стану роділлі та плода, призначена для занесення інформації про результати спостереження під час пологів за станом матері, плода, процесами розкриття шийки матки та просування голівки плода) не внесла відомостей про ліки, що вводилися під час пологів.

В порушення вимог Клінічного протоколу з акушерської допомоги „Нормальні пологи", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 листопада 2008 року № 624, згідно з якими партограма ведеться під час першого періоду пологів, у другому їх періоді, що характеризується вигнанням плоду із матки та пологових шляхів, ведуться записи в історії пологів про їх перебіг, ОСОБА_2, при виникненні ускладнень, які потребують негайного родорозрішення породіллі, не припинила ведення партограми та не здійснила подальшого ведення записів в історії пологів про їх перебіг.

В порушення вимог Клінічного протоколу з акушерської допомоги „Дистрес плода при вагітності та під час пологів", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 2006 року №900, ОСОБА_2, за наявності дистресу плоду, через несумлінне ставлення до своїх професійних обов'язків, не вжила заходів для термінового розродження ОСОБА_3, зокрема - не застосувала періонетомію, вакуум екстракцію або накладення акушерських щипців.

Неналежне виконання лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків в ході прийняття пологів у ОСОБА_3 призвело до важкої асфіксії у дитини при народженні, яка ускладнилась гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, енцефалолейкомаляцією, судомним синдромом та синдромом рухових порушень, що перебувають у причинному зв'язку, та призвело до тяжкого стану новонародженої дитини.

В апеляції, як вбачається з її змісту, ОСОБА_2 просила постанову суду скасувати та постановити нову, якою провадження по справі відносно неї закрити за відсутності в її діях складу злочину.

Вважає оскаржувану постанову суду незаконною та необґрунтованою через однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Стверджує, що інфікування плоду відбулось ще в утробі матері, що і призвело до народження дитини у край важкому стані.

Зазначає, що пологи проходили нормально. При врізуванні головки плоду відмічалося серцебиття плоду 90-100 ударів за хвилину, тобто в межах норми, що свідчить про відсутність ознак дистресу плоду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої, виступ в судових дебатах і її захисника на підтримку апеляції, прокурора, який просив скасувати постанову місцевого суду та направити матеріли справи на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково в силу наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України 1960 року істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Згідно зі ст.371 КПК України 1960 року неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є: незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню; застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Стаття 6 Закону України „Про амністію у 2011 році" передбачає звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст.8 Закону України „Про амністію у 2011 році" питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органу дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарання, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про амністію в 2011 році" застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання

У відповідності до ч.1 ст.282 КПК України 1960 року якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

В ході судового розгляду справи в суді першої інстанції підсудна ОСОБА_2 23.08.2013 року подала до суду заяву, у якій виклала свою позицію про те, що не заперечує про застосування до неї акта амністії у випадку визнання її винною судом.

Місцевий суд звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п.є" ст.1 Закону України „Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, та закривши кримінальну справу не врахував того, що зазначене звільнення особи від кримінальної відповідальності є безумовним актом, тобто особа звільняється від кримінальної відповідальності за її власною згодою з нереабілітуючих підстав.

Як слідує із змісту заяви підсудної, такої безумовної згоди на застосування акта амністії вона не давала.

Дані обставини ОСОБА_2 підтвердила в ході апеляційного розгляду справи, зазначивши, що не давала згоди на закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, а лише не заперечувала про застосування щодо неї Закону України „Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року в разі визнання її судом винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України.

Незважаючи на це, а також, не беручи до уваги ту обставину, що Законом України „Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року, передбачено також звільнення осіб від покарання, місцевий суд, визнавши ОСОБА_2 виною у пред'явленому їй органами досудового слідства обвинуваченні за ч.2 ст.140 КК України, провівши аналіз доказів на обґрунтування своїх висновків, а також, виключивши із обвинувачення кваліфікуючі ознаки злочину „як несумлінне ставлення до службових обов'язків та невиконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому", прийняв процесуальне рішення - постанову, якою звільнив останню від кримінальної відповідальності, всупереч вимогам ч.3 ст.6-1 КПК України 1960 року.

Вказаною нормою кримінально-процесуального закону передбачено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Зазначені висновки колегії суддів вже наводились в ухвалі від 03 жовтня 2012 року, однак місцевий суд при повторному розгляді справи їх до уваги не взяв.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції, на думку колегії суддів, підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

В ході нового судового розгляду справи, слід усунути вищевказані порушення закону, ретельно дослідити докази по справі, а також доводи ОСОБА_2, які викладені у апеляційній скарзі та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.п.11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати , -

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити у Шепетівський міськрайонний суд на новий розгляд в іншому складі суду.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк