Справа № 11-205 2008 р.                                                Головуючий по 1 інстанції

Категорія  115  ч.1  КК  України                                     - Поліщук В.І.

                                                                                           Доповідач в апеляційній інстанції

- Суходольський М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11"  березня  2008  р.   Колегія  суддів  судової палати  в  кримінальних  справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                        Ільченка А.М.

суддів                                    Суходольського М. І.,  Євтушенка В.Г.

за участю прокурора           Гришанової Н.Д.

адвоката                               ОСОБА_1

розглянувши кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого В.В. на вирок Звенигородського районного суду від 19 грудня 2007 року,  яким

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого  ст. .115 ч.1 КК України і йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Цивільний позов залишено без розгляду.

Судових витрат та речових доказів в справі немає.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджений за те,  що 24 серпня 2007 року близько 22 години,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  разом із своєю спів жителькою ОСОБА_3,  яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння,  поверталися від місця тимчасового заробітку до місця проживання,  Проходячи біля будинку №50 по вул.  Комінтерна в м.  Звенигородка між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносинах із-за вживання спиртних напоїв,  виникла сварка,  яка згодом переросла у бійку. Під час бійки ОСОБА_2 умисно,  з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_3,  а коли остання впала на асфальт він намагався підняти її і довести до місця проживання. Спроби підняти ОСОБА_3 були марні,  оскільки вона постійно вислизала з його рук через спітнілість та наявності обширної кровотечі. ОСОБА_2 продовжував наносити потерпілій удари руками та ногами в різні частини тіла чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді саден лоба,  крововиливів на повіках обох очей,  крововиливів під м'які тканини голови і під м'які оболонки мозку,  а також переломи 3-5ребер справа по передньоключичній лінії. Коли в черговий раз ОСОБА_2 намагався підняти ОСОБА_3 і вона почала вислизати з його рук,  він умисно,  з метою заподіяння смерті,  схопив потерпілу руками за шию,  сильно здавив і певний час утримував.

Згідно висновку судово-медичного експерта №140 від 17.10.2007 року смерть ОСОБА_3 настала в результаті механічної асфіксії від здавлювання органів шиї руками. По ступені тяжкості - це тяжкі тілесні ушкодження,  що спричинили смерть.

Адвокатом ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок суду подана апеляційна скарга,  в якій адвокат просить змінити вирок,  перекваліфікувати дії засудженого зі  ст. .115 ч.1 КК України на  ст. . 119 ч.1 КК України та призначити за цією статтею покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Застосувати вимоги  ст. .75 КК України,  звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

В обґрунтування своїх вимог адвокат спирається на те,  що наміру на вчинення вбивства ОСОБА_3 у ОСОБА_2 не було,  удари наносив потерпілій з метою привести її до тями,  щоб вона підвелася і йшла додому. Поки ОСОБА_2 намагався підняти потерпілу з землі і вона вислизнула,  то він автоматично,  щоб її втримати,  обома руками рефлекторно схопив за шию,  здавив і короткий час утримував.

На думку адвоката ОСОБА_2 вчинив вбивство внаслідок злочинної недбалості - тобто він не передбачав можливість настання смерті,  але повинен був і міг її передбачити.

Прокурором,  що приймав участь у справі,  на апеляцію адвоката подано заперечення,  в якому він вважає вирок суду законним та обґрунтованим,  тому просить апеляцію адвоката залишити без задоволення,  а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення адвоката в підтримку апеляції,  думку прокурора про залишення апеляції без задоволення,  а вироку суду без змін,  перевіривши та обговоривши матеріали справи,  та доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція адвоката не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних по справі доказах,  які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Колегія суддів не може погодитись із доводами адвоката про відсутність у засудженого ОСОБА_2 умислу на вбивство,  оскільки питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння,  а не зі слів засудженого. Встановлено,  що ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив з потерпілою сварку,  яка згодом переросла у бійку. Під час допиту в якості підозрюваного (протокол від 25.08.2007 року,  а.с. 39-40) ОСОБА_2 пояснив,  що спочатку він рукою вдарив потерпілу 3 рази по лиці,  а коли вона вдарила його по обличчю у відповідь,  то він став наносити їй удари руками та ногами в різні частини тіла (обличчю,  тулубу) від чого вона впала і наніс більше 10 ударів.

Показання засудженого об'єктивно співпадають з виявленими тілесними ушкодженнями при дослідженні трупа під час експертного дослідження.

Виявлені крововиливи під м'які мозкові оболонки,  переломи ребер свідчать про нанесення тілесних ушкоджень в життєво важливі органи з метою подавити супротив особи,  позбавити таку особу самозахисту. Тілесних ушкоджень,  які б вказували на можливу боротьбу і самооборону при експертизі трупа не встановлено.

Згідно висновку експерта причиною смерті ОСОБА_3 є механічна асфіксія від давлення органів шиї руками,  що підтверджуються наявністю саден в ділянці шиї і підборіддя,  переломом ріжка щитоподібного хряща справа з крововиливами в ділянці перелому,  а також вираженими асфіктичними признаками: мілко краплинні крововиливи в з'єднувальні оболонки очей,  під зовнішньою оболонкою очей і плямисті крововиливи під плеврою легенів.

Під час спричинення тілесних ушкоджень,  що привели до смерті потерпілої вона могла знаходитись в горизонтальному,  або близько до такого положення тіла.

Вказаний висновок свідчить про те,  що засуджений в момент заподіяння смертельних тілесних ушкоджень,  застосував силу,  чим зламав ріжок щитоподібного хряща і певний час утримував в горизонтальному чи близькому до такого положенні тіло потерпілої,  а не рефлекторно здавив шию намагаючись нібито підняти з землі,  як це вказує адвокат.

Враховуючи характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень,  спосіб заподіяння смертельного поранення,  небажання викликати швидку допомогу після заподіяння тілесних ушкоджень свідчить про умисел на вбивство потерпілої з боку ОСОБА_2 і кваліфікація його дій судом визначена правильно.

Заперечення засудженого та його адвоката про відсутність умислу на вбивство свідчить лише про намагання ОСОБА_2 ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину.

Таким чином колегія суддів вважає,  що суд при розгляді справи дав належну оцінку зібраним доказам і вірно кваліфікував дії засудженого.

Призначаючи покарання суд врахував особу засудженого,  тяжкість вчиненого злочину,  обставини що пом'якшують і обтяжують покарання і вірно дійшов висновку про можливість його перевиховання лише за умови ізоляції від суспільства.

Призначене покарання відповідає вимогам  ст. .65 КК України,  знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для його виховання та недопущення вчинення нових злочинів.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. . ст. 362,  366 КПК України колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Звенигородського районного суду від 19 грудня 2007 року щодо засудження ОСОБА_2 за  ст. .115 ч.1 КК України залишити без задоволення,  а вирок суду залишити без змін.