копія
Провадження № 11/792/463/13
Справа № 2221/2408/2012 Головуючий в 1-й інстанції Баськов М.М.
Категорія:ч.1 ст.122 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бережного С.Д., Кобріна І.Г.,
з участю прокурора Павлишина В.І.,
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із неповною середньою освітою, інваліда ІІ-групи, одруженого, на утриманні, якого перебуває одна малолітня дитина, сторожа Хмельницької міської інфекційної лікарні, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначено йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без зміни - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 531,87 грн. майнової шкоди та 8000 грн. моральної шкоди, а всього 8531,87 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Речові докази: одяг ОСОБА_1 (чоловічу сорочку білого кольору, брюки світло-сірого кольору) вирішено залишити ОСОБА_1
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним в умисному заподіянні ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень за таких обставин:
„20 червня 2012 року близько 16 години ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться в с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, коли туди зайшов ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5
ОСОБА_3 в грубій формі сказав ОСОБА_1, щоб той вийшов з ним на вулицю. Коли вони вийшли з магазину, то ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками по обличчю голові, а коли той впав, то ОСОБА_3 ще наніс потерпілому декілька ударів руками та ногами по різних частинах тіла.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_1 такі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з місцями прикладання травмуючої сили у вигляді крововиливів на слизовій оболонці нижньої губи справа і зліва, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа, саден перехідної кайми нижньої губи справа та перехідної кайми верхньої губи зліва, садна правої завушної ділянки, які в сукупності за своїм характером відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синці переднє-внутрішньої поверхні лівого стегна в нижній третині та переднє-внутрішньої поверхні правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень; закритий перелом 5 ребра зліва по передньо-аксіальній лінії, який за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості."
В апеляції захисник ОСОБА_4, просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину. При цьому вважає, що вирок ґрунтується на припущеннях, є незаконним через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. Зазначає, що свідків, які безпосередньо бачили, що його підзахисний наносив удари потерпілому в місце перелому ребер, не встановлено, натомість свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, які були очевидцями події, стверджували, що ОСОБА_3 ОСОБА_1 ударів не наносив, та вказували, що потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, декілька разів падав на ліву сторону. Звертає увагу на те, що згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи №21 від 19.04.2013 року:
виявлені 15.08.2012 року переломи 5, 6, 7 ребер у ОСОБА_1 могли утворитись від дії тупого твердого предмету із виступаючою контактуючою поверхнею або при падінні з висоти власного зросту та ударі до такого предмету за умови, що в момент падіння ліва рука була відведена в сторону;
що закритий перелом 5 ребра зліва, виходячи з рентгенологічного обстеження ОСОБА_1 від 15.08.2012 року, на 56 день після події мав лише початкові ознаки консолідації, хоча, згідно з медичною літературою, у дорослих перші ознаки консолідації в ділянці перелому з'являються не раніше 16 - 22 дня з моменту його виникнення, тому, на його (захисника) думку, вказаний перелом 5 (6 і 7) ребра у потерпілого міг утворитися не раніше 24 - 30.07.2012 року;
що всі експерти вказали, що в даному випадку неможливо категорично визначити термін утворення даних переломів ребер;
що при переломах ребер хворий може скаржитися на різкий біль у місцях переломів, при поодиноких переломах ребер стан хворого може залишатись задовільним, а в даному випадку з великою ймовірністю вважається, що дані переломи утворилися одномоментно.
Наголошує захисник й на тому,
що при обстеженні ОСОБА_1 наступного дня після події експерт вказала, що потерпілий скаржився на біль в ділянці грудної клітини, але не вказала, в якій саме частині грудної клітини (правої чи лівої), що, на думку захисника, вказує на відсутність локальної болі на момент обстеження, оскільки в судовому засіданні потерпілий підтвердив надавлювання експертом пальцем на місце перелому;
що 21.06.2012 року при флюрографії ОГК ОСОБА_1 переломів ребер не виявлено;
що за час перебування ОСОБА_1 в лікарні на стаціонарному лікуванні з 22 по 25.06.2-12 року, а з 26 по 03.07.2012 року на денному стаціонарі він не скаржився на локальну біль в місці перелому ребер, записи в медичних документах на супутні розлади, характерні при переломах, відсутні;
що при огляді наступного дня після події тілесних ушкоджень в місці перелому не виявлено;
що судово-медичний експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні вказала, що з великою ймовірністю можна зробити висновок, що переломи ребер у потерпілого не мали місце 20.06.2012 року.
На думку захисника, висновки комісійної судово-медичної експертизи №21 від 19.04.2013 року, що наявні на губах тілесні ушкодження свідчать про те, що в даному випадку з більшою ймовірністю мав місце удар тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку ротової щілини, суперечать показанням потерпілого під час відтворення обстановки.
Апелянт також уважає, що досудове та судове слідство проведені однобічно, висновки суду не підтверджені зібраним у справі доказами, яким не дано належної оцінки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора, на думку якого вирок є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів уважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтується на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених доказах.
Твердження ж захисника про те, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, що досудове та судове слідство проведені однобічно, що висновки суду не підтверджені зібраним у справі доказами, яким не дано належної оцінки, а також про те, що вирок ґрунтується на припущеннях, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у справі доказами в сукупності.
