Справа № 11-190 2008 р. Головуючий по 1 інстанції -
Мулько Б.П.
Категорія ст. 142 ч.3 КК Доповідач в апеляційній інстанції
України Шкреба Р.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Щепоткіної В.В.
суддів Шкреби P.M., Літвінцева В.М.
за участю прокурора Гришанової Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляціями обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на постанову Черкаського райсуду Черкаської області від 5 листопада 2007 року, якою кримінальна справа за ч.3 ст. 142 КК України (1960 року) відносно
ОСОБА_1, 1969 року народження, раніше судимого,
та ОСОБА_2, 1965 року народження , раніше судимого, -
направлена прокурору Черкаського району Черкаської області на додаткове розслідування. Міру запобіжного заходу щодо кожного з цих обвинувачених залишено попередню - тримання під варто.
Органами слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони разом і за попередньою змовою з ОСОБА_4 у березні 2000 року в с. Сагунівка Черкаського району з використанням обрізу та масок скоїли розбійний напад на гр.. ОСОБА_5 і гр.. ОСОБА_6, заволодівши особистим майном останніх.
Матеріалами справи відносно ОСОБА_4 органом досудового слідства виділені в окреме провадження у зв»язку з його розшуком.
Направляючи справу на додаткове розслідування зі стадіі судового слідства за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_7, підтриманого обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисником останнього ОСОБА_3, суд прийшов до висновку про те, що в ній були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути об»активно розглянута в суді і в цілому, не були усунуті недоліки вказані судом першої інстанції в постанові від 20 червня 2006 року, якою матеріали даної кримінальної справи направлялися на додаткове розслідування, в зв»язку з суттєвою неповнотою з»ясування фактичних обставин справи.
На думку суду, обвинувачення підсудних було побудовано , в основному, на явці з повинною ОСОБА_1, визнавальних показах на досудовому слідстві ОСОБА_2 та на даних протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 Проте, в судових засіданнях підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично заперечують свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.3 ст. 142 КК України і інших доказів про те, що саме підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли даний злочин судом не отримано. Крім цього речові докази по справі: обріз, набої до нього, маски відсутні, а органами досудового слідства не прийняті реальні заходи по розшуку, як вказаних речових доказів так і ОСОБА_4
Подана прокурором, який приймав участь у розгляді справи апеляція - відкликана.
В апеляціях обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисника останнього ОСОБА_3 порушується питання про скасування постанови, як необгрунтованої та закриття кримінальної справи по ст. 6 п.1 КПК України з негайним звільненням з-під варти.
Заслухавши доповідача, пояснення кожного з апелянтів, думку прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали справи і обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Як видно з постанови суду, питання, що порушені судом у постанові, не можуть бути розв»язані в ході судового слідства.
Її мотивувальна частина об'єктивно висвітлює як неповноту досудового слідства, яку неможливо усунути під час судового слідства чи за рахунок судового доручення, так і істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути об»єктивно розглянута в суді.
Так, постановою Черкаського райсуду від 20 червня 2006 року матеріалі даної кримінальної справи направлялись на додаткове розслідування, так як слідство по справі було проведено поверхово, не в повному обсязі, з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, проте вказані судом недоліки в цілому не були усунуті. Не встановлено місце знаходження третьої особи, яка по версії обвинувачення вчинила злочин з обвинуваченими та відсутні знаряддя злочину.
Апеляційні вимоги обвинувачених не спростовують цих висновків суду першої інстанції.
Крім того, справа повернута на додаткове розслідування постановою суду від 5 листопада 2007 року за клопотанням захисту обвинуваченого ОСОБА_2 , підтриманого апелянтами, а тому відповідно до п.6 ч.1 ст. 348 КПК України, апелянти вправі були подати апеляції тільки в частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування.
Оскільки суд першої інстанції вичерпав всі передбачені законом засоби розгляду справи, а усунути неповноту і неправильність досудового слідства в судовому засіданні неможливо, тому обгрунтовано повернув справу на додаткове розслідування.
Не підлягають до задоволення апеляційний вимоги обвинувачених та захисника ОСОБА_3 про зміну щодо обвинувачених міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки це питання на даний час об»активно вирішено судом першої інстанції і це рішення повністю узгоджується з вимогами ст. . ст. 148, 150, 155 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисника останнього ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського райсуду Черкаської області від 5 листопада 2007 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування щодо цих обвинувачених - без змін.