ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
р. |
|
Справа № |
За позовом
до
про
Представники:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про визнання договору сервітуту №1047а від 01.11.2005р. укладеного з закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” недійсним та зобов'язати відповідача демонтувати контейнер з обладнанням та залізобетонний стовп Н=33м. з антенно-фідерними пристроями базової станції стільникового мобільного зв'язку, що знаходиться за адресою: пр.Свободи, 220, Ленінського району, м.Дніпропетровська, в обгрунтування позовних вимог посилається на невідповідність означеного договору нормам законодавства.
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, зазначає, що у разі визнання договору сервітуту №1047а від 01.11.2005р. недійсним позивач зобов'язаний повернути відповідачу у натурі все, що він одержав, а в разі неможливості такого повернення -відшкодувати вартість того, що він одержав за цінами, які існують на момент відшкодування. Сповіщає, що позивач листом від 08.07.2008р. №2906/8/01/06/00 був повідомлений про здійснення демонтажу спірного обладнання базової станції у тримісячний термін.
Від третьої особи представник у судові засідання не з'явився (про час і місце проведення сповіщений належно), письмові пояснення не надав.
У судовому засіданні, згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 16.10.2008р., до 11.11.2008р. та згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, встановлено:
15.11.2001р. між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки зареєстрований в реєстрі за №1687, відповідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди до 03.09.2011р. земельну ділянку площею 0,0977 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Ленінський район, пр.Свободи, 220 для фактичного розміщення нежитлової будівлі з навісом і котельнею, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 81209034 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 03.09.2001р. №1983 (п.1.2.), за цільовим призначенням земельна ділянка під фактичне розміщення нежитлової будівлі з навісом і котельнею (п.4.1.).
Орендар має право сомостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки і умов договору (п.7.3.1.); за згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будинки та спорудження і закладати багаторічні насадження (п.7.3.2.). Сторонами встановлено, що орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка (її частина) може за згодою орендодавця передаватися у користування іншій особі на умовах суборенди у разі перехода до неї права володіння та користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці. Умови договору суборенди земельної ділянки мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки (її частини) і не суперечить йому. Термін суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди земельної ділянки, у разі припинення або розірвання договору оренди чинність договору суборенди припиняється, договір суборенди підлягає державній реєстрації (п.9.3.).
Як йдеться з матеріалів справи та з'ясовано у судових засіданнях, позивач відповідно даного договору володіє та користується означеною земельною ділянкою.
Відповідно проведених перевірок дотримання вимог земельного законодавства 16.12.2005р. та 03.07.2008р. управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області встановлено, що позивач відповідно до договору сервітуту №1047а від 01.11.2005р. надав ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” право користування територією меблевого магазину площею 0,003 га, а саме: встановити контейнер з обладнанням та залізобетонний стовп Н=33 м з антенно-фідерними пристроями базавої станції стільникового мобільного зв'язку, оформлено також Акт обстеження земельної ділянки від 03.07.2008р. та приписи від 16.12.2005р. та від 03.07.2008р., на позивача накладені адміністративні стягнення (постанови №595 та №123, а.с.29, 36).
Таким чином, як доведено матеріалами справи, позивач означену земельну ділянку набув в оренду, на ній розташований меблевий магазин і дозвіл орендодавця щодо надання частини даної земельної ділянки в суборенду позивачем не був отриманий, право власності на частину означеної будівлі відповідач не набув, договір суборенди частини земельної ділянки сторонами укладений також не був.
01.11.2005р. між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем.” був укладений договір сервітуту №1047а (Доповнення до нього), відповідно умов якого володілець (позивач) надає сервітуарію (відповідачу) право користуватися територією меблевого магазину, а саме встановити контейнер з обладнанням та залізобетонний стовп Н=33 м з антенно-фідерними пристроями базової станції стільникового мобільного зв'язку з метою надання якісних послуг стільникового мобільного зв'язку. Об'єкт сервітуту, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Свободи, 220, належить володільцеві на підставі свідоцтва про право власності АВО №216033 від 23.11.2000р. (п.1.2.). Обов'язки володільця з 10.11.2005р. надати сервітуарію можливість користуватися об'єктом сервітуту відповідно до мети користування, встановленої цим договором (п.2.1.). Обов'язки сервітуарія демонтувати обладнання базової станції не пізніше 30 діб з дати припинення дії договору (п.2.2.). Строк дії договору з 01.11.2005р. до 01.11.2006р. з можливістю подальшої пролонгації. За 3 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на наступний строк (п.7.1.).
Позивач звертався до відповідача з повідомленням про розірвання договору сервітуту №1047а від 01.11.2005р. і вимогою демонтувати обладнання в місячний термін (лист від 23.06.2008р. №9), на що відповідач, з посиланням на складність робіт запевнив, що демонтаж спірного обладнання буде здійснений в тримісячний термін.
Відповідно статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів(земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
За статтею 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем)земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Тобто, фактично договір сервітуту №1047а від 01.11.2005р., укладений між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем.” не є договором сервітуту, а є договором суборенди, і під час його укладання означений правочин не був спрямований на реальне встановлення сервітуту, він був направлений на використання відповідачем майна, належного іншій особі, що суперечить Цивільному кодексу України.
Відповідно пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій п слузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги в частині визнання договору сервітуту №1047а від 01.11.2005р. укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем.” недійсним підлягають задоволенню.
Станом на час судового засідання відповідач спірне обладнання не демонтував, питання розташування означеного обладнання відповідно норм законодавства України не вирішив.
Беручи до уваги наведене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача демонтувати контейнер з обладнанням та залізобетонний стовп Н=33м. з антенно-федерними пристроями базової станції стільникового мобільного зв'язку, що знаходяться за адресою: пр.Свободи, 220, Ленінського району, м.Дніпропетровська підлягають задоволенню.
Витрати по справі, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного і керуючись статтею 98 Земельного кодексу України, статтями 203, 215, 216, 401, 402 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
- позов задовольнити;
- визнати договір сервітуту №1047а від 01.11.2005р. укладений між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем.” недійсним;
- зобов'язати закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем.” демонтувати обладнання базової станції стільникового мобільного зв'язку (контейнер з обладнанням та залізобетонний стовп Н=33м. з антенно-федерними пристроями), що знаходиться за адресою: пр.Свободи, 220, Ленінського району, м.Дніпропетровська;
- стягнути з закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ 85 грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- наказ видати після набрання рішенням законної сили.
|
|
|
|
|
-27.11.2008р. |
|
|
|
|
|
|