Головуючий суду 1 інстанції - Антонов Ю.А.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 430/2511/13-ц

Провадження № 22ц/782/4537/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Коротких О.Г., Орлова І.В.,

при секретарі - Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою державного виконавця ВДВС Станично-Луганського РУЮ на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2013 року у цивільній справі за поданням державного виконавця ВДВС Станично-Луганського РУЮ щодо обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2, -

встановила:

У жовтня 2013 року державний виконавець ВДВС Станично-Луганського РУЮ Грузінова О.М. звернулась до суду з поданням та просила розглянути питання щодо обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2, виконання цього рішення покласти на Державну прикордонну службу України.

В обґрунтування подання було зазначено, що з 09.12.2011р. на виконанні у ВДВС Станично-Луганського РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-380 від 01.12.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 500грн. Станом на 01.10.2013р. борг становить 13000грн. З метою виконання рішення суду державним виконавцем було зроблено запити до реєстраційних органів щодо виявлення майна боржника та здійснено вихід за його місцем проживання, де було зі слів сусідів встановлено, що боржник намагається виїхати на роботу за межі України.

Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2013р. відмовлено у задоволені подання ВДВС за необґрунтованістю.

Не погодившись з ухвалою суду державний виконавець ВДВС Станично-Луганського РУЮ подав апеляційну скаргу, та посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив її скасувати та винести нову ухвалу, якою задовольнити подання.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла наступного.

Судом 1 інстанції було встановлено, що 09.12.2011р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-380 від 01.12.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 500грн. З метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем викликався боржник та здійснено вихід за його місцем проживання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду та взагалі відсутні відомості про належне повідомлення боржника про необхідність явки до ВДВС.

Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З огляду на наведені правові норми та обставини справи судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на те, що саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків, як не може про це свідчити і намагання боржника працювати за кордоном.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу державного виконавця ВДВС Станично-Луганського РУЮ - відхилити.

Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: