П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26.05.2008 р.                                                                                                     № 5/100 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Кочана В.М., суддів Вовка П.В., Кротюка О.В.

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

                                             В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив   визнати  незаконним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2006 року № 472-р (далі - Розпорядження) "Про перетворення Національної академії державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби".

В позовній заяві в обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване розпорядження суперечить вимогам ст.ст. 25-27 Закону Україну "Про освіту", п.п.3, 7-11 "Положення про порядок створення, реорганізацію і ліквідацію навчально-виховних закладів" та не узгоджується з п.п. 1,4, 5, 7, 8 "Положення про Національний заклад (установу) України", затвердженого Указом Президента України від 16.06.1995 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що внаслідок видання оскаржуваного розпорядження відбулась ліквідація Національної академії державної податкової служби, а працівників академії, в тому числі і його, було звільнено з роботи.

Представники відповідача та третіх осіб проти задоволення позовних вимог заперечили, оскільки вважають, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

 Представники відповідача та третіх осіб також вважають, що прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження порушено не було, а рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано правомірним звільнення позивача з роботи. Розпорядження після його прийняття було відразу опубліковане в офіційному засобі масової інформації, а тому позивач повинен був знати про його існування. Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, в задоволенні його позовних вимог просили відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд  встановив наступне.

Судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України 23 жовтня 2006 року було прийнято розпорядження № 472-р "Про перетворення Національної академії державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби".

Вказане розпорядження було офіційно опубліковане в "Офіційному віснику України" №35 від 13.09.2006, ст. 2466.

Як слідує із рішення Ірпінського районного суду від 27 червня 2007 року по справі №2-682/2007 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету Державної податкової служби України, Державної податкової адміністрації України про поновлення на роботі, позивач ОСОБА_1 19.09.2006 року на виконання п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2006 року №472-р "Про перетворення Національної академії державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби" та наказу Національного університету Державної податкової служби України від 12.09.2006 року №176-к був попереджений про майбутнє звільнення через два місяці у зв"язку із ліквідацією Національної академії державної податкової служби.

З позовом про скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2006 року № 472-р "Про перетворення Національної академії державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби" позивач звернувся до адміністративного суду 22 лютого 2008 року.

Сукупність наведених доказів свідчить, що про прийняття оскаржуваного розпорядження, яке, на думку позивача, порушує його права, позивач дізнався та повинен був дізнатись у вересні 2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особи дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного  суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки відповідач та треті особи наполягають на відмові від позову з причин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а суд прийшов до переконання, що такий строк позивачем пропущено, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

       Головуючий - суддя                                                                              Кочан В.М.   

                           судді                                                                                               Вовк П.В.

                                                                                                                                   Кротюк О.В.