Як видно з протоколу судового засідання, потерпілий ОСОБА_1 у своїх показаннях повідомив, що 19.06.2012 року він звернувся до голови Солобковецької сільської ради із заявою, щоб той розібрався, чи правомірно ОСОБА_3 здійснює демонтаж водонапірної башти, а 20.06.2012 року після 15 години в селі Солобківцях в магазин „ІНФОРМАЦІЯ_2", де він (ОСОБА_1) пригощав знайомого ОСОБА_6, продавця ОСОБА_7 та власника магазину ОСОБА_8 медом, зайшов ОСОБА_3 з дружиною і в грубій формі викликав його на вулицю. Як тільки він переступив поріг магазину, ОСОБА_3, нічого не кажучи, раптово схопив його рукою за голову та три рази вдарив об одвірок, а коли він впав, ОСОБА_3 наніс йому ще декілька ударів руками та ногами. Внаслідок нанесених ударів йому були заподіяні зазначені у висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, у тому числі переломи ребер. Потерпілий також стверджував, що після побиття його ОСОБА_3 у нього були болі в грудях, про що він повідомляв судово-медичному експерту ще під час його першого обстеження, та вказував на те, що у нього були ускладнення з диханням.
Свої показання потерпілий підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події, під час якого показав, як саме його бив ОСОБА_3
Не вірити таким показанням потерпілого підстав немає, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Зокрема, за показаннями цих свідків в той час, коли ОСОБА_1 частував їх медом, зайшовши з дружиною в магазин, ОСОБА_3, який був збудженим, в грубій формі викликав на вулицю потерпілого, а вони залишилися в магазині. Коли потерпілий вийшов за ОСОБА_3 з магазину, вони зразу почули шум і зрозуміли, що там відбувається бійка.
ОСОБА_6 також повідомив, що, вийшовши на вулицю, він побачив, що обличчя ОСОБА_1 та сорочка в крові, а біля потерпілого стояв ОСОБА_3, який сказав йому не втручатися. Після цього, ОСОБА_3 поїхав, а ОСОБА_1 розповів йому, що, як тільки він вийшов за ОСОБА_3 з магазину, останній одразу його побив, у тому числі, вдаривши до одвірка. При цьому потерпілий тримався за обличчя та грудну клітку, згодом скаржився на болі в грудях. Про скарги ОСОБА_1 на болі в грудях ОСОБА_6 повідомляв як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що повернувшись в магазин ОСОБА_6 розповів їм, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_1, вибив йому ребро та розірвав одяг, внаслідок чого обличчя потерпілого було в крові, а також, що ОСОБА_3 погрожував і йому.
Наявність у потерпілого вказаних тілесних ушкоджень та їх тяжкість підтверджується й даними висновків судово-медичних експертиз, у тому числі, й комісійної.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №399 від 02.11.2012 року перелічені легкі тілесні ушкодження, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я могли утворитися за обставин, на які вказує потерпілий.
Що стосується середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді перелому 5 ребра, то згідно вказаного висновку експерта його заподіяння за обставин, вказаних потерпілим, також не виключається.
Висновок же комісійної експертизи висновків первинної експертизи не спростовує. Цей висновок лише підтверджує факт виявлення у потерпілого перелому 5, 6, 7 ребер зліва по передній та середній аксілярних лініях з початковими ознаками консолідації, можливість їх утворення від дії тупого твердого предмета із виступаючою контактуючою поверхнею або при падінні з висоти власного зросту та ударі до такого предмета, але за умови, що в момент падіння ліва рука була відведена в сторону. У ньому також йдеться про те, що однозначно визначити час його утворення неможливо, оскільки час загоювання перелому у кожної людини протікає по різному.
З вказаних висновків експертиз також убачається, що ознаки консолідації перелому на 56 день після події самі по собі не дають можливості однозначно стверджувати, що перелом не міг мати місце саме 20.06.2012 року, а будь-які інші докази, які спростовували б показання потерпілого, що це тілесне ушкодження утворилося саме внаслідок нанесення ударів підсудним, ні досудовим слідством ні в судовому засіданні не встановлені.
У зазначених висновках судово-медичних експертиз містяться відомості й про те, що про нанесення ОСОБА_3 ударів руками і ногами, у тому числі в грудну клітину, ОСОБА_1 розповідав експерту ще під час його обстеження 21.06.2012 року та скаржився на ниючі болі в серці, про що є записи у його медичній картці.
Оскільки наведені докази узгоджуються між собою, у зв'язку з чим не дають підстав для сумнівів у їх достовірності, суд правильно оцінив їх і з точки зору належності, допустимості і достатності та обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При цьому суд навів докладні і обґрунтовані мотиви, з яких відкинув показання підсудного та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, які стверджували, що підсудний потерпілого не бив, останній падав сам Зокрема, суд не взяв їх до уваги тому, що, по-перше, такі їх показання спростовуються наведеними вище доказами, по-друге, свідок ОСОБА_10 одружений на племінниці підсудного, свідок ОСОБА_11 є товаришем підсудного, а ОСОБА_5 є дружиною обвинуваченого, і всі вони зацікавлені у вирішенні справи на його користь.
Відкидаючи показання підсудного та вказаних свідків, суд також обґрунтовано послався на показання допитаного за клопотанням підсудного свідка ОСОБА_3, який в суді заявив, що ОСОБА_3 пропонував йому повідомити суду, що ніби то він бачив як ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження під час падіння з мотоблока.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені доводи апелянта є необґрунтованими, і підстав для скасування чи зміни вироку в межах апеляції не убачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів судової палати ,-
у х в а л и л а:
Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко